Чим цікавий Кременець взимку (фото)

Кременець – місто, в яке хочеться повертатись неодноразово, оскільки кожного разу тут можна знаходити щось нове, чи принаймі ще раз з приємністю подивитись на вже відомі пам”ятки і краєвиди. В Кременці є все, що може зацікавити подорожуючого: замок на крутій горі, велика кількість храмів різноманітних архітектурних стилів, колишні монастирі, цікаві будівлі в цетральній частині міста, численні старі кладовища і т.д. А якщо до цього всього додати ще мальовничі краєвиди на фоні Кременецьких гір, то місто цілком справедливо можна вважати одним з найкрасивіших на Західній Україні. 
Спочатку хотів помістити більш-менш повноцінні розповіді про кожен з зображуваних об”єктів, але в результаті, щоб сильно не переобтяжувати запис, вирішив зробити коротенький огляд основних споруд центральної частини Кременця, а якось згодом детальніше розкажу про кожен об”єкт окремо.

Почнемо з донінантної будівлі в центральній частині – Базиліки святого Духа, святого Ігнатія Лойоли і святого Станіслава Костки, яка колись входила до комлексу будівель єзуїтського колегіуму. До речі, по сьогодні ця будівля є найвищою в Кременці. Будівництво костелу відбувалось протягом 1731-1743 років, а всього монастирського комплексу на десять років більше. В радянські часи в костелі був спортзал, а з 1990 року храм діє як церква Преображення Господнього УПЦ КП.

Окрім костелу до комлексу входили бічні навчальні корпуси, які напряму сполучались з храмом. Свого часу навчальний заклад, що тут діяв, був одним з найпрогресивніших на Волині.

Сьогодні поруч храмом розташовуються будівлі педагогічного інституту і ліцею.

На подвір”ї навчального закладу можна побачити пам”ятник Кобзареві.

Через дорогу навпроти єзуїтського колегіуму розташовується ще одна святиня Кременця – Миколаївський собор, який колись був костелом Францисканського монастиря. У 1832 році за указом Миколи І монастир було закрито, а храм передали православним.

Будівля собору є доволі старою, храм збудували ще на початку ХVІІ століття. А от дзвіниця трохи молодша – її звели у ХVІІІ столітті.

Після закриття Францисканського монастиря і передачі його будівель православній церкві, католицька громада Кременця залишилась без храму. Проте тривало це не дуже довго, бо вже 1854-1857 роках було побудовано новий костел, який освятили під титулом святого Станіслава.

Зовсім поруч з центром розташовується Богоявленський монастир, який було засновано у 1633 році. Свого часу при монастирі діяли братство, друкарня, школа, і шпиталь, а згодом тут була резиден­ція єпископа Волинської єпархії. У 1990 монастир відновив свою ді­яльність, але тепер як жіночий православний монастир УПЦ МП. Богоявленський собор при монастирі було зведено у ХVІІІ столітті, а високу дзвіницю – на початку ХХ століття. Практично навпроти Богоявленського монастиря стоїть ще один храм – дерев”яна церква Воздвиження Чесного Животворящого Хреста Господнього (1887-1889 рр.).
У самому центрі Кременця збереглась цікава пам”ятка житлового будівництва – так звані будинки-близнюки, які було побудовано у ХVІІ столітті в бароковому стилі. Також в місті можна відвідати музей уродженця Кременця – відомого польського поета Юліуша Словацького. Музей розташовується в садибі, де народився поет.
Загалом в центральній частині міста збереглась достатньо велика кількість старих кам”яниц.
Також найвизначнішим місцем Кременця є гора Бона. Оскільки вона буквально нависає над містом, то видно її практично з будь-якого провулку міста.