“Розмай” у Тернополі – дивовижні речі від Олександри Луканюк

 

Олександра Луканюк та Неля Чухрай на відкритті спільної виставки “Мелодії творчих сердець”, 20 грудня 2017 року.

Мама двох діток Олександра Луканюк (Федик) після другого декрету вирішила покинути колишню роботу в компанії з продажу будматеріалів на посаді комерційного директора і весь вільний час присвятити улюбленій справі – вишивці. До цього часу зібралося чимало виробів. Вчора у Тернопільській бібліотеці для дорослих №4 відкрилася перша офіційна виставка її робіт, яка триватиме до 29 грудня ц.р.

Виставка одягу Олександри Луканюк складається з двох частин. У першій представлено одні із перших робіт – усі вони ручні.

– Таке відчуття, наче я вишиваю все життя, – розповіла майстриня. – Я родом з Франківщини, у нас існує традиція, що кожна дівчина повинна вишити собі посаг – вісім великих вишитих подушок та енну кількість рушників. Тому дівчатка вишивати починають дуже рано. Взимку жінки в нашій сім’ї багато часу проводили з голкою і ниткою. Мені, як найменшій, змалечку давали заповнювати найлегші елементи.

Першою серйозною роботою Олександри Луканюк стала сорочка для чоловіка. “Це була спроба вишивки не хрестиком, – каже майстриня. –  Чоловікові сподобалося, хоча тепер, після 4 років досвіду, бачу там чимало недоліків. Друга сорочка – моя, зі схожим матеріалом, орнаметом і кольором ниток. Сорочка сина вишита хрестиком. За рекомендацією мами, вишивала довгі паси, щоб потім можна було перешити, коли син підросте. Але коли він виріс, мені стало шкода пороти сорочку. Куди дівати залишки тканини? Викидати першу сорочку сина? Краще передам її колись внуку. Платтячко для донечки вишивала в останні місяці вагітності, перед її народженням. За день до хрестин навіть умудрилася його пошити! Воно вишите на білоруському льоні. Хто пробував, знає, що з цією тканиною працювати непросто. Результатом я задоволена.

В другій частині виставки – машинна вишивка – для швидшого і бюджетнішого результату. Втім, кожен виріб – унікальний, не такий, як у всіх.

– Зараз мені ближче до душі – техніка вишивки “ришельє”, – розповіла пані Олександра. – Це італійська техніка, хоча схожий варіант знаходила в своєї бабусі на горищі. Вона імпонує мені легкістю, яку надає одягу. Це той варіант, коли вишивку можна використовувати у повсякденному одязі, виглядати елегантно й зручно почуватися.

Олександра Луканюк відкрила власну майстерню у Тернополі, яка називається “Розмай”. Нові роботи майстриня публікує на сторінці в Facebooк.

 

загрузка...

Comments are closed.