«Яка назва – такий сервіс», або Абсурдний менеджмент «ресторану» Два Гуся

Цьому місту з іронічним синонімом “Файне” пороблено і задавнено. Таке воно бідне і знедолене через своїх же? Бо як можна відкрити в центрі міста “ресторан”, йменувавши його російською калькою – гусі жили в бабусі у Московії. Мовимо про “Два Гуся”, що в приміщенні центрального універмагу, якраз навпроти драмтеатру. Комедії щодня, без перерв між сезонами, з 9 до 20.00. Неофіційно – до 19.40 год., хто не доїв – “дружній” персонал не винен, мовляв, замітайтеся вже.

Днями у соцмережах ажіотаж спровокувало фото оголошення від адміністрації цього закладу харчування з усіма ознаками радянського “бістро”: “Шановні гості ресторану Два Гуся!, – забудьте про коми в потрібних місцях, це не їх компетенція, – просимо вас не робити собі офісів у нашому закладі харчування. Будь ласка, не займайте дивани біля вікон з ноутбуками і документами з 12.00 до 16.00. З повагою (sic!) адміністрація”, – кінець цитати. Гостинністю аж зашкалює.

Краєвиду з вікон шкода. Що вже казати про Wi-Fi. Зацініть пропозицію: “Пароль доступу надається на чеку на суму від 25 грн.”. “Колись-то зайшов перекусити, – розповів про свої пригоди в “Двох Гусях” тернополянин у коментарі до теми в Facebook. – Касирка люб’язно все порахувала, дала чек, на 20-ть з чимось гривень, я запитав, чи є вай-фай, вона відповіла так, пароль у чеку. Сиджу їм, поглянув вікно, – хмарно… подивлюсь в неті, думаю, яка погода на наступні дні. Беру чек, кручу-верчу, додивляюсь, де ж той пароль, хм, поїв, підхожу – питаю дівчину на касі: а де ж то на чеку в вас той пароль, вона заглядає і просто наповал, а так в вас на 23 гривні чек, а пароль вибиває коли більше 25-ти”.

“Тут кілька аспектів, – пише інший користувач-тернополянин. – Перше – декотрим нашим людям потрібно вчитися культури. І це не тільки працівникам кафе, а й – клієнтам. Ідіотський заклик “Клієнт завжди правий” – не для нашої ментальності… Мене зрозуміють ті, хто працював з закл. гром.харч. Найлегше казати і осуджувати тим особам, які сидять по офісах (де немає живого контакту з п’яним бидлом і рагулями), в 18.00 встали і пішли. Ага, вдень, щоб не протирати штани в нудному колективі – піде в кафе, візьме сік з салатом і буде 3 год. сидіти і “клацати” в тому ноутбуку. А потім ще нервуватися, що хтось йому (їй) не так сказав, чи подивився. Кафе – для прийому їжі! Багато хто з тих, хто скаржиться на цей допис, ввечері приїхали під будинок і поставили машину перед під’їздом. І їх не турбує, що подвір’я не для того, що газони і клумби – для рослин, майданчики для дітей і гази, коли прогрівають машину, нюхають всі, хто відкрив вікно. Просто: бо я так хочу! Хочу в кафе бавитися в комп’ютері, хочу тут машину паркувати, хочу курити в громадських місцях і ще багато чого “хочу”!”.

“Не згоден про вай-фай – це справді ресторан швидкого харчування, особливо в обід, коли ти з підносом лавіруєш поміж столиками, в надії знайти вільне місце, – виступив на захист “Двох гусів ще один тернополянин. – + це єдиний заклад, котрий робить знижку 50% на всю непродану їжу – недарма ж там з 7 до 8 такі черги). Але я згоден абсолютно, що сервіс став просто жахливим. З моменту відкриття і до кризи це був прекрасний заклад з ІДЕАЛЬНОЮ чистотою. З чистими столами, чистими розносами, гарним посудом і добре вимитими приборами. Це не ресторан, це справді заклад громадського харчування. Їх “помилка” у справді комфортних умовах, котрі вони зробили –  у столових так не тре. Тре як в Пиріжковій –  там ніхто не сидить з ноутом, оце мистецтво”.

А ось враження ще однієї візитерки, теж тернополянки: “О 19.40 підходить працівниця, заглядає в тарілки і каже: “Ну доїдайте ж уже! Ми закриваємось”. Крутий сервіс:)”.

“Перестала туди ходити після того, як якась чудо-офіціантка позабирала, поки я бігала у вбиральню все, що не встигла доїсти. Вони би ще оголошення написали “у нас їдять 3 хв, 4-сек”, – пише інша тернополянка.

І навіть це ще не кінець переліку засобів для тортур свідомості клієнтів. У вбиральні зафіксували таке оголошення: “Шановні відвідувачі, будь ласка не ставайте ногами на обіток, – користуйтесь накладками. Існує багато інших способів бути на висоті”, – пише адміністрація з великим градусом креативу. “Обіток”? “Бути на висоті”? О_о.

“Яка назва – такий сервіс”. Що тут ще додаси?

Фото з відкритих джерел.