Священик Київського Патріархату духовно опікується родинами загиблих у АТО
13-15 листопада 2015 року, в місті Бережани, на базі місцевого санаторію «Золота липа», проходила чергова зустріч родин загиблих у зоні АТО воїнів. Тернопільські психологи-волонтери та кілька небайдужих людей змогли знову організувати унікальну зустріч представників більше трьох десятків родин, які втратили в російсько-українській війні своїх рідних.
Програму зустрічі було складено так, щоб за час перебування члени сімей героїв змогли пройти коротку, але надзвичайно корисну та інтенсивну програму духовної та психологічної реабілітації. Кращі психологи Тернополя надавали присутнім професійну допомогу. А разом із священиком, учасники зустрічі мали можливість покращити своє духовне здоров’я, поєднатися в спільній молитві до Бога.
Із благословення Високопреосвященного Нестора, архієпископа Тернопільського, Кременецького та Бучацького, в роботі групи прийняв участь протоієрей Євген Заплетнюк – духівник родин загиблих у зоні проведення АТО бійців Тернопільщини.
Слід зауважити, що участь священика в таких проектах надзвичайно важлива. Вона дозволяє наповнити їх справжнім благодатним християнським духом, бо через молитву та священнодійства страждаючим подається духовне, душевне та фізичне зцілення. Ще з перших таких зустрічей, молитва та розмови зі священиком стали обов’язковими складовими програм реабілітації та допомоги. Досвід зустрічей родин героїв Тернопільщини показав, що ці зустрічі стають часом не лише психологічної, але й духовної віднови присутніх.
Молитва супроводжує весь активний день: вранці та ввечері обов’язкове молитовне правило, читається молитва перед та після прийняття їжі. Якщо доречно та є можливість – служаться панахиди чи молебні за здоров’я. Звершується освячення, Сповідь та Причастя, помазання освяченим єлеєм. І звичайно ж, проповіді та напуття. Пастирське слово має великий авторитет та пошану. Зазвичай, після вечері всі присутні збираються послухати бесіду священика, по закінченні якої він відповідає на питання чи продовжується обговорення почутого.
Окрім обов’язковий зустрічей з психологами, психотерапевтами та священиком, була передбачена й культурна програма, яка мала на меті познайомити гостей із бережанським краєм та хоч трохи відволікти людей від щоденних турбот, переживань і скорботи.
Першого дня зустрічі учасники відвідали Бережанське міське кладовище, щоб вшанувати похованого там місцевого жителя, солдата аеромобільно-десантного взводу військової частини А0284 Збройних сил України Олександра Філя. Він поклав своє життя за добру долю України та українців в середині серпня 2014 року. Під час виконання бойового завдання в районі проведення АТО біля села Хрящувате під Луганськом Олександр Філь отримав смертельне поранення. Того дня позиції українських солдатів російські найманці обстріляли шквальним вогнем із «Градів». Отець Євген звершив на могилі заупокійну молитву за воїном Олександром, а присутні проспівали йому «Вічну пам’ять».
Також, організатори знайшли можливість провести учасникам цікаву екскурсію містом, а ще – здійснити справжнє паломництво до святинь села Лісники, що поруч із Бережанами. Окрім древнього храму, який був нещодавно відновлений силами місцевих жителів, справжньою окрасою урочища «Монастирок» є комплекс каплиць, які складають собою т.зв. Хресну дорогу. Члени родин героїв мали можливість молитися біля каменя-скелі, з витесаним на ньому зображенням Розп’яття.
Того ж дня, на запрошення викладачів і учнів Бережанської школи мистецтв ім. М. Бездільного, для членів родин загиблих у зоні АТО воїнів в концертному залі школи було запропоновано виступ кращих учнів та викладачів. Із неймовірної щирістю й любов’ю маленькі музиканти та їх педагоги виконували свої твори для дорогих гостей. Після закінчення концерту та добрих слів на адресу виконавців, було зроблено спільну світлину на згадку.
Окрім того, впродовж усіх трьох днів зустрічі, учасники працювали з психологами в малих групах, а для діток було організовано окрему програму. Неймовірно цікаві майстер-класи вчили позбутися недовіри та відчуття самотності, навчали інших цікавих навичок.
Другого дня учасники зустрічі продовжили своє знайомство з містом, а досвідчений екскурсовод розповів про історію та сучасне римо-католицої парафії свв.Петра та Павла та про комплекс Вірменської церкви.
Далі нашу групу зустрів місцевий греко-католицький священик – отець Михайло Бугай, який також звернувся зі словами вітання до родин і запросив відвідати Свято-Троїцький собор, у якому він служить. Із великої поваги до присутніх, отець виніс із вівтаря найбільшу святиню храму, яка до речі, виноситься на поклоніння лише кілька разів у році. У найбільшому соборі Греко-католицької Церкви на Бережанщині зберігаються фрагмент мощів, які за переданням належать самому Іоану Предтечі. Присутні в храмі мали можливість поклонитися святині та отримати напуття отця-декана.
Закінчилося знайомство з містом відвіданням Бережанського краєзнавчого музею. Це найбільша та безсумнівно найцінніша збірка історичних артефактів регіону від найдавніших часів до сьогодення. А далі – після обіду – відбулися майстер-класи та зустрічі в малих колах з психологами та священиком.
Третій день зустрічі розпочався ранковим богослужінням, під час якого возносилися молитви за усіх воїнів, які захищають нині нашу землю від окупанта, а також і за тих військових, які віддали свої життя за Україну, залишивши після смерті довіку скорботних дітей, дружин, батьків, матерів, друзів і всіх українців. Після закінчення відправи священик помазав усіх присутніх освяченим єлеєм та звернувся зі словом напуття. У ньому він закликав присутніх не переставати молитися один за одного, бо лише спільно, об’єднавшись в любові можна подолати найбільше горе та скорботу.
Звісно, ніхто з нас не зможе повернути дітям батьків, матерям синів, а вдовам – їх чоловіків. Але це зовсім не означає, що ми ніяк не можемо допомогати сім’ям, які втратили своїх рідних. Тим більше, найчастіш, їм потрібно зовсім небагато: щоб їх хтось вислухав і обійняв. А як християни, ми ще й молимося, щоб ці рубці від втрат на серцях швидше загоїлись, без відчаю та надмірних страждань превели до тієї радості, яку в них уже ніхто не зможе забрати. Помагай їм, Боже!
Коментарі вимкнені.