Унікальної краси свічки, які можуть горіти 300 годин, виготовляє тернополянин Роман Багрій (фото)
Коли Роман Багрій поспішав маршруткою на зустріч до редакції «НОВОЇ…» з дивовижною свічечкою в руках, пасажири зацікавлено приглядалися і всю дорогу розпитували про неї. Свічка була ще теплою, бо вирізьбив її юнак за кілька хвилин до виходу. Ще більше дивувалися люди, почувши, що таку красу він створив власноруч, а відтак вивідували у юного майстра секрети його хобі.
За два роки — півтисячі свічок
— Виготовлення різьблених свічок — явище нове, багато хто навіть не бачив чогось схожого, тому спершу думають, що це вазочка чи керамічний сувенір, — розповідає Роман. — «Свічка?» — перепитують і прискіпливо роздивляються кожну пелюстку, кожен завиток. І приємно, що декоративні свічки подобаються усім! А власне у нинішній передріздвяний час, коли така річ додає святкового настрою та особливої атмосфери у домівці.
Свічкове хобі полонило хлопця ще два роки тому, коли він навчався в технічному вузі. Раніше свої творчі пошуки втілював у ліпленні гіпсових копій ручок дітей, у 3D-копіях рук закоханих. А переглянувши відео з майстерні свічкаря-віртуоза, просто «захворів» на цю справу, вишукував будь-яку інформацію про виготовлення декоративних свічок, сотні разів переглядав відео та вибудовував свою техніку.
— Я не міг повірити, що людина здатна таке зробити, бо одна річ — занурити заготовку у свічкову масу, а інша — за лічені хвилини на ще гарячій основі вирізати візерунок, щоб ніщо не потріскало і не деформувалося, — ділиться досвідом Роман. — Моя впертість не давала мені спокою і я вирішив спробувати. В інтернеті не знайшов готової інструкції, тому вишукував по крупинці, «виловлював» з відео найдрібніші деталі і складав у голові, як пазли. Перші роботи були далекі від ідеалу, але з часом мені вдається все краще і я не зупиняюся на досягнутому, мрію колись відкрити свою професійну майстерню. За два роки виготовив близько півтисячі свічок, багато із них подарував друзям, частину у мене замовляли як подарунки, дещо виставляю у крамничці «Мильна історія» у «Подолянах» та в етномайстерні «Коза-дереза», демонструю новинки на своїй сторінці у соціальній мережі «В контакті».
Ексклюзивна свічка вагою півтора кілограма
Декоративні різьблені свічки сягають корінням епохи бароко, тоді вони були предметом розкоші. Зародилася така технологія у Німеччині, а вже звідти поширилася по усьому світі.
— На виготовленні декоративних свічок нині спеціалізується Уральська свічкова фабрика в Росії. В Україні я знайшов лише кілька майстрів із застосування даної техніки, спілкуюся з ними, ділимося досвідом. Наразі не вдалося розшукати однодумців на Тернопільщині та й, врешті, в Західній Україні, — каже юнак.
Спершу мати Романа була приголомшена таким незвичним хобі сина, адже він буквально «розбомбив» свою кімнату і облаштував під майстерню. Власноруч змайстрував обладнання для розігрівання парафіну, купив необхідні інструменти для різьби, замовив за кордоном кольорову свічкову масу, без якої не обійтися при виготовленні декоративних свічок.
— Більшість наших людей ще не готова оцінити ручну роботу, для них головне — тривалість горіння свічки, її запах, — констатує майстер-аматор. — За кордоном декоративні свічки — ексклюзив, коштують в середньому 70 євро. Я виготовляю свічки кількох розмірів, найбільші — заввишки 25 см, діаметром 12 см і вагою 1,5 кг. Стандартна свічка висотою 17 см обходиться у 80 гривень (тривалість її горіння — 35-40 годин), а найбільша — 250 гривень (горить близько 300 годин). Люблю експериментувати з кольором, як правило, використовую три відтінки, але цікаві й веселкові свічки із семи кольорів. На оздоблення свічки витрачаю близько півгодини, а на саме витинання — максимум 5 хвилин, бо свічка швидко вистигає.
Парафінові основи для свічок Роман готує заздалегідь, часто йому допомагає мама, а надихає до творчої роботи його дівчина — художник-аматор.
— Буває, прийде мама з роботи, сяде біля мене і годинами насолоджується процесом творення свічок, — радіє Роман. — Чимало ідей мені підкидає дівчина, вона має чудовий смак декорування, іноді пробує зі мною різьбити свічки, і їй це вдається!
Роблю свічки лише тоді, коли в мене гарний настрій, бо переконався: у якому внутрішньому стані беруся за справу, так потім свічка і горить, так і гріє душу
Свічкове хобі полонило хлопця ще два роки тому, коли він навчався в технічному вузі. Раніше свої творчі пошуки втілював у ліпленні гіпсових копій ручок дітей, у 3D-копіях рук закоханих. А переглянувши відео з майстерні свічкаря-віртуоза, просто «захворів» на цю справу, вишукував будь-яку інформацію про виготовлення декоративних свічок, сотні разів переглядав відео та вибудовував свою техніку.
— Я не міг повірити, що людина здатна таке зробити, бо одна річ — занурити заготовку у свічкову масу, а інша — за лічені хвилини на ще гарячій основі вирізати візерунок, щоб ніщо не потріскало і не деформувалося, — ділиться досвідом Роман. — Моя впертість не давала мені спокою і я вирішив спробувати. В інтернеті не знайшов готової інструкції, тому вишукував по крупинці, «виловлював» з відео найдрібніші деталі і складав у голові, як пазли. Перші роботи були далекі від ідеалу, але з часом мені вдається все краще і я не зупиняюся на досягнутому, мрію колись відкрити свою професійну майстерню. За два роки виготовив близько півтисячі свічок, багато із них подарував друзям, частину у мене замовляли як подарунки, дещо виставляю у крамничці «Мильна історія» у «Подолянах» та в етномайстерні «Коза-дереза», демонструю новинки на своїй сторінці у соціальній мережі «В контакті».
Ексклюзивна свічка вагою півтора кілограма
Декоративні різьблені свічки сягають корінням епохи бароко, тоді вони були предметом розкоші. Зародилася така технологія у Німеччині, а вже звідти поширилася по усьому світі.
— На виготовленні декоративних свічок нині спеціалізується Уральська свічкова фабрика в Росії. В Україні я знайшов лише кілька майстрів із застосування даної техніки, спілкуюся з ними, ділимося досвідом. Наразі не вдалося розшукати однодумців на Тернопільщині та й, врешті, в Західній Україні, — каже юнак.
Спершу мати Романа була приголомшена таким незвичним хобі сина, адже він буквально «розбомбив» свою кімнату і облаштував під майстерню. Власноруч змайстрував обладнання для розігрівання парафіну, купив необхідні інструменти для різьби, замовив за кордоном кольорову свічкову масу, без якої не обійтися при виготовленні декоративних свічок.
— Більшість наших людей ще не готова оцінити ручну роботу, для них головне — тривалість горіння свічки, її запах, — констатує майстер-аматор. — За кордоном декоративні свічки — ексклюзив, коштують в середньому 70 євро. Я виготовляю свічки кількох розмірів, найбільші — заввишки 25 см, діаметром 12 см і вагою 1,5 кг. Стандартна свічка висотою 17 см обходиться у 80 гривень (тривалість її горіння — 35-40 годин), а найбільша — 250 гривень (горить близько 300 годин). Люблю експериментувати з кольором, як правило, використовую три відтінки, але цікаві й веселкові свічки із семи кольорів. На оздоблення свічки витрачаю близько півгодини, а на саме витинання — максимум 5 хвилин, бо свічка швидко вистигає.
Парафінові основи для свічок Роман готує заздалегідь, часто йому допомагає мама, а надихає до творчої роботи його дівчина — художник-аматор.
— Буває, прийде мама з роботи, сяде біля мене і годинами насолоджується процесом творення свічок, — радіє Роман. — Чимало ідей мені підкидає дівчина, вона має чудовий смак декорування, іноді пробує зі мною різьбити свічки, і їй це вдається!
Роблю свічки лише тоді, коли в мене гарний настрій, бо переконався: у якому внутрішньому стані беруся за справу, так потім свічка і горить, так і гріє душу
Іванка Горшій, Нова Тернопільська
Коментарі вимкнені.