Вісім фотографів України створили унікальні світлини у найцікавіших місцях Тернопільщини
Вісім фотографів України створили унікальні світлини у найцікавіших місцях Тернопільщини. Один з організаторів проекту “Тернопільські ФотоМандри” фотографією зайнявся 10 років тому. Основне його заняття – виробництво м’яких меблів. Він власник фірми “Меблі Три К” у Києві. За допомогою фотографії занурюється у світ прекрасного, переключає увагу з виробничих питань на творчі завдання.
– Я знайомий з дуже багатьма фотографами України, – розповідає Генадій Клименко. – Іноді ми збираємося разом і виїжджаємо в цікаві місця, знімаємо, спілкуємося. Відпочиваємо душею. У нашій компанії є як професійні фотографи, так і любителі. Хоча на якості їх робіт це ніяк не позначається, оскільки професіоналізм у фотографії – річ відносна. Іноді любителі знімають краще, ніж профі. Є у нас і виробники надувних човнів, виробники корпусних меблів, є пенсіонери (ну дуже спритні), є спортивний фоторепортер, є корабельщики, турагенти, актори і актриси. Як мовиться, кожної тварі по парі.
– Чи це перший ваш проект?
– Ми періодично організовуємо подібні проекти у Києві і по всій Україні: “Надслучанська Швейцарія” Рівненська область, “Тараканов форт” Рівне, “Південно Бузькі пороги” Мигія, Миколаївська область. Скоро плануємо участь в фото-пленері в Кіровоградській області “Весілля Батька Махна”, який готують наші друзі з Кропивницького.
– Чому саме Тернопільщина?
– Цього разу вирішили відвідати Тернопільську область. Перш за все тому, що тут дуже багато цікавих локацій: водоспади, замки, історичні об’єкти та й просто красиві місця.
– Чи були якісь цікаві, несподівані, можливо містичні історії під час роботи над проектом?
– Конкретно сказати не можу, але знаю точно – містика присутня постійно, особливо в старих церквах і замках. Ми її просто відчували шостим почуттям.
– Для чого це вам? Судячи з усього, проект некомерційний.
– Це можливість подорожувати, бачити красиві місця і показати їх іншим людям за допомогою своїх фото. Адже ми стаємо духовно багатшими з кожною новою подорожжю.
– Чим вразила, сподобалася Тернопільщина?
– Тут дуже гарно, а також дуже багато красивих, добрих, гостинних людей, які тобі завжди раді. Ми вдячні Тернопільській держадміністрації в особі Ростислава Яцківа за підтримку і гостинність, а також “Базі над Стрипою” в особі Василя Юрківа за теплу гостинність.
– Чи плануєте ще якісь проекти, пов’язані з нашим регіоном?
– Ми не встигли за чотири дні подивитися і третьої частини того, що запланували. Тому однозначно, що будемо приїжджати ще.
– Що було найважчим під час зйомок? Які труднощі довелося долати?
– Основною трудністю були дороги, і не тому, що вони погані. До цього всі уже звикли. Ми не могли швидко переміщатися до різних об’єктів, а хотілося подивитися якомога більше.
– А що розсмішило, наприклад?
– Дуже потішили двоє козенят, які гралися на галявині. У підсумку вони теж стали учасниками нашого фотопроекту.
– З нами подорожували три дорослі моделі і двоє дітей одного із учасників. Анна Гуляєва – професійна актриса, фотомодель, спортсменка. Ната Усенко – починаюча, але дуже перспективна фотомодель, до речі, теж спортсменка. Катерина Таран (Покахонтас Кампучійська) – фотомодель, танцівниця, спортсменка і йогиня, якщо так правильно сказати. А також невгамовні та життєрадісні Настя і Діма Колісниченко.
– Як готувалися моделі? Макіяж і одяг – на природі чи приїжджали вже в повному образі?
– Моделі у нас досвідчені, тому образ все готували самі. Щось продумували заздалегідь, а щось додавали на ходу, в процесі зйомок. Це процес творчий, тому все робили спільною.
– Фото – дуже нестандартні. Вирізняються. Скільки годин, днів, тижнів доводилося виловлювати найцікавіші кадри?
– Наша подорож тривала чотири дні. Знімали експромтом, в залежності від локації, світла, сонця, настрою і образів. Вставали рано-вранці, щоб встигнути на світанки, а приїжджали на базу пізно ввечері після заходу сонця. Головне, щоб у всіх учасників завжди зберігався творчий запал і гарний настрій. Тоді й фото виходять з душею і родзинкою.
Фото Генадія Клименко
Коментарі вимкнені.