На Тернопільщині рятують старовинну церкву (фото)

Дерев’яна церква у селі Горинка Кременецького району  перебуває на межі руйнування. Святиню, якій вже  майже два з половиною століття, мають  перевезти на Чернечу гору у с. Залужжя, що на Збаражчині.  Отець Володимир Найко став одним із ініціаторів перенесення святині у  музей під відкритим небом, який заплановано там спорудити.

Три роки тому  храм Архістратига Михаїла  у Горинці почали розбирати:  старовинна споруда   стала замокати, купол почав протікати, прогнили дошки склепінь, а це згубно відобразилося на дерев’яній реліквії.   Історичну пам’ятку планували перевезти спільно з Національним заповідником «Замки Тернопілля»,   допомогу обіцяли  меценати, та завадила криза. Отець Володимир Найко працює над розбиранням храму  поряд із простими робітниками – ентузіастами.   І, хоча  коштів для завершення цієї справи так і не знайшлось ні у державній казні, ані в кишенях меценатів, храм рятувати необхідно – четвертої зими у розібраному вигляді він не витримає.  Робота значно затримується тим, що споруду, побудовану  без жодного цвяха,  потрібно розбирати на елементи, а не просто демонтувати. Для того, щоб деталі церкви знову зібрати, їх нумерують  і складають  в певному порядку.  Щодня  елементи церкви транспортують на зберігання до села Заруддя, на парафію отця Найка.

Саме там згідно із проектом планують створити палеоскансен, у якому буде показано найдавніші стоянки від часу палеоліту до Київської Русі. Поряд із ним отець прагне створити сакральний   куточок, де перебуватиме і врятована церква з Горинки,і  ярд інших таких деревяних церков, які знаходяться на межі руйнації.  Як пояснює Володимир Найко, церква буде не лише експонатом, там будуть   проводитися і Богослужіння.

– Церква цікава  насамперед тим, що  вона вісімнадцятого століття, 1767 р. будови, правда була дещо добудована у 1924-1926 роках.  Але цікавість її в тому, що в районі Збаража залишилася тільки єдина дерев’яна церква – в Киданцях. – пояснює отець.

Думку отця Найка доповнює і краєзнавець, представник національного заповідника «Замки Тернопілля» Олег Мандрик:

–          Палеоскансен – це є музей під відкритим небом, де буде показано найдавніші стоянки від часу палеоліту до Київської Русі, адже Збараж розташований над річкою, і тут на нашій території, усі періоди розвитку людини зафіксовані археологічно. Тому саме тут і створиться цей палеоскансен. Плануєтсья тут створити і сакральний куточок нашої Збаражчини, поскільки  це є границя Галичини, Волині і Поділля.

 

В процесі розбирання церкви робітники знаходять різні предмети старовини, які також дбайливо зберігають, аби і їх презентувати в якості експонатів запланованого сакрального куточка.  Люди щиро прагнуть врятувати храм, однак, цілком зрозуміло, що робота затримується відсутністю коштів, адже людей, згідних працювати якісно і безкоштовно – зовсім небагато.

На фінансування проекту з боку держави найближчим часом можна не розраховувати. Як повідомив нам генеральний директор національного заповідника «Замки Тернопілля» Анатолій Маціпура, програма про збереження дерев’яних церков в Україні  існує. Однак коштів на цей задум ніхто не виділяє. Тому сподіватися доводиться лише на допомогу меценатів.

 

Якщо церкву вдасться перенести і встановити, як належить відреставрувавши, то  наша область стане ближчою до створення унікального автентичного  музею під відкритим небом.  Однак проект для палеоскансену – довгостроковий. А церква Спаса у с. Горинка не може чекати, доки влада почне зважати на історичну пам’ять народу.  

Оля Терещук