Що коїться у парку Національного відродження? Коментарі

У тернопільському парку Національного відродження «ожив» будівельний майданчик. Громадськість стривожена. Люди зібралися в парку, щоб висловити своє заперечення та завадити підозрілому будівництву. Щодня громадські активісти патрулюють дану територію, щоб при потребі зупинити будівельну техніку.

13 жовтня на місці будівництва (в парку, по вул.15 Квітня, на асфальтному майданчику «за сіткою»), зібралася сотня тернополян. Вони прийшли на заклик у соціальній мережі, аби взяти участь в акції «Врятуй парк». Координаторів акція не мала, усі люди могли вільно висловлювати свою думку, журналісти почергово брали коментарі у присутнього замовника будівництва, депутатів, спортсменів, активних мешканців.

Частина громадян обурювалася самому лише факту будівництва у парку, частина – неправді, з якої почалося будівництво. Адже кілька років тому на цьому місці планували звести екоготель. Після того, як громада повстала проти, будівництво зупинили. Зараз же воно відновлене. Але існує додатковий договір до інвестиційної угоди, згідно якого, після будівництва тут екоготелю та здачі його в експлуатацію, він начебто має перейти у власність громадської організації «Фундація зірок світового футболу «Діти+» .

Президент громадської організації «Фундація зірок світового футболу «Діти+» Ярослав Несторович пояснив, що замість екоготелю тут планують розміщення соціально-спортивного центру «Вулична академія» для занять футболом і гандболом.

• Центр для іногородніх дітей. У нас є партнери в багатьох містах України, які в нашому проекті працюють вже давно. Розраховано максимально на 60 дітей. Ми хочемо, щоб ті діти могли тут жити і займатися по нашій програмі в нашому проекті. Це соціальний проект. Ми – громадська організація, яка живе за рахунок спонсорів і грантів, ми не комерційна структура. Ми не якась нова організація, а працюємо вже 13 років.
  Ми познайомилися з інвестором цього готелю. Він став тимчасовим (початковим) інвестором нашого проекту. Виник взаємний інтерес: у нього інтерес, щоб забрати свої кошти, у нас – щоб почати будувати. Бо ті інвестори, які в подальшому готові долучитися до цього проекту, хочуть, щоб був якийсь початок. Треба зробити фундамент, щоб залучити ще більше, бо на пусте місце ясно ніхто гроші не дасть. Інвестор Поточняк хоче «відбити» свої кошти за рахунок того, що далі ми своїх інвесторів «підтягнемо», які будуть йому на протязі 4-5 років повертати його кошти, які він вклав.
  Зміна документів (з екоготелю на «Вуличну академію» – прим. ред.) буде тривати понад рік. По додатковій угоді, яка є до того документу, власником цього об’єкту являється інвестор, який будував цей готель. Коли об’єкт вводиться в експлуатацію, автоматично власниками стає громадська організація. Тому зараз мова не йшла про зміну документів. Бо це затягує дуже багато часу.

Як заявив Ярослав Нестерович, зараз розглядається питання перерозподілу земельної ділянки, адже спортивній організації такої великої ділянки не потрібно. За його словами, попередньо уже навіть були розмови про це з деякими депутатами.

Голова земельної комісії Андрій Шула, який також був присутній на акції, не вірить, що після будівництва екоготелю з рестораном, його віддадуть на соціальний проект.

• Всю цю «штуку» провернули через інвестугоду. Що таке інвестугода, в Тернополі всі знають, є порушені кримінальні справи. Моє завдання, як голови земельної комісії, добитися того, щоб її включили в перелік тих ділянок, по яких відбувається розслідування. А як депутата і небайдужого тернополянина, моє завдання якось запобігти забудовам. Як запобігати? Наразі пишу скарги і звернення.
  На носі сесія, при присутності громади і її активній позиції ми можемо наполягати про скасування різних будівельних дозволів, або взагалі якимось чином забрати земельну ділянку в комунального підприємства, якому вона належить.

Андрій Шкула вважає великим позитивом те, що незважаючи на робочий день та обідню пору, люди зібралися на акцію. Але порадив присутнім, що якщо хочуть бути почутими і побаченими, то такі акції варто проводити не в парку, біля будмайданчика, а йти до відповідних чиновників.

• Насправді земельна ділянка виділялася КП «Тернопільбудінвестзамовник». В першу чергу йти до керівника цього комунального підприємства. Запитувати нащо він її брав та підписував інвестиційну угоду. А ще – іти до виконавчого комітету міської ради, запитувати, нащо вони затвердили рішення і угоду на будівництво екоготелю, чи спитали думку тернополян і яка вигода з цього будівництва для міста.

Прийшов на акцію також і «спортивний» чиновник обласної адміністрації Віктор Мацикур. Проте, каже, в першу чергу він тут як мешканець Тернополя, якому «болить» ця тема.

• Я не підтримую рішення про будівництво готелю. Це не місце для готелю. Щоб збудувати спортивний об’єкт, потрібно виконати певні норми. Якщо це майданчик, то він повинен мати правильно зроблений дренаж, «подушку», сертифіковане штучне покриття. Такими питаннями займається в даному випадку проектант, який погоджує ці питання з федерацією, яка відповідає за цей вид спорту.

Він звернувся до представника громадської організації Ярослава Нестеровича.

• Це – приватна забудова, на якій спорт може і не відбудеться. Завтра вам власник скаже «Ярослав, ви класний чоловік, ось вам на футбол», дасть вам гроші, щоб ви могли далі займатися спортивними проектами, вуличним футболом, тим чим ви дійсно займаєтеся. Я просто боюся, що вас використають як жертву у цій ситуації.

Також Віктор Мацикур мав запитання і до депутатів міської ради.

• Я прийшов як звичайний тернополянин. Не хочу робити заяви з приводу влади. Мене просто обурює ситуація.
  Як у чиновника, у мене є своє розуміння того, що є нормативна база, яка повинна дотримуватися. Як тернополянин, бачу й моральну частину цього питання і хочу просто спитати депутатів, які голосували в 2014 році, і тих які зараз приймають рішення. Мені цікава позиція цих людей. Тому що я читаю в ЗМІ абсолютно різну інформацію. Що вже гандбол там буде – вже й жінки не будуть.
  Я звичайний тернополянин і хочу як мінімум залишитися небайдужим до цього питання. Тому що моя позиція дуже проста. Я не хочу дозволити якимось людям використовувати спорт в своїх приватних інтересах, маскуючи це, як соціальні проекти.
  Якщо є Ярослав, я його знаю, ми співпрацюємо з ним три роки, він проводить роботу і я знаю яку, він робить її добре і якісно, я йому довіряю в цій частині – це одна історія. А це незрозуміле будівництво для мене – це зовсім інша історія. І я боюся, що він просто в цій ситуації є жертвою обставин. Чому і як – я цього не знаю.

Любов Вовк