10 тернопільських будинків, які варто побачити

Десять цифра умовна. Варто було побачити всі будинки, котрі визнані пам’ятками архітектури. Список нараховує приблизно 190 пунктів. Відніміть кілька, котрі на пам’ятку архітектури вже не тягнуть, додайте кілька необлікованих. І згрубша можна орієнтуватися на дві сотні. Про стільки я не розповім. Тож нині дещиця. Дещиця, котру сформували ті пам’ятки, котрі я особливо люблю. Підем за алфавітом, щоби нікого не образити.

1. Валова, 12. На цій вулиці важко обрати один будинок. Але, якщо так, то хай буде цей. Бо тут дуже світло, і, здається, тільки тут зберігся світловий колодязь над сходовою кліткою.
   
2. Гнатюка, 18. Мабуть, вулиця Академіка Гнатюка найбільш мені близька. І через те, що тут збереглося багато старих будинків, і через те, що тут вони не стратили духу старовини. Тут приємно пройтися, розглянутися, з весни до пізньої осені тут багато квітів, зелені. Тут неспішно та малолюдно. Але, якщо вибирати, то хай буде цей будинок. Бо він один із не багатьох, де вікна сходової клітки та двері виходу на терасу прикрашені вітражами. А ще тут збереглися оригінальні двері, металева огорожа. Та й внутрішній двір просто неймовірний – порослий зелениною, він ніби невідцьогосвітній (старосвітньо-новосвітній).
   
3. Гоголя, 6. Будинок, що ховається в зелені. Будинок з цікавими дверима та сходами. Він не такий ефектний, як його попередники, але за нагоди проходжу біля нього — щось у ньому є, що манить.
   
4. Доли, 4. Ця вулиця взагалі цікава – маленька, кривенька. У неї ніби скочуєшся, вийшовши з центральної дороги. Про неї з любов’ю згадував світлої пам’яті Володимир Сушкевич, і найліпше, щоби відчути її дух, почитати його слова. Що ж до номінального опису будинку номер чотири, то він приваблює і тим, який ззовні – трохи округлий, і тим, який зсередини – пригляньтеся до кахлі під ногами, прислухайтеся до рипіння сходів.
   
5. Коперніка, 18. Якщо прийти до цього будинку зранку, коли сонце світить на його лицеву сторону, то, скоріш за все, побачите, як промені, проходячи через декоративні ґратки дверей, лишають на сходах красиві тіні. Я дуже люблю їх розглядати. А крім того, дивитися на делікатні сходи, що закручуються, припрошуючи зайти нагору.
   
6. Котляревського, 51. Захоплюватися цим будинком варто починати з розгляду його огорожі. Вона тут витонченого візерунку, струнка, легка, і в той же час із натяком на гострі зуби. Зайшовши всередину, зверніть увагу на старий замок дверей, а ще зупиніться й помилуйтеся сходами.
   
7. Кульчицької, 4. Місце, куди мені подобається приходити знову і знову. Будинок, де напхом-напхано красивостей — двері, кахлі, сходи… Мабуть, одна з його родзинок у тому, що в сонячний день балясини відкидають тіні, що заворожують своїми візерунками.
   
8. Острозького, 25. Нелегко вибрати на цій вулиці один будинок, бо тут чи не кожен заслуговує уваги. Але цей мені, мабуть, подобається найбільше. Невеличкий, він не стратив свого старомістечкового духу. Тут дуже красиві кахлі та незвичного візерунку балясини. Та головне в атмосфері — спокійній, насиченій минулим.
   
9. Франка, 11. Будинок, в якому хочеться розчинитися серед його принад. Тут всі складові, як ідеально допасовані мелодії, що творять музичний твір неперевершеної піднесеної та чистої краси.
   
10. Бульвар Шевченка, 33. Тут теж складно було вибрати щось з-поміж великої кількості принадних будинків. Але фаворит, очевидно, таки цей. І саме через сходи — їхні живописні повороти та візерунок балясин.
    
11. P. S. Коли починала складати цей список, думала, що десять пунктів буде забагато. Але їх таки замало. Проте, гадаю, це стане зачином мандрівки.

Анна Золотнюк.