«Святкуючи Різдво, головне – не забувати про іменинника», – Ірина Скоробогата, прес-секретар Тернопільської єпархії УПЦ КП

Найцікавішими свята є, напевно, для дітей, або для тих, кому певні традиції є новими.  Щоб і дорослим зберегти цю суперсилу відчувати інтерес до свого ж життя, вміння радіти та дивуватися навіть не зовсім новим для себе речам –  можна поспостерігати за дітьми, їхньою поведінкою, реакціями. Запозичити вміння миттєво змінювати сум на позитивні емоції.  Забувати негаразди, швидко прощати, безумовно –  любити. Бути в русі, експериментувати,  не здаватися при перешкодах. І тоді не тільки свята, а й взагалі кожен день буде по-своєму цікавий та новий.

Кожне Різдво може бути  по-своєму особливе. Для віруючих людей – це читання Святого Письма, Біблійних притч, похід разом із родиною до храму. Потрібно знайти те, що  додасть святу Різдва саме того, що запам’ятається, створити саме ту душевність, яка потрібна кожній окремій людині.

Святкуючи Різдво, головне – не забувати про іменинника.

Сумувати на Різдво – це даремно витрачати час. Краще віддатися сну, коли відчуваєте підкрадання хандри. Іноді поганий настрій приходить у період свят через підведення так званих підсумків певного прожитого періоду часу, коли очікування не виправдалися, плани не здійснилися. В такій ситуації є цікавим та дієвим метод. Якщо вам щось добре вдається робити, з часом через страх невдачі можна почати задавати собі запитання: «А чи й надалі я так зможу?». Або ж, навпаки, кілька невдач підряд вселяють зневіру. Тому легше підходити до завдання, як ніби ти його робиш вперше, «забути» попередні рази, але максимально використовувати свої знання та вміння.

Для кожної людини, напевно, поняття душевності означає щось своє. На Різдвяні свята, для багатьох – це відвідування храму, молитва, товариство близьких людей, ялинка, прикраси, гарний одяг, їжа, прогулянки. Для кожної душі необхідне своє наповнення…

Недавно відкрила для себе колядку «Сумний святий вечір в 46 році». Про важкий період історії  України, почуття людей, їхні долі, болі, надію.

Свято – це завжди гарно. В будь-яку пору року. Щасливі ті люди, які відчувають піднесення щодня, а не лише в певні дні календаря.

Свята відзначаю достатньо стримано в поєднанні з роботою, тому загальний ритм життя не змінюється. Необхідним атрибутом свята не вважаю надлишок їжі та перевантаження людським товариством. В період зимових свят збільшується фарб навколо: кольорові ялинки, іграшки, прикраси – часто це є певною кольоротерапією.

У ці дні мені смакує свіжа овочева їжа, яку швидко і просто оформити в якусь страву. Зазвичай – це салати.

Салат, який ви ще не куштували

Складники та приготування:

1 груша середнього розміру

2 помідори середнього розміру

кілька листочків базиліку

кілька листків салату

столова ложка оливкової олії

жменька кедрових горіхів

Почистити грушу від шкірки та насіння, нарізати кубиками разом із помідорами. Підсушити кедрові горішки на сковорідці. Мікс салату приправити олією. Перемішати всі складники.  Розраховано на одну порцію