На Тернопільщині селяни навчили німецького інженера приймати у корів пологи

38 річний Дітріх Тьовс — активіст благодійного фонду “Гуманітарна допомога міста Білефельд” за шість років життя в українському селі навчився точити сапи, полоти грядки та приймати роди в корів. В 2005 році він з сім’єю переїхав з невеликого німецького міста під Франкфуртом-на-Майні в село Ілавче, Теребовлянського району Тернопільщини, щоб організовувати роботу фонду на Україні.

“Люди тут дуже відкриті. В Німеччині, як хтось до мене додому приходить, то в хату не пускаю. Я стою з одної сторони порогу, він з іншої – і так говоримо. А тут тільки приходиш, зразу на чай просять”, — дивується Дітріх.

Каже, що швидко навів контакти з місцевим населенням і радо їм допомагає. Селяни ходять до його дому робити ксерокопії, та просять полагодити поламані комп’ютери. Щоправда дехто добротою німця зловживає.

“Одна жінка приходила солярку позичати. Раз прийшла – каже гроші потім віддам, другий раз – те саме. Потім один мені розказує, що та жінка по всьому селу хвалиться як вона німця дурить – солярку бере, а гроші не приносить. Нащо таке? Відтоді солярку без грошей не даю”, — каже німець.

За час життя в Ілавчому інженеру довелося двічі приймати роди в корів. Про таку допомогу його попросили сусіди.

“Прийшли наперед, пояснили що до чого. Я думаю – чого не помогти. Наготував собі одяг. За пару днів, коли вже прийшов час – покликали. Ми в чотирьох роди приймали. Хазяїни керували. Казали: – от вона лягла, от зараз почнеться. Витягнули те теля – нічого страшного не було. Наступного року знову кликали”, — пригадує Тьовс.

Німець, його дружина та двоє старших дітей вільно спілкуються на українській мові. Кажуть, що заговорили на ній на третій рік після переселення. Щоб правильно розмовляти брали уроки у вчительки з місцевої школи.
Андрій ЯНОВИЧ, Газета по-українськи