У Козові розгорілася ціла історія україно-польського протистояння в мініатюрі (фото)

У ніч з 3 на 4 листопада у містечку Козова учасники теренової гри «Листопадовий Зрив», яку організували пластуни, відтворювали події, що відбулися у Львові в ніч з 31 жовтня на 1 листопада 1918 року.

Щороку вже шостий раз поспіль Борис Явір однодумцями організовують у Козові, що на Тернопіллі, захід, приурочений до річниці Листопадового Зриву — повстання та встановлення української влади у Львові в ніч на 1 листопада 1918 року. Вже кілька років гаслом заходу є «Хочеш змінити історію — прийди і зміни!».
Ввечері 3 листопада прибували учасники і гості із Бережан, Бучача, Збаража, Зборова, Козови, Лапшина, Львова, Тернополя, Підгаєць, Чорткова та інших міст і містечок. Переважно то були пластуни (НСОУ «Пласт»), але також приїхали представники МО «Тризуб» та громадськості. Загалом, на заході була сотня осіб.
В рамках культурної програми учасники мали змогу подивитися фільми про Листопадовий Чин та про службу безпеки ОУН. Учасники взяли участь у дискусії, яку провів Борис Явір на тему «Що було б, якби перемогла…?», під час якої представники команд «українців», «австріяків» та «поляків» розказували плюси перемоги їхньої сторони у подіях 1918 року, а їхні опоненти вказували мінуси на запропонований хід подій. Доповідачі представили як цілком логічні та реалістичні сторони перемоги своєї сили, так і переходили до популістських заяв, – як то часто буває у політиці. Після дискусії Богдана Бідюк та Настя Качмарик провели ватру з елементами караоке, яка почалася гімном УСС «Ой, у лузі червона калина», й під час якої були співані стрілецькі та пластові пісні.
Із приходом ночі відбулося урочисте пластове відкриття свята, підготовка до бойових дій та розхід на вихідні позиції. Після настання зазначеного часу почалася теренова гра, яка була історичною ретроспективою тих далеких подій майже столітньої давності. У місті було 7 стратегічних пунктів («двірець», «пошта», «гімназія», «будинок адміністрації» та інші), які мали «захопити» члени протиборчих сторін. Як символ контролю над пунктом кожна команда ставила свій прапор. Також учасники гри «вбивали» ворогів, знімаючи з них пов’язки, які означали «життя». Члени проводу та старші пластуни були жандармами, які впійманих відводили в «карцер».
У межах Козови розгорілася ціла історія україно-польського протистояння в мініатюрі. Австрійські частини ж намагалися відновити контроль над містечком. В ході боротьби «українці» та «поляки» втратили значну частину «стрільців», в кілька разів більше, ніж «австріяки». Незважаючи на втрати, саме українські сили стали переможцями, виборовши перемогу в останні хвилини гри. Шанс повернути місто собі мали «австрійці», які були за крок до перемоги, але ним не скористалися.
Учасники та провід заходу згадують:
«Я в команді виступав в якості стратега, оскільки я місцевий мені потрібно було розробити чіткий хронологічний план захоплення різних куточків міста. Оскільки моя команда перемогла, я вважаю що справився з завданням. Саме тому мене переповнюють лише позитивні емоції від даного заходу. «Змінювати історію» дуже цікаво, весело і відповідально.» – зазначив Сергій Микичак, станиця Козова, учасник.
«На «Листопадовому зриві» я другий раз, але кожного року є «родзинка» у нічній програмі. На подібних пластових акціях можна зустріти багато нових друзів та отримати вражень, які надовго відкладуться у твоїй пам’яті. На такому заході можна відчути на собі події тих часів, коли Галичина була у складі Австро-Угорської імперії, відчути, що ти можеш змінити хід історії та принести своїй країні перемогу.» – поділився спогадами Сашко Тильний, станиця Тернопіль, учасник.
«Все було добре! Мені сподобалось. Особливо було цікаво, коли дві команди зійшлись біля білого дому і там було за ким побігати.» – поділився емоціями Павло Полуботок, ГО «Тризуб», виконував роль жандарма.
«На цьому заході я була бунчужною. Можу сказати, що «Листопадовий Зрив» пройшов вдало, адже по закінченню учасники радісно обговорювали теренівку. В автобусі, яким я їхала додому, люди запитували пластунів про перебіг подій на заході та цікавились результатом гри. Варто додати, що цьогорічний «Зрив» був чи не найтеплішим за всю свою історію. Хочу подякувати проводу за їхню працю, а також іншим пластунам за їх участь.» – розповіла Ангеліна Шидлівська, станиця Тернопіль, бунчужна.

«Враховуючи попередні роки, учасникам не вистачало досвіду. Як на мене, потрібно бути їм трохи сміливішими, і займати більше точок.» – порадила майбутнім учасникам Марічка Дільна, станиця Зборів, писарка.
«Іду темним містом, лиш де-не-де світяться ліхтарі. Кроки розливаються луною далеко-далеко. Раптом у темряві помітив якійсь постаті, вирушив туди. Члени команди розбіглися при появі мене, жандарма. Наступного разу повезло більше – встиг застати зненацька й зловити групу, яка несла прапор. Жартуючи про різне, доходимо до пластової домівки, яка цієї ночі виконує роль «в’язниці». І хоч я «заарештував» тільки одного, його друзі йдуть поруч – у товаристві жандарма безпечніше – представники іншої команди не будуть чіпати. А боротьба триває чи не цілу ніч… Хтось «вмирає», хтось залишається, аби до кінця ночі захопити місто і виграти… Я б з радістю був учасником! Вдячний усім, хто долучився до організації та проведення.» – захоплено розказав Борис Явір Іскра, станиця Козова, комендант.

Зранку відбулося урочисте закриття, на якому — іменування на ступінь розвідувачів, нагородження переможців, вітання проводу. Повні вражень, учасники Листопадового зриву поїхали до своїх рідних домівок…
Провід заходу дякує Козівській селищній раді, комунальному господарству та усім, хто долучився, за співпрацю та сприяння у проведенні заходу, а районному відділу міліції за забезпечення спокою на вулицях містечка, – повідомляє прес-служба «Листопадового зриву».