«Вірити у зміни, йти вперед та любити Бога і Україну. Як Вітя», – закликала учнів школи №27 мати Віктора Гурняка

Урок мужності відбувся у Тернопільській ЗОШ №27 імені Віктора Гурняка, приурочений вшануванні пам’яті загиблого у зоні АТО в 2014 році фотожурналіста, волонтера, добровольця, Героя України Віктора Гурняка. Саме ця школа згідно рішення Тернопільської міської ради 19 серпня 2018 року, носить ім’я Героя, тут оформлено пам’ятний куток “Від майдану до війни”, присвячений Героєві.

«Пам’ять і згадка про мого Героя, нашого Героя є моєю щирою материнською дякою» – так промовила мати Віктора Гурняка п.Марія під час тематичного уроку мужності для учнів 4-а та 4-б класів Тернопільської ЗОШ №27 імені Віктора Гурняка, який присвячений Дню українського добровольця.

«Кожна людина з великою любов’ю, душевним трепетом згадує місце, де вона народилася, де промайнуло її дитинство з дивосвітом-казкою, з материнською ласкою у затишній батьківській оселі. – розпочала захід класовод 4-а класу, а також перший класовод Віті Гурняка Наталія Газилишин. – Сьогодні ми зібрались, щоб вшанувати пам’ять сина, брата, чоловіка, татка маленької Юстинки, учня і випускника нашої школи Віктора Гурняка».

Хвилиною пам’яті при запаленій свічі учні згадали Героя.

Впродовж заходу звучали поезії у виконанні четвертокласників, пісня «Стає в синім небі зоря» – у виконанні вихованців шкільного хору.

Учні бібліографічно сценічними уривками розповіли про життя та діяльність Віктора Гурняка: від народження до навчання у тоді ще Тернопільській ЗОШ №27, Технічному коледжі ТДТУ імені Івана Пулюя; від вступу до Національної скаутської організації Укрїни «Пласт», до гуртка «Сірі вовки», що входив до куреня числа 29 імені Юрія Старосольського до співзаснування першого курінного куреня числа 77 імені Івана Гавдиди та членства 15 куреня УСП «Орден Залзної Остроги» імені Святослава Завойовника; від виховної роботи станичного та кружного пластового проводу до керівництва інформаційною ділянкою в Тернопльському Пласті та комендантування крайового (всеукраїнського) табору «Легіон-11».

Учні дізнались про те, що Віктор багато займався громадською та волонтерською діяльністю. Очолював в Тернополі Молодіжну громадську організацію «Фундація регіональних ініціатив». Також він брав участь в проектах Інституту політичної освіти та Міжнародного республіканського інституту.

Про час перебування Віктора Гурняка на Майдані Незалежності у Києві взимку 2013-14рр. говорить не лише новітня історія України, а й фотографії, зроблені ним. Його численні виставки «Від майдану до війни» відбулись по всій Україні.

Він не став осторонь тих подій, які розгортались на території Автономної Республіки Крим під час окупації півострова російськими військовими і в березні 2014 року вирушив як фотокореспондент та активіст до Сімферополя, де надав допомогу українським військовим, заблокованим у своїх частинах.
З початком антитерористичної операції на сході України, неодноразово вирушав до зони бойових дій як фотокореспондент та волонтер.

Про це щиро розповіли друзі-волонтери у відео-розповіді, трансльованій сьогодні учням.
Окрім того, Віктор Гурняк працював фотокореспондентом інформаційного агентства УНІАН, міжнародної інформаційної агенції REUTERS. Разом із друзями заснував фотоагенство LUFA. У 2014 році приєднався до команди інтернет-проекту INSIDER.

Із травня 2014 був волонтером батальйону «Айдар» та інших частин збройних сил України. Із вересня місяця – доброволець батальйону «Айдар».

Загинув 19 жовтня 2014 року поблизу села Сміле на Луганщині, захищаючи 32 блокпост. Йому було 27 років.

Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (31.10.2014; посмертно), Пластовим Залізним Хрестом (посмертно), Пластовим Бронзовим хрестом за геройський чин (18.04.2015; посмертно), відзнакою «Народний Герой України» (23.06.2015; посмертно), Почесний громадянин міста Тернополя (18.08.2015; посмертно).
Доленосною вважають його роль у кліпі «Тартака» та «Нічлави» «Не кажучи нікому» (2007) в ролі героя – повстанця у вишиванці, який загинув у 1943 році в бою…

Після огляду короткометражного фільму про Віктора Гурняка – емоції дітей переповняли: хтось втирав сльози, хтось усміхався, згадуючи веселі моменти, зазняті з донечкою Юстинкою. Але, найголовніше, ніхто не був байдужим.

Це те усвідомлення мужності та відваги, яке не проходять повз, а йде через. Через серце.

– Вчіться! Вчіться бути відважними, вчіться бути добрими. Коли йдете щодня у школу, пам’ятайте, чому загинув чийсь син чи дочка на війні:, за вільну і мирну державу, за віру і правду, за нашу з вами волю! – промовила п.Марія Гурняк. – Не бійтеся говорити правду, не бійтеся бути справжніми.

Я дуже хочу, щоб ви це переказали своїм батькам – вірте у зміни, йдіть вперед та любіть Бога і Україну. Як Вітя.

«Спогади завжди є болючими, як і втрати. – зауважила у вдячному слові вчитель початкових класів, класовод 4-в класу Ольга Тітченко. – Ми усі дякуємо вам за сина, за Героя, дякуємо за мирне небо над нами!»

В свою чергу, п.Марія Гурняк висловила вдячність Наталії Газилишин за організацію такого виховного заходу для учнів школи як уроку мужності.

Адже, саме під час нього не лише вшанували пам’ять загиблого Героя України, а й впродовжили виховання патріотичних почуттів в учнівства. А також п.Марія Гурняк пригостила дітей власноруч приготовленим смаколиком.

Насамкінець, мати Віктора Гурняка спільно з учнями засвітила лампадку та положила квіти до меморіальної дошки, яка була встановлена 13 жовтня 2015 року на фасаді будівлі школи