Як тернополянин готує собак до служби у поліції

Добре треновані вівчарки, ротвейлери, лабрадори і навіть маленькі кокер-спаніелі допомагають правоохоронцям у затриманні злочинців, знаходять вибухівку та наркотики. Навчають їх цьому ремеслу правоохоронці-кінологи.

Володимир Машталер – cтарший сержант поліції, цю професію обрав не випадково. Любов до собак – чи не головне у професії кінолога. Щоб бути хорошим кінологом, необхідно бути готовим пов’язати з чотирилапими все своє життя.

– Тваринами я захоплююсь ще з дитинства, – розповідає Володимир. – Мабуть вже тоді я зрозумів, що у кожного собаки свій характер. Під час служби в армії, в караульному підрозділі у мене був службовий пес. А роботу у міліції розпочав у патрульній службі Тернопільського міського відділу, а саме в кінологічному взводі. На патрулювання ходив лише з собакою. Вже через рік перевівся в Тернопільський кінологічний центр. Так розпочалася моя професія кінолога.

Це не тільки робота, зазначає правоохоронець, це вміння знаходити спільну мову з собаками. Кінолог повинен володіти теоретичним і практичними знаннями, а головне – уміти гармонійно їх поєднувати в роботі. Працювати доводиться і вчителем, і психологом. Слід визначити темперамент собаки, її характер та звички.

– Тут, як з дітьми у школі, до кожного підопічного потрібен свій підхід, – зазначає кінолог. – Є собаки, до яких слід проявляти лише терплячість та ласку, а до деяких навпаки – потрібен дуже строгий підхід. Головне не помилитися, не зламати характер собаки. А ще тварина, аби слухатись, повинна неодмінно відчувати лідерські якості господаря.

Залежно від характеру у собак різні завдання. Так, зі злих собак добре виходять розшуківці, вибухівку має шукати спокійна врівноважена собака, а пси з хорошою реакцією шукають наркотики. Хорошим методом визначення, чи піддається собака дресируванню, зокрема, якщо її готують до служби – перевірити її реакцію на апортування. Якщо тварина приносить предмет, який їй кинули, вона буде здібним учнем.

– Моя перша собака вівчарка Челсі була розшуковою. Саме на розшук злочинця треную своїх підопічних найчастіше, – розповідає Володимир. – Взяти слід, знайти, затримати – такі завдання чотирилапого розшуківця. Ці команди не з легких, вони займають тривалий час, а для тренування потрібна велика територія. Один з моїх підопічних – вівчарка Кім. Він шукає небезпечні предмети.
Взяти слід – головне у роботі розшукового собаки. Багато залежить і від погодних умов. Найкраще запахи зберігаються на снігу, однак у сильний мороз ніс собаки може їх не розчути. Так як і в сильну спеку. З часом собака набирає досвіду, однак перші здобутки своїх підопічних кінологи пам’ятають завжди. Пам’ятає і Володимир, як його чотирилапий полісмен вперше взяв слід та знайшов злодія.

– У старенької бабці на Бережанщині вкрали усі гроші. Зима, снігу багато намело, сутеніло, ми ледве до села заїхали. Але пес одразу взяв слід і привів до хати злодія. Той страшенно переляканий одразу витяг зі сховку вкрадені гроші.

Поліцейські собаки розпочинають свою службу ще з щенячого віку. За стандартами, службова собака може служити 8 років, але часто вони працюють і до 10-ти. Щодо порід, то найбільше у Тернопільському кінологічному центрі серед службових собак вівчарок.

Одну з них бельгійську вівчарку Річчі зараз тренує Володимир. Собака відвідав десятки тернопільських шкіл, де вправно демонстрував своє вміння розшуківця. Що цікаво, на початку занять пес проявляв неабияку агресію, недолюблював дітей. Однак кінолог уміло підійшов до тренування і зараз Річчі – улюбленець тернопільських школярів, чи не кожен з них мріє завести такого друга. До того ж разом з своїм тренером Річчі пройшов спеціальний вишкіл для несення служби у зоні антитерористичної операції.

– Ми у службовому тандемі лише рік, однак пережили вже багато, – каже тренер. – Минулого року пройшли з Річчі спеціальний курс навчання і вирушили нести службу на сході.
У Річчі в АТО були свої завдання – розшук і затримання, несення служби на посту. З ними він справлявся на відмінно.

– Ми з ним несли службу, як одне ціле – разом на пост, разом на завдання, разом на відпочинок.
Бійці спочатку з острогою ставилися до величезної вівчарки.

– Усі знали, де ліжко кінолога, аби уночі випадково не наступити та не розбудити, а головне, не розгнівати песика, – сміється Володимир. – Річчі навіть виділили свій матрац. За всю службу поводився, як справжній солдат. Тихенько, аби нікого не розбудити, штовхав мене носом вранці – просився гуляти. Брав слід і добу сидів на посту. Усі хвалили його, знали, як нагородити. Є у нього слабинка – дуже любить цукерки.

Загалом на службі Володимира побувало вже чотири собаки. Усі вони вірно допомагали господарю, кожна мала свої заслуги. Регулярно кінолог бере участь у спеціальних змаганнях, де його службові собаки показують чудові результати, демонструючи свої вміння в таких операціях, як кращий обшук місцевості, пошук вибухівки та затримання злочинця.

– Варто бути вдячним нашим улюбленцям за їхню відданість та відплачувати їм тим же самим, – підсумовує кінолог. – Поганих собак не буває, бувають погані господарі.