Ігор Мединський лякає тернополян паралізованим містом

Знову і вкотре власники автобусів, які працюють на маршрутній мережі Тернополя, піднімають питання про підвищення плати за проїзд. Тепер подавай їм збільшення тарифу одразу на 25 відсотків – до 4 гривень. Звичайно, є економічні чинники даної ситуації, але чи вони такі вже вагомі, зважаючи на зубожіння простого українця.

Ріст цін на пальне та запчастини, збільшення заробітної плати водіям, амортизаційні витрати – це, звичайно, ті чинники, на які потрібно зважати при формуванні тарифу. Але “маршрутникам» уже потрібно відійти від ультиматумів на адресу міської ради. Дивно від головного транспортника обласного центру Ігоря Мединського чути слова, мовляв, не можна вступати у конфронтацію з автоперевізниками, бо вони можуть зупинити транспорт і тоді місто буде паралізоване. Невже ці перевізники працюють ідеально, щоб «викручувати» руки владі? Ні для кого не секрет, що автобуси стабільно з’їжджають з маршруту у вечірню пору, бо їм, виявляється, недоцільно їздити через… малу виручку. Про це неодноразово доводилось чути від самих водіїв, які цього не приховують від пасажирів. По-друге, все частіше тернополяни мають претензії до маршруток, частина з яких на вихідні зовсім не виїжджає на маршрут. Потрібно ставити жорсткіше питання і щодо наявності в автобусах GPS-навігаторів (відповідна норма була прописана у їхніх договорах). Через їх відсутність або свідоме відключення не завжди профільному управлінню вдається відслідковувати добросовісність роботи водіїв маршрутних автобусів. Та й прості мешканці Тернополя, які користуються сайтом «detransport.com.ua», через приховування даної інформації мають певну незручність.

Міська рада свого часу пішла власникам автобусів назустріч, зменшивши число осіб, які можуть їхати по пільгах (з 6-ти до 3-ох). Якщо так гостро стоїть питання збільшення тарифу на проїзд в автобусах, тоді потрібно повернутися до попередніх років, коли маршрутні автобуси перевозили до шести пільговиків. Так, «маршрутникам» ніхто не компенсує за перевезення пільговиків (вони нарахували, що таких возять у рік на 34 млн. грн.), але ж не потрібно забувати, що ті ж будівельники, працюючи на ринку, сплачують 6 відсотків на розвиток інженерної мережі міста. Тому і власники автобусів мали б взяти на себе соціальну складову, а не лише говорити, що в них низькі заробітки. Більше того, думаю, їм потрібно відійти від практики величезних прибутків. Минулися ті часи. Потрібно затягнути пояси і попрацювати трішки на тернополян, адже більшості категоріям містян останніми роками, незважаючи на знецінення гривні, заробітної плати ніхто не підвищував.

А ще варто було б деяким водіям мати людське обличчя. Прикро дивитися, як старенькі люди виходять з автобуса через перебір пільговиків. Пільговик пільговику – не рівня. Можна інколи бабусю чи дідуся, які ледь пересувають ноги, і поза «конкурсом» провезти. Натомість багато похилих людей уже навіть не питають водіїв маршруток, чи можна проїхати по пільгах, адже наперед знають негативну відповідь та кисле обличчя. А ще нещодавно став свідком, як батько з дитиною-інвалідом (не помітити таку дитину не можливо) зайшов у напівпорожню маршрутку й оплатив проїзд за себе. Та водій узяв оплату (половину від тарифу) за дитину. І це в той час, коли за законом супроводжуючий інваліда має право безоплатного проїзду, не говорячи вже про хвору дитину. І таких прикладів можна навести безліч.

Також маю запитання щодо суми пропонованого до збільшення тарифу. Маршрутники вимагають, щоб він становив 4 грн., надаючи розрахунки аж на 4,94 грн. Не так давно один із депутатів міської ради (до речі, працює у даній сфері), який, як це і має бути, став на бік тернополян, і зробив свої розрахунки. За його даними, тариф має бути не більшим 2,60 грн. Нехай, можливо, його розрахунки грубі, але правда має бути десь по середині. Тобто тариф 3 грн., у крайньому разі 3,5, мав би бути оптимальним.

А ще я обома руками за те, щоб весь маршрутний транспорт у Тернополі був під одним крилом якогось комунального підприємства. Тоді не стоятиме питання, що хтось буде владі «викручувати» руки, мовляв, якщо не збільшити плату – будемо страйкувати. Тому повністю підтримую керівництво Тернополя, яке останні роки взялося за збільшення тролейбусного парку. В ідеалі цей екологічний вид транспорту мав би повністю витіснити автобуси, а залишити їх невелику кількість на маршрутах, де немає тролейбусних ліній.

Віталій Попович, головний редактор «Номер один»