Християнська етика не завадила б деяким тернопільським священникам

Петиція щодо викладання у школах християнської етики викликала такий резонанс, що у місті ледь не почався землетрус. І поки люди сперечаються – потрібно чи ні, тернопільські поліцейські виконують свої обов’язки. Подейкують, що днями вони трішки пригальмували автівку марки «Крайслер», за кермом якої був настоятель тернопільського Свято-Троїцького духовного центру отець Анатолій Зінкевич. «Гальмували» «копи» отця не просто так – заглиблений у свої думки про вічне і духовне, він не звернув уваги на цілком земний дорожній знак, який щось там забороняв.
Служителям закону, які дозволили собі таку необережність, тепер вічно горіти у пеклі і це не обговорюється. Обговорюється поведінка настоятеля, який замість того, щоб покаятися вступив у суперечку і почав до когось телефонувати, постійно здіймаючи при цьому очі до неба.
Але це таке. Порушив, то порушив. Як казав Ісус, хто з вас без гріха, киньте каменем. Зізнаємося щиро – кожен з нас щось колись та порушував. Хтось – кинув недопалок повз урну, хтось – дорогу на червоне світло перейшов, хтось – з чужою дружиною переспав. Мене більше цікавить ота скромненька автівка, якою отець возить своє тіло земними шляхами.
Так розумію, що вона не з дешевих. А як казав один літературний персонаж: «Автомобіль – не розкіш, а засіб пересування». Невже о. Анатолію не вистачило б якоїсь «Таврії» або, навіть, велосипеда? Так ні. Хочеться розкоші і багатства. А звідки ж воно береться? Може добродій Зінкевич знаний в області бізнесмен? Ні, він всього лиш посередник між нами і Богом. То це виходить, що гроші, які люди дають на утримання Божого храму, витрачаються на безбідне життя настоятеля того храму?
Проблема, що він такий не один. Під багатьма церквами стоять «засоби пересування», яким позаздрять навіть найуспішніші бізнесмени. І досить часто буває так, що після закладання наріжного каменя при будівництві храму, всі зусилля і кошти спочатку витрачаються на будівництво житла для священнослужителя. Інколи ж ці будиночки виходять навіть більшими, ніж церкви.
А як же християнська етика? Ось в Євангелії від Луки сказано: «Одного ще тобі бракує: продай усе, що маєш і роздай бідним, і будеш мати скарб на Небі, тоді прийди і йди слідом за Мною».
Судячи ж з вищесказаного, деякі церковні діячі не настільки переймаються благодаттю Божою на небесах, наскільки благодаттю земною, яку отримують за гроші прихожан.
Повертаючись до о. Анатолі Зінкевича, то на його автівці досить цікавий номер. Якщо отой «Крайслер», не доведи Боже, раптом перекинеться, то вийде три шістки…
Андрій БЕРЕЗОВЧУК