Олігархи хочуть узяти реванш або Чи стануть мiсцевi вибори етапом очищення влади

В астрономії чорними дірами називають надважкі зірки, які притягують усе, що потрапляє їм на шляху. Від них не може вирватися навіть світло, тому вони, образно кажучи, світять і гріють тільки самих себе.

Українських олігархів цілком можна порівняти з чорними дірами економіки, адже до них прилипає все, що трапляється на шляху.

Енергетичний ринок, продаж енергетичного вугілля ТЕС «прилипли» до Ріната Ахметова. Газорозподільні мережі, колись побудовані всією країною, опинилися в розпорядженні Дмитра Фірташа. Акціонерним товариством «Укрнафта», де 51% належить державі, чомусь розпоряджався менеджмент від міноритарного акціонера Ігоря Коломойського.

Відмінною рисою олігарха є використання в його бізнесі державних монополій або ресурсів. Така система сформувалася не за один рік і особливо розцвіла при Вікторові Януковичу. Для олігархів це був зручний Президент — сам крав й іншим дозволяв, якщо з ним ділилися.

Революція гідності знесла сімейний клан упиря-Президента, проте залишила недоторканними головні олігархічні групи України. Тим більше що один iз них, Ігор Коломойський, на відміну від Ріната Ахметова, спочатку активно допомагав захищати свій бізнес і свою країну. Захищав приблизно до весни цього року, поки у влади не дійшли руки до самих олігархів, яких почали послідовно й поступово відлучати від держави.

Відставка з поста «губернатора» Дніпропетровщини зачепила тільки самолюбство олігарха, а ось закон про акціонерні товариства, який вивів iз-під його впливу «Укрнафту», серйозно вдарив по кишені.

Загалом політика деолігархізації, яку так довго чекала країна, для самих олігархів стала першою загрозою за останні 10 років. Відреагувавши, олігархат вивів на вулиці Києва «тітушок» і навіть приватні батальйони. Але Президент був непохитний.

«Ніяк впливати на рішення державної влади України щодо політики демонополізації вугільної галузі України ми не дамо», — різко відповів він і дав 24 години на евакуацію найнятих демонстрантів зі столиці.

Утiм це був тільки початок затяжної війни. Одна тільки «Укрнафта» не сплатила державі більше 9 млрд. гривень податків і платежів. Це величезна сума, яку забрали від бюджетників, малозабезпечених і пенсіонерів. Зокрема, цих коштiв потребує й оборона.

І якщо в минулому олігарх дав кілька мільйонів на добровольчі батальйони, то, залишивши мільярди в кишені, він точно не залишився у програші.

Величезні гроші дають величезні можливості, тим більше якщо в олігарха свій телеканал. А якщо їх кілька?

Телеканал «Інтер» контролює Дмитро Фірташ, «1+1» — Ігор Коломойський, ТРК «Україна» — Рiнат Ахметов. «112» говорять про Сергія Арбузова, хоча там господарем називають то одного, то іншого політика.

Кожен випуск новин, кожна програма олігархічного телебачення так чи інакше знецінює і принижує дії влади. Про деолігархізацію, звичайно, жодного слова. Замість тем вигадують міфи, і не біда, якщо потім виявляється, що це брехня, головна мета — залишити негативне враження.

Зокрема, у квітні обговорювали, що влада нібито віддасть селище Піски сепаратистам. У липні панікували, що влада віддасть Широкине і навіть сам Маріуполь. У серпні телеканали дали можливість підняти істерику з приводу змін до Конституції.

Жодне зі звинувачень не підтвердилося, зате не залишилося ілюзій щодо свободи слова в олігархічних ЗМІ. Ток-шоу Савіка Шустера вилетіло з ефіру «1+1», швидше за все, тому що Господарю не сподобалося надання слова Михайлу Саакашвілі, заклятому опоненту олігарха.

Бійки біля парламенту, чвари між політиками, контроль ЗМІ і підкуп політиків — усе це олігархічний опір, відчайдушна спроба залишити все як є, по-старому.

У зв’язку з голосуванням на місцевих виборах ситуація загострюється знову. Олігархи намагаються закріпитися якщо не на центральному, то на регіональному рівні. Отримати контроль за самоврядуванням у містах-промислових гігантах країни. Привести до влади свої партійні проекти в місцевих радах, підкупивши існуючих політиків у Верховній Раді.

Політичний експерт Андрій Миселюк вважає, що олігархічну коаліцію в політиці зараз становлять кілька сил. До складу «широкої опозиції», за його словами, входять три крила: «Самопоміч», радикали Ляшка, «УКРОП» і «Відродження», за якими стоїть Коломойський; Опозиційний блок і «Батьківщина».

«Увесь час раніше Україна була олігархічною країною і весь час олігархи були разом iз діючою владою», — пояснює Президент Порошенко в інтерв’ю The Washington Post. — Тепер у нас дві загрози: номер один — Росія і номер два — олігархи. Це загрози українській свободі, майбутньому України, українським цінностям».

Місцеві вибори або стануть етапом очищення влади, або, навпаки, олігархи проведуть до місцевих рад представників своїх кишенькових партій і далі шантажуватимуть владу, щоб вона не заважала їм збагачуватися.

УМ