Влада перетворює Тернопіль на райцентр рівня Дрогобича

Експерти Громадської ради RIA вимагають від влади докладного звіту про виконані роботи під час двомісячника благоустрою і не тільки про це.

– Те, що робиться у місті, мене жахає, – каже Руслан Ваврик. – Складається враження, що ця влада виконує завдання перетворити Тернопіль на райцентр рівня Дрогобича. Тобто йде цілеспрямована робота у напрямку розформування нашої області…

Тернополянин, який є головою ГО “Тернопілля наш дім” і фахівцем із місцевого самоврядування, розповів, що йшов на засідання Громадської ради RIA пішки – вулицями Глибокою, Глиняною, Тютюнника, Зеленою, Лисенка, Галицькою. Ремонту і прибирання ці дороги не бачили від весни 2012-го. Тож експерт, знаючи, що у “круглому столі” братимуть участь представники мерії, хотів на знак протесту все засідання мовчати. Але зрозумів, що це – не конструктивно. Бо громада, яка привела цю владу до керівництва Тернополям, має право у неї вимагати належної роботи та звіту про виконання робіт і витрату грошей.

Позицію пана Ваврика 22 травня у нашій студії підтримали інші експерти Громадської ради RIA. Окрім зауважень до представників влади, вони сформулювали й пропозиції щодо поліпшення благоустрою у місті.

“Отримую відписки…”

Дискусія, яка відбувалася он-лайн, торкнулася не лише прибирання, а й значно ширших тем. Йшлося про те, що взагалі не так у міській господарці.

– Варто нагадати, що означає поняття “благоустрій”, – каже Руслан Ваврик. – В офіційному документі, ухваленому міськрадою, йдеться: “Правила благоустрою розроблені з метою забезпечення сталого розвитку міста, гармонійного поєднання екологічного, економічного та соціального напрямків, а також на підставі певних законів. Дія цих правил поширюється на підприємства, установи та організації, незалежно від форм власності, а також на фізичних осіб-підприємців, громадян та інших осіб…”.

Місто поділене на певні території, уточнює гість. Усі вони перебувають у власності або в користуванні юридичних та фізичних осіб, а також організацій та установ комунальної і державної власності. Саме ці структури зобов?язані підтримувати порядок у місцях і несуть за це відповідальність. Проїжджу частину доглядати повинні комунальники.

– Якби міськрада працювала так, як написано у “Правилах”, і належно контролювала виконання робіт, то проблем зі сміттям та іншими речами ми не мали б, – вважає заступник голови правління “Асоціація споживачів житлово-комунальних послуг” Тарас Білоус.

Експерти навели такий приклад. Балансоутримувачем міських парків є управління парків. Йому із казни виділили гроші, в тому числі й на прибирання. Але ж влада сама каже, що парки прибирали школярі, студенти, інші волонтери. Ніхто за роботу їм не платив. У кращому варіанті, зекономлені кошти використають на щось корисне. Але якщо влада про це належно не прозвітує, то у городян будуть підстави підозрювати, що кошти використали не за призначенням або й розікрали.

– Усі суми, усі угоди мають бути на сайті міськради, – наполягає депутат міськради Петро Ландяк. – Наразі ми цього не бачимо. Більше того, навіть коли я подаю запити, аби дізнатися ту чи іншу інформацію, то часто отримую відписки. Що вже й казати про звичайних громадян, які не мають таких повноважень, як я.

Риба гниє з голови

Двомісячник благоустрою тривав із 15 березня до 15 травня. На цей час комунальні підприємства мали чимало завдань. До прибирання долучалися волонтери. Серед них – члени молодіжних організацій і працівники мерії та приватних фірм. Наймасовіші заходи відбулися 24 квітня, коли у Тернополі відзначали День довкілля.

Але – чи стало після цього наше місто дійсно файним? Чи поменшало сміття на вулицях та у парках? Якщо й так, то не набагато, вважають експерти, які прийшли на засідання.

– “Правил благоустрою” на 100% не дотримувалися ні три роки тому, ні тепер, – стверджує менеджер видавництва “Підручники і посібники” Віталій Карпа. – Тому виникає питання: як змусити владу виконувати те, що вона сама ж задекларувала? Громадські активісти, ЗМІ повинні подавати запити щодо витрат коштів та іншого. А потім висвітлювати цю інформацію, аби про все могли дізнатися звичайні городяни.

Інші експерти засумнівалися у дієвості такого кроку. Мовляв, влада навчилася так готувати відповіді на запити, що й відповіді, як такої, у тих листах не знайдеш.

– Якщо ви отримуєте такі, перепрошую, дурнуваті відповіді, то, може, варто вже виходити і перекривати дороги? Тоді через 10 хвилин відразу всі прибіжать, – додає пан Карпа. – Людей нині всюди доводять до крайнощів. Уже лунають погрози про селянське повстання…

Депутат облради Степан Барна нагадав, що риба гниє з голови. Скажімо, прем’єр Микола Азаров ще місяць тому оголосив, що в Україні відремонтували 97% доріг. Хоча люди повсюдно натрапляють на ті 3%, до яких ще руки владі не дійшли.

– Прибирання міста – це дванадцятимісячник, – наголошує гість. – Якби ми добре, вчасно і якісно наводили лад всюди впродовж року, то й тих двомісячників не треба було б організовувати. Тому питання відповідальності комунальних служб і належний контроль за ними з боку громади – надзвичайно важлива складова.

Інформаціє немає

Інший бік проблеми, вважають експерти, – байдужість більшої частини жителів міста до його вигляду. Тож кинутий посеред вулиці фантик чи порожня пляшка вже не викликають подиву чи спротиву. Хоча ще два-три десятки років тому Тернопіль вважали найчистішим містом України! У цьому можна пересвідчитися, переглянувши ретро-світлини чи реставровані відео 70-80-х років ХХ століття. Ви там ніде не помітите ані папірчика, ані пляшки, ані іншого мотлоху. Ще чистішим місто виглядає на старіших знимках і кадрах.

Проте сміття на вулицях – не єдиний бік проблеми. Адже поняття “благоустрій” передбачає створення екологічних умов для проживання людей. Мова – про парки, сквери, газони.

– Чому не зобов’язати забудовників прибрати та озеленити зону, де вони зводили дім? – запитує голова громадської ради з питань екології та ЖКГ при міськраді Олександр Філь. – Уже в проекті має бути зазначена територія, яку треба озеленити. І будь добрий – виконуй зобов’язання, а потім стеж там за порядком. Так чинять в усьому світі.

Експерта обурило, що Владислав Стемковський та Олег Соколовський не відповіли на найгостріші запитання, які підготували учасники “круглого столу”. Належного контролю, на думку пана Філя, не буде доти, поки всі не почнуть звітувати про те, що зроблено.

– На офіційних інформаційних ресурсах ви сьогодні не знайдете даних щодо озеленення міста, стан водних ресурсів тощо, – наголошує він. – На сайті міськради екологічна інформація взагалі відсутня! Хоча це суперечить чинному законодавству.

Члени громадської ради, яку очолює пан Філь, – фахівці з питань екології, озеленення. Вони пропонують свої послуги, але влада їх ігнорує. Відтак рішення приймаються не фахово. Мовляв, глянули на дерево – воно високе. То давайте обріжемо. Стоїть унизу дядько і кричить, тим, хто в люльці: “На два метри ріжте!”. Хоча на все є відповідні нормативи, на них не зважають. Не беруть до уваги і нових світових тенденцій.

– Через погіршення екології в усьому світі питання озеленення вирішують, саджаючи хвойні дерева, – каже еколог. – Натомість у нас захопилися декоративними. Катальпа – гарне дерево, але воно – теплолюбне, вимагає спеціального догляду. Я сумніваюся, що ті саджанці у парку доживуть до наступної зими. Їх навіть посадили неправильно…

Коментар

Олександр ФІЛЬ, фахівець з екології

– Усі озвучені проблеми настільки гострі, бо влада їх роками не вирішує. Немає системи. Почнемо з твердих побутових відходів. Так, ця проблем складна і її вирішення залежить від двох аспектів – поведінки громади і ставлення влади. Люди поводяться неправильно. Але для того, аби їй виховувати, потрібні інформаційні проекти. Про це має дбати керівництво міста. Як впливати і карати – йдеться у законодавчих актах. А цей момент у нас нині – на нулі.

На мою думку, ще кілька років тому у місті була краща ситуація у поводженні з твердими побутовими відходами. Чому припинили збирати скло?  Чому окремо не складають картон і папір? Адже це – вторинна сировина! Немає просування і зі збирання токсичних і високотоксичних відходів. Чому у Львові запровадили проект збору відпрацьованих акумуляторних батарейок, а у нас – ні? Адже це – мільйони! На впровадження проекту навіть грошей не треба. Була б відповідна організація. Нагадаю, одна батарейка, якщо її викинути на смітник, отруює важкими металами п?ять кубометрів ґрунту.

Не вирішеною досі залишається проблема збору будівельного сміття. Я пропонував запровадити досвід Польщі у цьому питанні. Якщо коротко: ти ремонтуєш маєток, замовляєш контейнер, коли заповнив – заплатив і все вивезли. У цьому напрямку варто рухатися. Але поступу немає. Все завмерло. Тернопіль нагадує гарну садибу, обгороджену високим плотом. Усередині – дуже гарно, але все сміття летить за паркан! Наше місто оточене смітниками будівельних і побутових відходів. Уже час очі розплющити і вирішувати ці питання спільно.

-1 thoughts on “Влада перетворює Тернопіль на райцентр рівня Дрогобича

  • 21:47 | 26 травня, 2013 at 21:47
    Permalink

    Вчора були на стадіоні на грі ФК Тернопіль і Десна. На трибунах жахливо – у всіх рядах лушпиння від насіння, пластикові бутилки, порвані вітром і дощем газети, на сидіннях пилюка і какашки птахів. Ну де ж ті сволочні чинуші від спорту і стадіону, за що гроші громади проїдають, що за неповага до вболівальників? І це муніципальна установа і через тиждень там випускний!!!

Comments are closed.