Земельну ділянку можна отримати безкоштовно: деталі

Приватизація ділянок, які вже перебувають у користуванні громадянина (під приватним будинком, дачним будинком, гаражем тощо), і одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації — різні речі. У цій публікації ми розглянемо безкоштовне одержання громадянином від місцевої влади землі, якою він до цього не користувався.

Більш детально це прописано у ст. 121 ЗКУ.
Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:
а) для ведення фермерського господарства — в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району;
б) для ведення особистого селянського господарства — не більше 2,0 гектара;
в) для ведення садівництва — не більше 0,12 гектара;
г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах — не більше 0,25 гектара, в селищах — не більше 0,15 гектара, в містах — не більше 0,10 гектара;
ґ) для індивідуального дачного будівництва — не більше 0,10 гектара;
д) для будівництва індивідуальних гаражів — не більше 0,01 гектара.
Важливими є положення ч.3 ст. 116 ЗКУ — передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених ЗКУ, провадиться один раз по кожному виду використання.
Що це означає у спрощеному, зрозумілому усім вигляді? Означає це те, що кожен громадянин України має право абсолютно безкоштовно отримати у свою приватну власність (приватизувати) шість (!) земельних ділянок різного цільового призначення, тобто за переліком ст. 121 ЗКУ. Для цього досить звернутися з відповідною заявою до тих органів місцевої влади, яким підпорядковані ці землі. Це можуть бути землі як у містах, селищах, інших населених пунктах, так і за їх межами (залежно від цільового призначення).
До кого саме звертатись і за якою процедурою, розписано у п.6 — 11 ст. 118 ЗКУ.
Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність ділянки із земель державної або комунальної власності, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та висновки конкурсної комісії (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). .
Розмір земельних ділянок, що передаються безоплатно громадянину для ведення особистого селянського господарства, може бути збільшено у разі отримання в натурі (на місцевості) земельної частки (паю).
Розмір земельної ділянки, що передається безоплатно громадянину у власність у зв’язку з набуттям ним права власності на жилий будинок, не може бути меншим, ніж максимальний розмір земельної ділянки відповідного цільового призначення, встановлений частиною першою цієї статті (крім випадків, якщо розмір земельної ділянки, на якій розташований будинок, є меншим).
Вищезгадані земельні ділянки можуть надаватись, у тому числі, і за рахунок земель запасу. Відповідно до ст. 19 ЗКУ землі за основним цільовим призначенням поділяються на 9 категорій. У межах кожної з наявних категорій земель існують землі запасу, тобто вільні ділянки не передані у користування або у власність.
Особливості правового режиму земель запасу:
• Землі запасу не складають окремої категорії земель.
• У запасі можуть перебувати землі будь-якої з 9 наявних, вказаних у ст. 19 ЗКУ категорій.
• Перебування ділянки у запасі не впливає на її цільове призначення.
• У запасі можуть перебувати лише ділянки державної або комунальної власності.
• У запасі можуть перебувати лише вільні ділянки, тобто не передані у користування або у власність.
Перебування земель у запасі свідчить, що відповідний населений пункт має резерв розвитку за певними напрямами (залежно від того, які саме землі перебувають у запасі).
Усе це закон, але крім самого закону слід також взяти до уваги нюанси його використання на практиці.
1. Ніде не написано, що вищезгадані земельні ділянки мають надаватися громадянину лише там, де він хоче. Зрозуміло, що мова може йти про вільні землі (землі запасу). Так, спроби пересічних громадян отримати безкоштовно (приватизувати) землю під забудову у Києві, його передмістях, здебільшого, не вдаються. Відповідають, що вільних земель немає, а коли з’являться, то їх передадуть пільговикам. У ЗКУ будь-які норми з цього приводу відсутні, натомість дійсно є спеціальне законодавство про права різних категорій пільговиків.
У будь-якому випадку належної прозорості тут немає. Приватному будиночку якогось пересічного мешканця передмістя столиці — ні, а елітним котеджним містечкам, різним там “таун-хаузам” для “чужинців” та ще й з вирубкою лісу — ласкаво просимо! Особливо за умови відсутності генерального плану розвитку і забудови абсолютної більшості населених пунктів. Як кажуть, більше туману для повної ясності…
А що каже закон? У п.7 ст. 118 ЗКУ є відповідь. Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову в його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об’єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Тобто, на практиці, можуть відмовити, наприклад, через те, що відповідно до генерального плану міста передбачається лише багатоповерхова забудова. Втім, виникає нове питання: а звідкіля тоді беруться цілі квартали новітньої приватної малоповерхової забудови у великих містах, у Криму? Будували й будують. Досить помилуватись колись славетними парками Південного берега Криму. Нові паркани і мури, приватні вілли і палаци. Цікаво, а скільки корінних жителів Криму змогли безкоштовно отримати (приватизувати) тут землю під власну забудову. Зрозуміло, що для таких вільної землі не було і не буде. Так само цікаво, а скільки киян за останні роки спромоглися безкоштовно отримати у рідному місті хоча б кілька соток під забудову на київських пагорбах, замість нових палаців можновладців. А що, статті 116, 121 ЗКУ нібито дозволяють…
Поряд з цим є вдалі приклади отримання сільськогосподарських земель у деяких областях України.
Таким чином, у принципі, можна вимагати надання шести ділянок різного цільового призначення, але вони будуть розкидані по різних регіонах України.
2. Норми ЗКУ передбачають одноразову приватизацію за кожною з шести передбачених для цього категорій землі. На практиці виникає питання: що робити, коли громадянин вже приватизував землю, наприклад, для садівництва, але менше, ніж передбачені ЗКУ 0,12 га, тобто одержав лише свої законні шість соток? Чи можна доприватизувати решту, тобто ще шість соток, за умови, що така вільна ділянка є у землях запасу? На жаль, правило про передача ділянок безоплатно лише один раз по кожному виду використання тлумачиться так, що звертатись вдруге не можна. Між тим, у ч.3 ст. 116 ЗКУ також вказано, що така приватизація здійснюється у межах норм, визначених ЗКУ, тобто у нашому випадку йдеться про право саме на 0,12 га. Вихід з цієї проблеми має підказати судова практика.
3. У ЗКУ йдеться про приватизацію землі кожним окремим громадянином України. Таким чином, наявність уже приватизованої землі, наприклад, у одного з подружжя, аж ніяк не впливає на право іншого з подружжя також здійснити приватизацію.
І останнє питання. Як захистити своє право на приватизацію землі? Відповідно до ч.11 ст. 118 ЗКУ у разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

За матеріалами zsu.org.ua

g.ua