У дитинстві Вітя Янукович палив штани, а Миколка Пахло (Азаров) «козла забивав»…

1 червня – Міжнародний день захисту дітей. Ті, кого називають сильними світу сього, теж – родом із дитинства. У когось воно було світлим і безтурботним, а когось змусило швидко подорослішати.

Хотів бути космонавтом, а став – президентом

Згадуючи дитячі роки, Віктор Янукович частенько розповідає дві найпам’ятніші історії. Про те, як ледь не втопився у промисловому відстійнику, але дивом врятувався. І про подерті штанці, за які від бабці (у неї після смерті мами виховувався Віктор) добряче «влетіло», бо порвав обновку на першій же прогулянці. «Прийшов додому, бабуся побачила, розсердилася на мене і вдарила: мовляв, я копійки складаю, щоб тебе одягнути, а ти.., – пригадує Віктор Федорович. – Після цього зняв комбінезон, відкрив пічку і… кинув обновку у вогонь. А потім сказав: «Ось виросту, тебе вдягну. І будеш ходити у найкращих сукнях. А я – у найкращих костюмах…». «Гардеробна» мрія Віті Януковича здійснилася. Єдине, що космонавтський скафандр поносити не судилося. Ні льотчиком-випробувачем, ні космонавтом Віктор не став.

Ринат Ахметов пообіцяв мамі… повний гаманець

«Я з бідної сім’ї. Жили ми у будинку на 20 квадратних метрів. Спали на підлозі, на розкладачці. У будинку не було ні туалету, ні умивальника. Вмивалися на вулиці – з кухля». Цікаво, що б відповів тоді хлопець Ринат, почувши, що у нього буде ціла колекція найдорожчої нерухомості і статків на мільярди? Навряд чи дуже здивувався б. Великий мамин гаманець Ринат Ахметов пам’ятає з дитинства. Як і бажання, щоб у ньому гроші водилися. «У мами був дуже великий гаманець, – пригадує Ринат Леонідович. – А грошей у ньому ніколи не було. І я сказав: «Мамо, коли виросту, стану футболістом. Гаманець обов’язково збережи – зароблятиму багато грошей. Футболістом не став, але у футболі залишився в іншій ролі. І гаманця вже немає, але мрія здійснилася»…

Крім футболу, було у Рината ще одне спортивне захоплення – бокс. Хлопці боксера побоювалися, а від дівчат відбою не було (щоправда, Ринат не балував шанувальниць увагою). Спортсмен, та ще й так схожий на актора Харатьяна – дівчачого кумира тих часів. «Такого ж кольору волосся, схожа зачіска, світлі очі. Тоді саме вийшли фільми «Зелений фургон» і «Розіграш» – і всі дівчата були у захваті від Харатьяна», – каже однокласниця Ахметова.

Через фізнормативи Луценко ледь золоту медаль не «завалив»

Для когось «зубастики» – герої фільму жахів. А для Юрія Луценка – невигадана ясельна історія. «Виховували мене з трьох місяців радянські ясла, бо тато і мама працювали. Кілька місяців тато забирав мене звідти синього від укусів. У десятка дітей, котрі сиділи у такому собі «вольєрі», зуби вже були, а у мене – ні», – переповідав «кусючу» історію Юрій Віталійович. У школі Юрко теж не «огризався», щоб батьків не підводити. «Батько був партійним керівником. Тому, звичайно, я був ввічливим, бо кожен знав, чий я син. Йдучи на роботу, тато завжди казав мені: «Будь достойним», – пригадує Луценко.

Аби удостоїтися золотої медалі, Юрі навіть з лопатою довелося попітніти. Фізкультура у хлопця «кульгала», а тут – залік з підтягування. Учитель попередив: не складеш – «п’ятірки» не бачити. Аби подужати норматив, Юра закріпив удома на дверях держак від лопати і щодня тренувався.

Дівчинка Юля грала у футбол і «війнушки»

«Небита дитина», як вона себе сама називає, Юля Ґрігян (Тимошенко) у дитинстві захоплювалася не ляльками, а м’ячем і пістолетиками. Хлопчачі забави закінчувалися розбитими колінами і ліктями. «Половина доходів сім’ї йшла на зеленку», – жартує Юлія Володимирівна. З недівчачими іграшками давала собі раду й у школі: на уроках довійськової підготовки автомат Калашникова збирала за 45 секунд.

Та більшу заздрість в однокласниць викликала не «автоматна» спритність Юлі, а її шкільна форма. Не така, як у всіх: сукня зі стильним плісе і фартух з крильцями.

Дворовий чемпіон з доміно

Хлопцем Коля Азаров (якщо вірити у версію, що прізвище у прем’єра – від бабусі, а не від дружини) був спеціалістом широкого профілю. І граніт науки чемно гриз (предметні олімпіади без нього не обходилися), і в газету замітки пописував (про будзагони, КВК), і у чемпіонах з доміно ходив (мужиків у дворі обігрував). А взимку – краще за всіх на лижах «вишивав»…

Хоч Коля і вчився добре, але вчителі його недолюблювали. Прирікався, кажуть, частенько. «Не любив погоджуватися з тим, що йому пропонували, – розповідала вчителька історії Іда Копилова. – Іноді по носі – лясь! Зачекай, встигнеш висловитися. Замовкає».

Фото з архіву «ВЗ», «Главреда» і «КП в Україні»

Високий Замок