Хто в найбільшій небезпеці захворіти на кір – дослідження професора з Тернополя Наталії Банадиги

Кір – висококонтагіозна інфекційна хвороба, яка викликана РНК-вмісним вірусом сімейства Paramixo-viridae, клінічно проявляється гарячкою, кашлем, нежитю, кон’юнктивітом, змінами на слизових оболонках і висипом на шкірі.

За даними Центру громадського здоров’я МОЗ України (20 листопада), на кір захворіли  855 людей – 548 дорослих і 1 307 дітей. З початку року на кір захворіло 39 952 особи (15 151 дорослий і 24 801 дитина), а від ускладнень кору померло 15 (4 дорослих і 11 дітей) пацієнтів. Вочевидь, що кір здебільшого вражає саме дітей, але суттєве зростання показника захворюваності спостерігається й серед дорослих людей. На жаль, реєструють і смертність від кору у світі, до того ж частіше серед дітей раннього віку та дорослих. Це обумовлює підвищену увагу не лише медиків, але й населення, адже цій інфекції можна запобігти вчасною й повною вакцинацією.

Хто є в найбільшій небезпеці захворіти на кір?

Це діти та дорослі, які не отримали (або не в повному обсязі) вакцинації від кору. Сприйнятливість до цього захворювання не залежить від віку. Виняток складають діти перших трьох місяців життя, які народилися від матерів, що мають протикоровий імунітет.

Як людина може інфікуватися вірусом кору?

Вірус кору у зовнішньому середовищі є малостійкий (гине до 2 годин), але основним шляхом поширення є повітряно-краплинний від хворої людини. Пацієнт стає заразним за чотири дні до появи симптомів і протягом чотирьох днів після появи висипу.

Як запідозрити кір у дитини?

Для кору властивим є кілька послідовних періодів хвороби. А саме інкубаційний період (присутність вірусу в організмі не супроводжується клінічними симптомами) тривалістю 9-17 днів. Відтак – катаральний період (3-4 дні), коли з’являються підвищення температури тіла до 38-39° С, рясні виділення з носа, нав’язливий кашель, почервоніння слизових оболонок очей (кон’юнктивіт або склерит), світлобоязнь. У періоді висипань (з п’ятого дня хвороби) з’являється дрібно- або середньоплямистий висип на шкірі, який має свої закономірності. Надалі висип перетворюється в пігментовані плями (період пігментації – триває до трьох тижнів). Очевидним є те, що в перші два періоди кір має багато схожих ознак з іншими гострими вірусними інфекціями дихальних шляхів, ця обставина ускладнює діагностику.

Які ж перші симптоми кору?

Спершу слід зазначити, що з часу занедужання дитини лікар спроможний виявити симптоми, характерні для кору ще до появи типового висипу. В катаральному періоді при огляді ротової порожнини виявляють виразне почервоніння та набряк слизової оболонки рота й м’якого піднебіння, з’являється енантема та прикметні для кору білуваті плями на слизовій оболонці щік (плями Бєльського-Філатова-Копліка). Останні виявляють ще до появи висипань, що дає можливість лікарю вчасно не лише діагностувати кір, але й зменшити його поширеність.

Якщо за допомогою звертаються лише тоді, коли має місце висип (переважно – це п’ятий день хвороби; інколи висип з’являється на третій-шостий день з часу захворювання), то це все одно потребує ретельного огляду та визначення причини його появи. Лікар за результатами огляду встановить характерні ознаки змін на шкірі: висип яскраво червоний (еритематозний), рясний, множинний, почасти зливається між собою; має почерговість висипань: перший день – на обличчі, але почасти перші висипання з’являються саме за вухами; другий день – на тулубі та плечах; на третій день висип сягає рук і ніг людини. Властивим є і те, що, попри появу висипу, спостерігається подальше підвищення температури тіла у хворого. Однак у дорослих пацієнтів поява висипу не завжди має таку почерговість і він може поширюватися на все тіло швидко. Водночас почервоніння та набряк слизових оболонок стають виразнішими, рясні виділення з носа стають густими. Характерні плями Бєльського-Філатова-Копліка зникають на перший-другий день з часу висипу.

Як себе вести у випадку підозри на кір?

Якщо захворіла дитина чи доросла людина (принаймні вже є підвищення температури тіла), необхідно залишатися вдома й викликати лікаря. Оскільки кір має високу здатність до поширення, своєчасна ізоляція має дуже вагоме значення.

Звертаємо увагу на те, якщо присутні загрозливі для життя симптоми (судоми, блювання, втрата свідомості, відмова від пиття, пронос, крововиливи в шкіру чи слизові оболонки), необхідно відразу викликати бригаду невідкладної медицини.

Хворого треба вкласти до ліжка, забезпечити часте тепле пиття, при високій температурі застосувати жарознижуючі препарати. Надзвичайно важливо регулярно оглядати шкіру та слизові оболонки, щоб не упустити появу висипу. Всі решта лікувальні призначення зробить лише лікар.

Лікування кору проводять у стаціонарі?

Люди, які захворіли на кір, зважаючи на тяжкість його перебігу в конкретному випадку, вік хворого, ускладнення, присутні хронічні захворювання – потребують шпиталізації до стаціонару. Легкі та неускладнені форми кору можуть бути лікованими в домашніх умовах, під спостереженням лікаря.

Якого лікування потребує кір?

Специфічного лікування кору немає. Лікар бере до уваги виразність симптомів і тяжкість стану хворого, його супутню патологію та обирає склад симптоматичної терапії.

У кого частіше та які ускладнення виникають в разі кору?

Ускладнення кору виникають майже у 30% випадків. Ризик ускладнень вищий у дітей віком до п’яти років і в дорослих віком понад 20 років.

Ускладнення виникають внаслідок дії безпосередньо вірусу кору або можуть бути вторинними бактеріальними. При цьому ускладнення виникають з боку різних систем: дихальної (пневмонія, ларингіт, бронхіт), травної (стоматит, ентерит, коліт), нервової системи (енцефаліт, менінгоенцефаліт), органу зору (кон’юнктивіт, блефарит, склерит) чи слуху (отит, мастоїдит). Найчастішими ускладненнями є пневмонія, але найбільш тяжким – ураження центральної нервової системи.

До групи підвищеного ризику захворіти на кір входять?

Люди, які не мають вакцинації від кору. Згідно з чинним Національним календарем щеплень вакцинацію проводять дітям з 1-річного віку, необхідною є подальше ревакцинація. Саме охоплення двома щепленнями не менше 95% дітей є вагомим у зниженні поширеності кору серед населення. На жаль, антивакцинальна практика попередніх років, коли в засобах масової інформації було багато низькопрофесійних, неперевірених даних, сформували у батьків почуття страху до вакцинації, не сприяли формуванню прихильності та розумінню вчасного належного протиінфекційного захисту для дитини. Проте, слід зазначити, що вакцинальна культура та прихильність батьків до щеплень суттєво покращилися останнім часом, що є дуже добре.

Як поводитися тим, хто був у контакті з хворим на кір?

Постконтактна профілактика в людей, які не отримували щеплення, може бути проведена у двох формах (активна чи пасивна). Екстрену активну імунопрофілактику здійснюють введенням корової вакцини протягом перших 72 годин після контакту з хворим на кір. Екстрену пасивну профілактику проводять введенням людського імуноглобуліну не пізніше п’ятого дня з часу контакту. Звертаю увагу, що засіб постконтактної профілактики визначає лише лікар.

Наталія БАНАДИГА,

завідувач кафедри педіатрії навчально-наукового

інституту післядипломної освіти ТДМУ, професор

Джерело: Медична академія