Провальний феномен “Свободи”

Коли ми ще у травні писали, що вибори Президента стали провальними для партії «Свобода», її симпатики почали нас звинувачувати у не об’єктивності і виправдовувати  такі низькі рейтинги свідомістю своїх виборців.

– Багато прихильників ВО “СВОБОДА” на Тернопіллі, віддали свій голос за Порошенка , тільки тому, щоб вибори завершились в першому турі . Так , що роздуми про провал ВО СВОБОДА надумані , час покаже , “постарались” і брехливі місцеві журналюки, які постійно безпідставно критикували любі дії СВОБОДИ, розпускали непровірені плітки про членів ВО СВОБОДА , – так захищав провал «Свободи» пан Степан.

Але на цих виборах до Верховної ради таки стало зрозуміло, що ми були праві. І тому нескладно передбачити, що партійний політичний фінал не за горами. А найбільш показовим є цей провал у місті Тернополі, де Олег Ярославович на виборах президента отримав найнижчу підтримку серед усіх виборчих округів Тернопільської області. А партія «Свобода» зменшила кількість своїх симпатиків у рази.

Якщо у 2012 році “Свобода” здивувала усіх своїм успіхом, отримавши на Тернопільщині майже 40% голосів.

То цього року, вона заледве набрала 8%. 

Також повне фіаско потерпів і мажоритарник від цієї партії Олексій Кайда по округу 163 з центром у місті Тернопіль.

У 2012 році він отримав прихильність майже 57% тернополян, а цього року не набрав навіть 24%.

На думку опитаних нами громадських діячів, політиків та експертів, основних причин невдачі ВО «Свобода» дві:

1. По-перше. Відсутність простих і зрозумілих пояснень чим саме бачення розвитку країни у Тягнибока краще/ефективніше, ніж у Порошенка, Тимошенко, Гриценка тощо. Якщо раніше Тягнибок вирізнявся яскравою націонал-патріотичною риторикою і частково вона була підкріплена справами (згадаймо, хоча б, виштовхування з Парламенту «тушок» Табалових), то тепер гасло «Слава Україні!» лунає з уст усіх політиків демократичного табору, а імідж справжніх правих радикалів перехопив «Правий сектор». Окрім того, зараз навіть мало який регіонал готовий ставити під сумнів українську мову як єдину державну. Люди не готові голосувати лише за підкреслення українськості з претензією на її монополію. Частину людей такі спроби політичної приватизації націонал-патріотизму просто відштовхують.

2. По-друге, і це більш важливо. Суспільство втомилось від багаторічних промов та гасел «Свободи». Цього разу виборець вже хотів бачити конкретний результат, а не все ті ж балачки. І тут плацдармом мав стати Тернопіль, у котрому 4 роки партія «Свобода» мала абсолютну владу. Міський голова Сергій Надал був просто зобов’язаний побудувати в Тернополі взірець результативності даної політичної сили. Тернопільська міська рада повинна була стати показовою вітриною якості та сучасності роботи органу місцевого самоврядування європейського взірця. Свободівці по всій Україні найвагомішим аргументом мали приводити аргумент феномену свободівської влади у Тернополі. Їм агітаційний месидж мав бути простий, але безапеляційний та дієвий: їдьте до Тернополя або телефонуйте до знайомих тернополян та слухайте правду про свободівців-практиків з перших уст від жителів обласного центру. А тернополяни мали б гордитись своїм мером та свободівською більшістю, як хваляться вінничани Гройсманом чи львів’яни Садовим. На ділі ж партійні лідери та народні депутати від Всеукраїнського об’єднання «Свобода», навпаки, намагаються уникати згадок та дискусій про результати роботи «Свободи» у Тернополі.

Можливо, урок «Свободи» буде повчальний для інших політичних сил та політиків, котрим українці зараз довіряють найбільше. Після перемоги на виборах завдяки популістичним обіцянкам та вдалим, часто пафосним, патріотичним гаслам, людям треба пропонувати реальні результати та реальні зміни, а не чергове повторення обіцянок та удосконалених старих гасел.

 

-1 thoughts on “Провальний феномен “Свободи”

  • 12:47 | 5 листопада, 2014 at 12:47
    Permalink

    ” Люди не готові голосувати лише за підкреслення українськості з претензією на її монополію. Частину людей такі спроби політичної приватизації націонал-патріотизму просто відштовхують.” Все вірно. Люди не готові голосувати за українськість, тому проголосували за єврейськість. Браво, люди! Шалом!

    • 16:39 | 5 листопада, 2014 at 16:39
      Permalink

      тобто, краще хай нами керує хабарник-товстосум українець, якому насрати на людей, ніж буде хтось іншої національності?
      запам’ятай, Дмитре – посади ці обираються. І поки ті, хто туби йде не зрозуміють, що вони просто менеджери і їх взяли на роботу, а не вони “ОБРАНІ”, “герої” – до тих пір таке буде.
      і якщо вже на те пішло, то чого Тягнибок, чуючи і бачучи, що роблять його однопартійці – не повиганяв паршивих овець зі стада? а так кілька овець всю репутацію спортили

      • 07:21 | 6 листопада, 2014 at 07:21
        Permalink

        незважаючи на те, що через “кількох овець” ти не побачив і не оцінив значення діяльності ВО Свобода у ВРУ, підготовці та проведенню Революції на Майдані, у захисті України від московської орди, ті життя,які вже віддали свободівці за нас і наших дітей будуть завжди нагадувати про їх мужність, патріотизм, безмежну любов до України і до людей. Натомість через таких, як ти маємо сьогодні не український парламент, а кнесет, не Президента-патріота, а еврейського шоколадного олігарха,в якого головна мета – збагачення власної кишені. дякуємо.

  • 13:09 | 5 листопада, 2014 at 13:09
    Permalink

    Якщо проаналізувати діяльність інших партій, які були або увійшли до ВРУ, то помилки були і є у всіх партій без винятку. Чому ж ці партії пройшли до парламенту, а Свобода, крім семи мажоритарників, ні? Сила Свободи в її послідовній українській націоналістичній ідеології, це основа. Були тактичні помилки і промахи й у свободівців, але без українців-патріотів з ВО Свобода історичного Майдану могло не бути, а запекла боротьба у стінах парламету з пр та кпу, за рідну державну українську мову, за знищення символів злочинного комуністичного режиму, за проголошення воїнів УПА захисниками України, за націоналізацію підприємств, які мають стратегічне значення, за мораторій на продаж с\госп земель, за поновлення статусу України як ядерної держави- є епохальною боротьбою і має історичне значення не тільки для долі України та українців, але й усього світу. Не всі ще сприймають діяльність Свободи як світоча української нації, провідника націоналістичної, єдиновірної ідеології для українців. В цьому мабуть головну роль відіграє християнська релігія, яка говорячи про “рівність всіх людей перед богом” одночасно визнає боговибраність євреїв. Це протиріччя призводить до того, що українці не почувають себе господарями у своїй країні, не намагаються брати владу і відповідальність за свою долю та долю держави, передають іх представникам єврейської нації. Тому націоналістична ідеологія так повільно поширюється серед українців. Але вірю, що прийде час і світоч СВОБОДИ знов засяє над Україною. Слава Україні!

    • 15:19 | 5 листопада, 2014 at 15:19
      Permalink

      О,ти вже не “виборець”,ти вже “українець”, епохальний ти наш сволотівський троль. Зміни трошки текст, відпрацьовуй гроші добросовісно.
      ТЕМУ ПРО ПАРТІЮ “СВОБОДА” ВЖЕ ПОРА ЗАКРИВАТИ – ТО ВЖЕ Є НАШЕ МИНУЛЕ, НАЖАЛЬ, ДУЖЕ НЕ ВТІШНЕ.

      • 07:00 | 6 листопада, 2014 at 07:00
        Permalink

        А ти той самий “остап-довбень”, який своїх довбе? чи продажний троль-зрадник?

  • 15:15 | 5 листопада, 2014 at 15:15
    Permalink

    Я не сумнівалася в провалі «Свободи», яка грала на патріотичних почуттях, та не дбала про насущні питання своїх виборців. Таких прикладів доволі багато не тільки по місту Тернопіль. Члени «Свободи», займаючи керівні посади, абсолютно не переймалися «простими смертними», а працювали над лобіюванням власних інтересів у вигляді розширення бізнесу, отримання хабарів і т.п.

    Погодьтеся, якщо керівник районного масштабу в житті хороша людина, вмілий організатор факельних походів, хороший приватний підприємець, зрештою, щирий патріот (?), на звернення працівників педагогічного колективу однієї зі шкіл м. Бучача щодо певних проблемних питань, дав звичайну відписку, не зумівши організувати детальне розслідування по суті, то чи може після цього така людина (а подібних прикладів багато) представляти інтереси виборців свого регіону, опираючись на гасла «Свободи»? Саме на прикладі таких некомпетентних керівників створювалося загальне враження про цю політичну силу, які нагадували персонаж книги Михайла Булгакова «Собаче серце» – Шарікова.

    Даруйте, ЛЮДИ – не БІОМАСА, якими би мали керувати «шарікови»…

    Виборці завжди чекають на справедливе вирішення по суті. Врешті, часи не ті, щоб комусь «пудрити мізки», при цьому намагаючись створити імідж доброго господаря в районі чи деінде. А з цього почалися всі проблеми політичної сили під назвою «Свобода».

Comments are closed.