Обличчя АТО з Тернополя: Під знаком Святослава Хороброго

У свій 21 рік він встиг вже двічі послужити своїй країні. Уперше – в лавах 1 батальйону морської піхоти, бійці якого відзначились надзвичайною стійкістю під час підступної анексії Криму Росією. А вдруге – у АТО, але вже у лавах не морського, а повітряного десанту.
Мій співбесідник – тернополянин Любомир Колодій. Нині він військовослужбовець 80 окремої аеромобільної бригади, знову призваний до лав Збройних Сил України у серпні минулого року за мобілізацією.
– Взагалі то, за фахом я бармен-повар-офіціант, – каже, посміхаючись, хлопець. – Готувати дуже люблю з юних літ. Але…за фахом попрацювати так і не довелося – армія покликала.
Гарт у хлопця серйозний, адже строкову службу в 2012-2013 роках Любомир проходив у лавах феодосійських морпіхів. Розповідає, що це був надзвичайно важкий, але й надзвичайно важливий для нього рік. Навіть зараз, вдається зідзвонюватись із колишніми спів службовцями. Багато з тих, із ким служили у Криму, проходять зараз військову службу за контрактом у новоствореній бригаді морської піхоти у Миколайові.
Коли відбулася підступна анексія криму, а згодом запалав Донбас, Любомир не став відсиджуватись удома. Як тільки прийшла повістка – не зволікаючи відправився до військкомату. Там, переглядаючи особову справу мобілізованого, врахували його попередній досвід служи у десантно-штурмовій роті морської піхоти. Тож нове призначення він отримав до підрозділу високо мобільних десантних військ. Певний час пройшов перепідготовку на одному з військових полігонів. А потім у складі підрозділу відправився до зони проведення АТО.
Про участь у бойових операціях хлопець розповідає дуже скуто. Не дивно, адже десант завжди у передових бойових порядках. Зазначає: там дійсно сталеві хлопці підібралися.
Та й сам Любомир не з слабких. У хлопця звання кандидата у майстри спорту з тайського боксу. А у період між строковою службою та мобілізацією ще й захопився важкою атлетикою.
– Віджатися від підлоги можу разів двісті. А підтягнутися на поперечини разів тридцять, – каже він.
Підкреслює, фізична сила- не останній чинних для воїна у справі виживання на полі бою. Пригадує, що під час виконання завдань доводилось переносити до п’ятдесяти кілограмів різного вантажу: зброї, боєприпасів, спорядження. Тож тим, хто планує ставати на захист Вітчизни, десантник рекомендує не оминати увагою спортивні зали та атлетичні майданчики.
Ще одна особливість, що буквально кидається в очі – патріотичне татуювання із постаттю князя Святослава Хороброго та гаслом «Слава Україні».
– Я його зробив, коли приїжджав додому на ротацію, – розповів Любомир.- Це не перший пам’ятний для мене образ. Символ морської піхоти завжди буде зі мною на знак поваги до цього роду військ та до мого підрозділу. Це утаювання також по своєму особливе. Воно символізує нашу боротьбу. Напевно, тому і вибрав образ Святослава, що він, як і ми зараз, боровся із навалою орд зі сходу. Тільки у його час з дикого степу приходили кочівники-хазари. А у нас інший, але не менш численний та підступний ворог. До того ж, у нашій історії князь Святослав, однозначно, асоціюється із воїном. Зараз воїном став весь український народ.

Володимир Скоростецький
Сектор «А»

 

Коментарі вимкнені.