Від музики до криміналу…

Запальна вдача молодого жителя районного містечка поставила йому підніжку. Точніше, двічі за два літні дні він умудрився втрапити в халепи, які й привели його на лаву підсудних. Щоправда, не самого — в компанії з другом.

Торішнього серпня підприємець залишив свою легківку на автомийці. Повернувся за своїм транспортним засобом, надіючись, що він сяятиме чистотою. Власне, сервіс не викликав у власника нарікань. Роздратувало інше: чомусь його авто не стояло, як сподівався побачити, припаркованим. Ним на територію автомийки чомусь заїхав молодий чоловік. Чому? Накинувся на нього з претензіями. Той оправдовувався, мовляв, з колегою по роботі потрудилися на славу — ось як виблискують свіжістю всі металеві та скляні боки, на жодній із деталей автомашини — ані пилинки. І в салоні прибрано старанно. Пояснював власнику, що нікуди його транспортним засобом не вирушав. Просто проїхався навколо приміщення сервісу, заїхавши на територію через другі ворота.

Але чому ж без дозволу? Гнівався господар, може, й не довго, якби не сталося інше. В салоні, розповідав він у суді, не знайшов свого портмоне, де були його водійське посвідчення і техпаспорт. Ось тоді й зав’язалася суперечка. Обидва почали шарпатися. Схоже, пояснення молодика, що він не бачив документів і нічого про них не знає, власника автомашини не задовольнили. Він кілька разів ударив того, кого вважав кривдником, у голову, інші частини тіла. Захищаючись від ударів, молодий чоловік крок за кроком наближався до стіни, під якою були складені металеві бочки з-під пива. Роздратований підприємець штовхнув його. Потерпілий упав на ті бочки, котрі з гуркотом посунулися. Одна з місткостей, що не передбачив ніхто, раптом упала на ступню ноги. Від різкого болю травмований чоловік закричав…

Чи ж до продовження з’ясування взаємин за таких обставин?! Сварка вщухла. Травмованого відвезли в лікарню. Перелом кістки стопи — таким був діагноз. Тілесне ушкодження середнього ступеня тяжкості — висновок експертизи. Суд визнав, що заподіяне воно з необережності. Ще до порушення кримінальної справи обидва молоді чоловіки порозумілися. Згодом потерпілий у судовому залі заявив, що немає до підсудного жодних претензій.

Може, й не довелося б молодому жителю райцентру давати свідчення спершу слідчому, а потім — суду, якби після «бочкового» трафунку вже наступного дня знову не далася взнаки його «запальна» вдача.

Уночі власним авто під’їхав до бару. В салоні автівки сидів його приятель. Зупинилися неподалік іншої легківки, в якій троє хлопців слухали музику. Голосне її звучання молодому чоловіку не сподобалося. Попросив компанію, аби зменшили звук. Поцікавився, що ж ті хлопці таке слухають. «Що хочемо, те й слухаємо», — відповів один з них. Вийшовши із салону автомашини, молодий чоловік покликав того хлопця, від відповіді якого почувався ображеним. Ударив його в обличчя.

Потерпілий про те, що діялося далі, розповідав так: відштовхнувши підсудного від себе, почав утікати, бо не хотів продовжувати суперечку. За словами підсудного, він намагався наздогнати втікача, котрий намірився стрибнути через металеву огорожу. Хотів його зловити — і вдарив у спину. Хлопець, втративши координацію рухів, упав на бруківку перед входом до бару. Зумів підвестися і східцями попрямував униз. Двері бару були зачинені. Коли переслідувач наблизився, то побачив, що потерпілий, стоячи на одній нозі, руками обхопив другу. Підштовхнув його до стіни, ще кілька разів ударив — у плечі, голову, шию. Приятель, котрий теж спустився вслід, приєднався до розправи. Він лупцював ліктями, колінами і кулаками, як згадував потерпілий у суді, «шість чи сім ударів були спрямовані в ті ділянки тіла, щоб завдати якнайбільше болю». Кричав нападникам, що його болить нога…

Підбігли приятелі, розборонили. Побитого хлопця відвезли до лікарні. Рана верхньої губи, синці на спині, носі, садно на шиї, закритий уламковий перелом великогомілкової і малогомілкової кісток із зміщенням, підвивих ступні — ось чим завершилися музичні розбори. Двоє молодих людей зайняли місця на лаві підсудних. Те, що вони накоїли тієї ночі, кваліфіковане частиною 2 статті 296 Кримінального кодексу України: хуліганство — грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, скоєне групою осіб. Кару кожному із засуджених призначили відповідно до провини. «Світили» молодим чоловікам по три роки позбавлення волі, але суд вирішив дати їм шанс виправитися, не перебуваючи в ізоляції. Обом призначено по два роки іспитового строку. А ще належиться відшкодувати заподіяні матеріальні та моральні збитки потерпілому, витрати на його лікування.

… Рядки життя не завжди виведені каліграфічно. Кожен сам їх вписує у свою долю. Власними вчинками.