Тернопільська “родзинка” повернеться

Унікальний годинник із трьома циферблатами на вежі храму Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці – Архикатедри УГКЦ – планують відновити до Великодня.

Ініціатива вийшла від тернополян і над її втіленням уже працюють польські годинникарі. Годинник зробить фірма Druch Bells & Clocks, котра є генеральним виконавцем автоматики дзвону «Святий Іван Павло ІІ» у Королівській Катедрі на Вавелі у Кракові.

«Справа в тому, що наше місто, Тернопіль, зазнало дуже сильної руйнації у часи Другої світової війни. Дуже багато було втрачено. І от ми задумалися над поверненням частини з цього. Наприклад, наше місто не має традиційної міської ратуші з годинником, який задавав би певний ритм чи пульс його мешканцям, тієї своєрідної атмосфери й аури, яку у старовинних містах Європи створюють передзвони курантів на вежах», – розповів шеф-редактор газети «У кожен дім», громадський активіст Вадим Перець кореспонденту РІСУ Володимиру Морозу.

У багатьох містах ці куранти досі працюють на ратушах, храмах. У Тернополі ж ратуша була знищена, натомість збереглися вежі архикатедри, колишнього домініканського костелу. І на них також у давнину був годинник-дзиґар.

«Спочатку ми взялися за створення механізму, що кожну чверть години відтворює звуки курантів на вежі Архикатедри. Його заворожуючий передзвін змогли оцінити  наші городяни. Утілення задуму з годинником довелося відкласти через події в Україні. Ми спрямовували значні ресурси на допомогу армії, – продовжує тернополянин. – а Великдень це світле свято перемоги добра над злом, тому саме зараз ми вирішили остаточно відновити міські куранти.

Благословення на втілення задуму його ініціатори отримали від митрополита Василія (Семенюка). Також усі деталі погодили з архітекторами. Новий годинник матиме три циферблати діаметрами по 160 сантиметрів кожен. Єдине, що у давнину циферблат був чорний, а теперішній буде білий, з нічною підсвіткою», – продовжує Вадим Перець.

З історичних документів відомо, що годинник на південній вежі храму існував уже у ХІХ столітті. Коли саме з’явився – невідомо. Уже на початку ХХ століття він мав бути давнім: люди скаржилися, що почав збиватися.

«Годинник на вежі (костелу домініканського) останнім часом сильно закапризував і щодня інакший час показує», писала газета Glos polski 15 квітня 1905 року.

Як засвідчують збережені записи отців домініканців, костел був знищений і спалений 17-19 вересня 1939 року.

«Дня 19.ІХ. (1939 року) зранку радянські вояки перед фасадом нашого костелу встановили гармати і почали регулярно обстрілювати фасад, а потім і вежі під приводом, що звідти по них стріляли польські офіцери… Загорілися дерев’яні вежі, а після них і купол костелу…», – писав домініканець Фабіян Мадура, який в радянські часи змушений був емігрувати до Польщі.

Після Другої світової війни, коли реставрували споруду храму, годинник не відновили Його час настав тепер. Утім, про вартість механізму і робіт їх ініціатори говорити не воліють.

«Загалом хочемо започаткувати в Тернополі рух на захист історичної спадщини», – пояснює Вадим Перець.