Халатність медиків лікарні стала причиною смерті 12-річного хлопчика з Тернополя

Історія 12-річного Ромчика Кулака з Тернополя вже декілька років звучить на екранах телебачення, мережевих сторінках, публікується в газетах. 4 роки тато Володимир Кулак вимагає каяття винуватців у смерті сина, але все марно. Вони лише насміхаються й шукають різні причини, аби не понести відповідальності за скоєне. Проте 11-го та 19 жовтня вирішується їхня подальша доля. Усе з’ясує суд… Ми поспілкувалися з Володимиром Кулаком і дізналися все, що відбувалося протягом 4-х років.

Він мріяв про відкриття свого власного кабінету, любив монтувати різні відео, розробляв проєкти  

27 червня 2017 року Господь забрав до себе активного, комунікабельного, креативного, доброго, щирого, рідну кровинку Наталії та Володимира Кулаків – хлопчика Романа. Йому було всього лише 12…Він мріяв про відкриття свого власного кабінету, любив монтувати різні відео, створив рекламний відеоролик для рідного дядька, за що отримав кошти, розробляв проєкти, навіть дизайн будинку, в якому проживав із батьками та сестричкою, намалював. Роман займався спортом, завжди допомагав рідним, йому не треба було казати щось зробити, йшов і сам усе виконував. На Спаса Ромчику мало би виповнитись 13 років. Рідна сестричка Юлія, коли дізналася, що братика більше не побачить, не обійме його й не поцілує, перестала займатися улюбленою справою – малювати картини. З великими труднощами аж через 2 роки Володимиру Кулаку все-таки вдалося повернути любов дівчинки до малювання. У смерті Романа батьки звинувачують лікарів Жидачівської лікарні Львівської області, оскільки при наданні першої медичної допомоги вони дали хлопчику тільки знеболюючі, не взявши до уваги те, що різкий біль у животі може понести фатальні наслідки.

Пригадаймо, як усе починалося. 12-річний Роман Кулак любив їздити на канікули до бабусі та дідуся в село Мазурівка, Жидачівського району, Львівської області, звідки родом його тато Володимир. Там – воля, натуральні продукти, сад, велике подвір’я. Тільки наступало літо, він зразу хотів туди. У 2017 році пан Володимир поїхав до Німеччини, а сина залишив у Тернополі. Сказав, що тільки повернеться, одразу завезе у Мазурівку. Але 16 червня разом із тіткою Рома поїхав у село. До 20 червня все було добре: хлопчик грався з братами, допомагав дідусеві й бабусі. О 16:00 того ж дня йому стало зле – різко заболів живіт. Батьки Володимира одразу викликали «швидку», самі його лікувати не ризикнули, тому що хлопчик ні лежати, ні ходити не міг, живіт був здутим, не відходили гази, була багаторазова блювота, випорожнення було день перед тим, нестерпний біль віддавав по всьому тілу. А це типові симптоми завороту кишківника.

Фельдшер сказала, що у Романа Кулака тепловий удар

– Фельдшер, яка приїхала, сказала, що у мого сина тепловий удар, тому що він був на вулиці. Придумують, аби не визнати провину. Коли я їхав за кордон, то залишив у селі свою машину. Вона припала порохом, і Роман вирішив її повитирати. Це зайняло у нього пів години. Який міг бути тепловий удар? – розповів Володимир Кулак.

Романа завезли до Жидачівської районної лікарні. Там йому діагностували взагалі харчове отруєння. Чергова по лікарні Ганна Чущак, за спеціальністю інфекціоніст, пенсіонерка 75-ти років забрала хлопчика у доросле інфекційне відділення, хоча не мала на це жодного права. Медсестра пропонувала, аби його відправили у педіатричне, тому що це малолітня дитина. Але її ніхто не послухав. В інфекційному відділенні Романа не лікували, тільки приписали валеріанку, оскільки говорили, що він не спокійний, ну і різні знеболювальні, але в таких дозах, як для дорослого. А також давали ліки: «Смекта», «Регідрон», «Фосфалюгель», «Мезим». Зробили аналіз крові, який показав перевищення лейкоцитів у 2 рази, через 4 години – УЗД, де лікар написала, що надмірно виражений метеоризм кишківника, і поставила 3 окличних знаки. Лікарі не звернули на це уваги, а чергова хотіла взагалі результати викинути.

– Через тиждень після смерті сина я застав чергову за переписуванням історії хвороби і побачив вирваний листок результату, де було написано «метеоризм кишківника». У новій історії хвороби вона слово «надмірно» змінила на «помірно». Оригінал вони хотіли викинути, – сказав пан Володимир.

Дивним було те, що після того, як Володимир Кулак і навіть поліція зробили фото історії хвороби Романа, лікарі все одно вносили туди свої зміни, не боялись, оскільки мали вплив на суд. Працівники поліції хотіли її вилучити, але їм не дали дозволу. Тільки через 2 місяці завдяки Галицькому суду м. Львова вдалося забрати цю історію хвороби.

Відправили Романа вантажним бусом, у якому приварені нари до підлоги

О 3-й годині 21 червня лікарі все-таки з’ясували, що у Ромчика заворот кишківника. Його відправили до львівського «Охматдиту», але не «швидкою», а вантажним бусом, у якому були приварені нари до підлоги. Так взагалі не можна транспортувати хвору дитину. Медики Жидачівської лікарні порушили не лише те, що повезли Романа до Львова вантажним бусом, а й те, що не викликали санавіацію, бригаду ЕМД чи спеціалістів, які могли б у Жидачеві його прооперувати. Ще одним порушенням є те, що відправили дитину без супроводу лікаря і не попередили львівських медиків, що їм везуть пацієнта у такому важкому стані. Тільки о 4:35 виїхали із Жидачева. А в суді під час допиту свідків вияснили, чому діяли саме так. Водій сказав для Володимира Кулака, що йому подзвонили й повідомили про поїздку до Львова, а він вдома спав, проснувся, одягнувся, поголився, поїв, прийшов на роботу, завів буса і приїхав.

– У водія запитали, чому він зупинявся на всіх світлофорах. А той сказав, що у нього немає сирени і мигалок, це ж просто вантажний бус. Але, на мою думку, водій виявився найбільш людяним, оскільки він хоч звертав увагу на дитину, а інші – ні, – повідомив тато Ромчика.   

Ця патологія не смертельна, вона лише потребує вчасного надання медичної допомоги

Після завороту кишківник починає відмирати через 4-6 годин, тому що припиняється кровопостачання. У зв’язку з цим допомогу потрібно надавати негайно. Дитину привезли до Львова майже через 14 годин після перших ознак недуги. Тому львівські медики вже не могли врятувати життя хлопчику. Ця патологія не смертельна, вона лише потребує вчасного надання медичної допомоги. Неправильний протокол дій жидачівських лікарів підтвердили три комісії: КЕК обласного департаменту охорони здоров’я та КЕК МОЗ, а також комісійна судово-медична експертиза Львівського обласного бюро судово-медичних експертиз, на основі якої медикам і вручили підозри.

Жидачівській лікарні Володимир Кулак не довіряв ще з того часу, як його син зламав руку. Він грав із хлопцями у футбол, перелазив через паркан, упав й отримав відкритий перелом. Володимир завіз його у Жидачів, щоби склали кістку. Лікарі допомогу надали, але тільки для того, аби зарахували. Контрольний знімок у Тернополі показав, що кістки дуже близько одна до одної, а так не має бути. Довелося руку знову ламати і правильно складати.

У смерті Ромчика Кулака обвинуваченими є двоє лікарів Жидачівської лікарні – Юрій Михайлюк, який ще досі тут працює, та Ганна Чущак, яка на час перебування хлопчика у лікарні була черговою, її звільнили у січні 2018 року через порушення у наданні першої медичної допомоги Роману. Після трагедії, яка сталася, головний лікар Богдан Бойчук сказав батькові, що нікого прикривати не буде, у нього загострене почуття справедливості і він усіх покарає. Та головний лікар навіть не виніс догани винним. Про яке покарання можна говорити?

«Казав, що ніби винних працівників направили на курси, деякі порушення виявили, проте догани нікому не дали»

– На той час він для мене був ворогом, але не тому, що не хотів надавати допомогу, а тому що не мав бажання наводити порядок. Хоча мені він розповідав, що був на сході, у нього загострене почуття справедливості, нікого не буде прикривати, а всіх покарає. Але якщо направду, то він нікого не карав. Казав, що ніби винних працівників направили на курси, деякі порушення виявили, проте догани нікому не дали. Але ж пізніше під час клініко-експертної комісії це все викриється, – зазначив тато Романа.

28 грудня 2017 року Петро Порошенко видав указ про нагородження медиків усієї України, серед них був головний лікар Жидачівської лікарні, якому присвоїли звання «Визначний діяч медицини» і нагородили дворічною президентською стипендією.  Володимир Кулак про це дізнався й почав діяти проти відміни указу. Через 11 місяців президент указ скасував, оскільки різні клініко-експертні комісії підтвердили порушення в лікарні при наданні медичної допомоги. Після цього, як Богдан Бойчук дізнався про дії щодо відміни указу про його нагородження, розпочав ніби щось робити. Він звільнив Ганну Чущак. Але створивши у лікарні внутрішню комісію, проаналізувавши ситуацію, видали наказ, що її звільнено з роботи через надання неналежної допомоги Роману, яка призвела до смерті дитини.

– Вийшло так, що головний лікар інфекціоністку звільнив, але у трудовій книжці написав «за власним бажанням». Завжди у суді вона з цього сміялася. У 2021 році в січні Ганна Чущак на засідання цю книжку принесла. Як можна було принести  у суд сфальсифікований документ, бо ж у матеріалах справи є наказ, що її звільнено за статтею, а не добровільно! Під час судового засідання адвокат Ганни показала копію трудової книжки, знаючи, що є наказ, в якому йдеться про звільнення за порушення. Я заявив судді, що це кримінал, порушення. А той сказав, що тут є прокурор, нехай він реагує, але й прокурор нічого не зробив, – сказав пан Володимир.

Після того, як Володимир Кулак написав у Facebook пост про підробку трудової книжки, ЗМІ швидко відреагували, а поліція під час моніторингу мережі інтернет за цим фактом відкрила кримінальне провадження, провела розслідування, експертизу. На даний час колишньому головному лікарю вручена підозра і справа скерована до суду, а у лютому 2019 року його було звільнено з цієї посади Також, коли Ганну Чущак звільнили, Володимир Кулак написав на своїй сторінці у Facebook, чому так не зробили з черговим хірургом Юрієм Михайлюком?

«Він продовжив, що хоче особисто поспілкуватися, але запитав, чи я випадково у Жидачеві не буду»

– Після того, як Михайлюк побачив мій пост, у лютому 2018 року зателефонував мені і сказав, що хоче зустрітися. Проте я йому сказав, що ми ж з ним у поліції й на допиті бачилися. Він продовжив, що хоче особисто поспілкуватися, але запитав, чи я випадково у Жидачеві не буду, можливо хотів, щоб я до нього приїхав. Тоді ми так і не поговорили. У 2019 році справу скерували до суду, він знову зателефонував з тією ж пропозицією, але вже сам збирався приїхати до Тернополя. Декілька днів я подумав і сказав, що зустрінемось у суді 28 березня, – продовжив Володимир.

Коли тато Романа їхав до суду, побачив, що перед ним завалений міст. І мусив об’їжджати ще 40 кілометрів, тому зустрітися з лікарем перед судом він не встиг. Він приїхав вчасно на судове засідання, а перед його початком зайшов Юрій Михайлюк і сказав, що його адвокати не з’явилися, попросив, щоби справу перенесли, а потім, коли оголосили перерву, вийшов.

– Я подзвонив до нього і запитав: «Пане Юрію, Ви не хочете вже зустрітися?» Але вже тоді зрозумів, що вони готували якусь провокацію, – розповів батько Ромчика.

Юрій Михайлюк у лікарні ще досі працює. Протягом розгляду кримінального провадження у нього було 7 ухвал на 2 місяці про недопуск до роботи.

Одного разу в суді до Володимира Кулака підходив навіть батько цього хірурга й запитував, що його син має сказати. Але ж він не буде їм писати текст, щоби вони його зачитали! Це не є щирим покаянням у цій ситуації.  

«На моєму місці через ось таких безвідповідальних людей може бути будь-хто»

– Я не маю на меті покарання. Я просто не хочу, щоби таке повторювалось. На моєму місці через ось таких безвідповідальних людей може бути будь-хто. Ці лікарі запитують мене, що я від них хочу. Та нічого, просто каяття і щоби такі випадкові особи у лікарнях не працювали, – підсумував Володимир Кулак.

Постійні затягування судових рішень не дозволяють успішно завершити розгляд справи й покарати винуватців. Половина засідань не відбулася через їхні неявки у суді, а також вони запізнюються, то адвокат одного з обвинувачених перейшов на інше засідання. Все, що слухають батьки Ромчика Кулака, – це суцільний потік брехні із дрібками правди. Це вкотре підтвердило, що у лікарні був хаос. Запитують обвинувачену інфекціоністку: «Хто лікував?», а вона: «Ніхто». – «Хто був лікуючим лікарем? – «Не знаю, а я забагато лікувала». Кажуть, що один медик приходив і давав те, а той – давав інше. Але системно ніякого алгоритму дій не було. Тому й Ромчик помер.

Аби підтвердити злочин лікарів у суді повністю, у Володимира Кулака залишається менше року, адже потім виходить термін давності злочину. Тоді вже лікаря, якого вважають винним, притягнути до відповідальності буде неможливо. Тому що такий закон.

Надіємось, що 11-го та 19 жовтня відбудуться вирішальні судові засідання, де кожному з винуватців буде винесено вирок. Журналісти «Номер один» обов’язково повідомлять наших читачів, яка подальша доля тих лікарів.

Джерело: Тижневик “Номер один”