Одноденну виставку-провокацію відкрили в Тернополі

Якщо у вас є канонічна бляшанка червоного кольору в білі горошки, ви б могли її принести на одноденну виставку бляшанок у тернопільському арт-барі «Коза». Саме такої там бракувало.

Ідея створення стихійної виставки цього водночас утилітарного та «арт-хаузного» об’єкту виникла у тернопільського історика Сергія Ткачова. Суть проведення полягає не тільки в тому, що бляшанка об’єкт колекціонування, котрий розповідає про побут, а й в тому, аби спонукати тернополян самих створювати цікаві події. Але про все по порядку.

Відкрила виставку арт-директорка «Кози» Марічка Юрчак:

— Наша виставка складається з чотирьох десятків бляшанок які принесли тернополяни. Мене приваблює ця душевність спільнотворення, бо, коли говоримо про бляшанки — це щось дуже побутове, домашнє й тепле. А ще у них приваблює універсальність, адже після того, як виконали своє первинне призначення, їх можна використовувати по-різному. З суто утилітарного об’єкта бляшанка перетворилася у головну героїню фільмів, історичний документ, знак дитинства… Нині це атрибут ритуалів — згадайте бодай американські весілля, зразок промислового мистецтва та реді-мейду, колекційний предмет, врешті-решт.

Ініціатор виставки історик Сергій Ткачов додав:

— Цей захід — спроба спровокувати тернополян організовувати ті заходи, які їм подобаються, долучатися до їхнього проведення, це своєрідна перевірка чи здатні ми як родина – чи є місто родиною – зібратися й зібрати цікаві речі, поговорити про них.

Далі пан Сергій провів екскурсію стихійною експозицією. Були тут бляшанки з-під пива та віскі, молочної карамелі, печива та цукерок, чаю та кави, засобів особистої гігієни.

— Найпоширенішими у Радянському союзі було три види бляшанок – для сипучих продуктів червоні в білий горошок, для вазеліну та монпасьє (льодяників). А ось у таких бляшанках продавали першу в Союзі каву – індійську. У подібних на цю маленьку коробочку колись зберігали кокаїн. Тут є цікаві сучасні коробки з-під печива, привезені з Європи. Ось цю я купив у Нюрнбергу, яке славиться своїм печивом, яке виготовлять до Різдва, на ній зображені панорами міста. А ця бляшанка нагадує про Вавель, у ній я зберігаю листівки – вона ідеально підходить по розміру.

Тож виставка вдалася, і, як ви не встигли на неї — не біда. Організовуйте свої стихійні експозицій та приходьте на наступні.

Анна Золотнюк.

Фото авторки.

 

Comments are closed.