Обличчя ТНПУ: Мені викладацька робота більше до душі, ніж адміністративна, – Володимир Кравець

 Студентська рада ТНПУ пропонує ближче познайомитися з тими, чиє життя тісно пов’язане з Тернопільським національним педагогічним університетом ім. В.Гнатюка. Кожного тижня – новий герой і нова історія.

Сьогодні знайомтесь –  Володимир Петрович Кравець.

Його прізвище справедливо асоціюється з Тернопільським національним педагогічним університетом. І недарма! Він присвятив вишу 45 років свого життя, з них 24 – на посаді ректора.

Про університет і не тільки – в ексклюзивному інтерв’ю Володимира Петровича Кравця, ректора ТНПУ ім. В.Гнатюка.

– Зараз говорять, що сучасні студенти не такі, як були раніше. Як знайти до них правильний підхід?
Справа не в тому що студенти не такі. Студенти ті, що і раніше. Просто приходять зі школи, маючи іншу підготовку і водночас без відповідної мотивації. От і вся відмінність. Неправильно казати, що нинішні студенти приходять у вуз менш інтелектуально розвинені, ніж ті, що були раніше. Завжди були, є і будуть сильніші і ті, кому «паралельно». Сьогодні подають документи в 5 вузів, а проходять лише в один. Тоді хочеш чи не ні, але йдеш…

– Якби Ви були на посаді міністра освіти України, щоб змінили в системі сучасної освіти?
Я би значно спростив наші навчальні плани. Студенти вивчають багато таких предметів, які нікому непотрібні. Їх можна винести на вибір студента. Але на вибір студента, а не деканату. Також я суттєво реформував би змістове наповнення курсів, підходи до навчання. Більше уваги варто приділити і дистанційному навчанню. Тут ми багато відстаємо…
Також я підвищив би середній бал ЗНО при вступі. Не 140, як зараз, а значно вище. Тому, що ми не хочемо «опускати» вищу школу до того рівня, коли нема з ким говорити і кого готувати.
Я навів би порядок з держзамовленням, державною атестацією. Держзамовлення працює тільки в одну сторону. Держава не забезпечує працевлаштування, а нас питають, куди ми витратили державні кошти, виділені на підготовку спеціалістів…

– Що для Вас означає педуніверситет?
Він повинен мати свою ауру. Тут студент, який приходить, повинен відчувати загальну культуру, розуміти, що є майбутнім вчителем. Хоча в нас є і непедагогічні спеціальності, намагаємося тримати марку педагогічного.

– В чому секрет Вашого успіху?
Можливо зірки зійшлися, можливо характер і вдача. А, можливо, уроки боротьби з опонентами, які були в свій час. Тоді загартувався до такої міри, що не звертаю уваги не несуттєві дрібниці.

– Чим все-таки гордитеся в житті?
Мені важко сказати, але все-таки тим, що вдалося зробити. Я багато зробив для того, щоб університет «зазвучав» на всеукраїнському і міжнародному рівнях. Університет – моє дітище, я тут 45 років пропрацював, зокрема 24 роки на посаді ректора. Все-таки на цій посаді я найдовше з усіх моїх попередників. Я досяг вершин всього, чого я міг досягти. Але все-таки не уявляю себе за межами університету.

Офіційні інтернет-адреси спецпроекту “Обличчя ТНПУ”: