Кому на користь медична реформа, розповів тернопільський лікар Володимир Лісовський
19 жовтня Верховна Рада дала старт медичній реформі. Вступить цей закон у дію з 1 січня 2018 року. Багато залишається невизначеним, невідомим, коментарі в більшості випадків суперечливі, тому спробуємо дати читачам деякі орієнтири разом із завідувачем хірургічного відділення Тернопільського територіального медичного об’єднання, депутатом Тернопільської обласної ради, секретарем комісії з питань охорони здоров’я, сім’ї, материнства і дитинства Володимиром Лісовським.
Вибирайте «свого» сімейного лікаря
На впровадження медичної реформи, згідно зі згадуваним законом, відводиться 3 роки. З 1 січня 2018 року кардинальних змін зазнає лише первинна ланка медицини, фінансування якої, на думку Володимира Лісовського, буде змішаним: у першому півріччі – шляхом державної субвенції, а з 1 липня 2018 року – частково за принципом «гроші ходять за пацієнтом», оскільки до цього часу навряд чи всі українці укладуть офіційні домовленості із сімейними лікарями. Перше півріччя буде періодом «прикріплення» мешканців сіл, селищ і міст до «своїх» сімейних лікарів через заповнення кожною людиною декларацій встановленого зразка. Цей документ не матиме юридичної сили, однак «гроші за пацієнтом», а це орієнтовно 300 грн на рік, обіцяють надавати з державного бюджету сімейному лікарю лише тоді, коли він «назбирає» не менше, як 2000 таких декларацій. Закон №6337 цієї норми не регламентує, вочевидь, це буде в підзаконних актах.
Пацієнти стають клієнтами
Ще один суттєвий нюанс: з 1 січня 2018 р. всі комунальні лікарні поступово мають стати підприємствами, а сімейні лікарі – ФОПами з власними розрахунковими рахунками. «Послуги сімейного лікаря будуть для людей безкоштовними – такими, за які повністю обіцяє платити держава, – стверджує Володимир Лісовський. – Але житель села чи міста мусить мати письмову домовленість із сімейним лікарем у вигляді декларації». Для дальшого звернення до вузьких спеціалістів направлення сімейного лікаря матиме головне значення на дальшу безоплатність в отриманні медичних послуг. Безоплатними для людей в умовах медичної реформи мають залишитися екстрена і невідкладна медична допомога. Щоб отримати безоплатні медичні послуги на вторинному рівні (лікування у стаціонарі) або третинному спеціалізованому (наприклад, онкологічні захворювання), треба буде спочатку представити декларацію про обслуговування у сімейного лікаря.
Доля комунальних лікарень
Доля цих медичних закладів залежатиме від того, скільки людей звернеться за медичними послугами і чи зможуть вони платити за те, за що не буде платити держава. На думку Володимира Лісовського, районні лікарні будуть віднесені до медицини першого рівня, і сильніші заклади виживуть. Лікарні, які мають статус дільничних, будуть у розпорядженні територіальних громад, але надавати послуги, які надають зараз, далі навряд чи зможуть. Єдиними лікувальними закладами вторинного рівня з широким комплексом спеціалізованої допомоги на територіях будуть лише головні лікарні визначених госпітальних округів, яких у нашій області чотири – Тернопільський, Кременецький, Чортківський і Бережанський.
Хто і за що платитиме
В Україні буде сформований перелік медичних послуг, які держава буде гарантовано надавати пацієнтам безоплатно, за рахунок коштів держбюджету. У цей перелік мають бути включені й ліки, які безкоштовно надаватимуть пацієнтам у медичних закладах, якщо вони звертатимуться туди за направленням сімейного лікаря. Надалі в Україні буде два основних принципи оплати медичних послуг – або державою з держбюджету, або пацієнтом за його власні кошти. На це щорічно держава буде надавати з держбюджету не менше 5% від ВВП, а це понад 100 млрд грн.
На жаль, поки що в медичній реформі більше невідомого, ніж відомого, і до цієї теми ми ще не раз повернемося.
Ганна МАКУХ
Фото Ярослава СТАРЕПРАВА
Коментарі вимкнені.