Максим Федорович: «Фотографія – один з безлічі способів робити життя людей щасливішим»
“Погляд” спровокував молодого фотографа з Тернополя Максима Федоровича розповісти про улюблену справу — створювати простір і образ у світлинах. А в бліц-інтерв’ю знайдете цікаві подробиці про ставлення до життя та інтереси Максима.
Як все починалося
Перший фотоапарат з’явився в мене десь у кінці 90-их, це була звичайна плівкова «мильниця». Через кілька років була цифрова. А от фотоапарат, як інструмент для творчості і роботи, у мене лише з 2010 року.
Отож фотосправою займаюсь з 2010 р. Етапи цієї діяльності глобально можна поділити на два: до усвідомлення того жанру і стилю, який мені подобається, і після. Раніше я, як і більшість фотографів, фотографував практично все – від весіль до предметних фотографій. Але коли проаналізував, що мені подобається знімати, і від яких зйомок отримую найбіліше задоволення, зрозумів, що це – портрети. Тому і вибрав собі доволі вузьку нішу – портретну фотозйомку. Це класична портретна фотографія. В ній важливий не фон, одяг чи аксесуари, а людина та її емоційний стан. Чим вона живе, що відчуває, ким є саме сьогодні.
За допомогою фотоапарата “полюю” за щирими емоціями. Я не прихильник гри на камеру. Ідеальна зйомка проходить в розмовах на різні теми, які викликають сміх і навіть сум та сльози.
«Слід» автора
Фотографування – це певна форма самовираження. Хтось дуже впливає на кінцеву картинку, хтось менше. Але в будь-якому випадку «слід» автора є завжди.
Фотографія – один з безлічі способів робити життя людей трішки цікавішим і щасливішим. Дозвольте собі зберегти пам’ять про те, якими ви є саме сьогодні.
На start!
Підготовка зйомок зазвичай відбувається стандартно. Підбираємо з клієнтом одяг та макіяж, визначаємося, яким має бути кінцевий результат. Стараюсь завжди контролювати підбір одягу на зйомку. Щодо цього маю одну основну вимогу – вбрання для фотосесії повинно бути без принтів і малюнків. Буденний, казуальний одяг – це те, що різко робить фотографію низькосортною. Далі, коли уже зрозуміло, який буде одяг, можна підбирати фон-антураж і тип світла.
Макіяж. Тут щось схоже на обробкою фотографій, – косметика накладається так, щоб здаватись непомітною. Також часто прошу показати референси на зйомку, тобто – фотографії, які подобаються за стилем, світлом, емоціями.
Чоловіки VS жінки
Кого легше фотографувати чоловіків чи жінок? Я б не поділяв на простіше/складніше. Чоловіків і жінок знімаєш по-різному. Потрібно інші світло, розмови, атмосфера під час зйомки. Якщо жінка може бути ніжною, тендітною, милою, то в чоловічому портреті це зовсім недоречно. Можливо, чоловікам не потрібно ідеальної «глянцевої» картинки, але випромінювати мужність, спокій і впевненість на портреті, як на мене, хотів би кожен чоловік.
Порада тим, хто фотографується, щоб “вийти” вдало: як відомо, лице людини не симетричне, тому, для початку, визначте свою «робочу» сторону. Знайдіть точку опори – можна сісти чи спертись на щось, так тіло буде більш розслаблене. І, нарешті, світло, від його якості залежить дуже багато. Найкращий з доступних варіантів – світло від вікна.
Про обробку і її межі
Важливий етап — обробка фото. Зупиняюся редагувати, коли шкіра виглядає ідеально, є хороший світло-тіньовий малюнок і виведений колір (звісно, якщо це не чорно-біле фото). Перевіряю себе наступним чином: якщо чітко видно ті ділянки, в яких здійснювалась обробка, це – брак, потрібно переробляти. Чудово, коли люди дивляться на фото, і думають, що так і було, що жодні маніпуляції щодо світлин не виконувались.
Фото як мистецький твір – це коли фотографія має чітку ціль, коли фотограф знає, що хоче “сказати”. Коли ретельно підібраний і продуманий образ героя зйомки, тло, декорації, світло. Коли пропрацьовані поза, емоції, композиція, обробка, технічний бік, тоді результат – це мистецький твір.
Бліц-інтерв’ю
– Відкрийте базовий персональний лайфхак щодо життя в Тернополі.
– Велосипед – найшвидший спосіб пересування нашим містом.
– Як виглядає ваша зона комфорту?
– Коли все йде згідно з планом.
– Часто її покидаєте?
– Не достатньо.
– Як долаєте лінь?
– Змінюю рід діяльності.
– На що збираєте гроші?
– На подорожі. Не впевнений, куди точно відбудеться чергова мандрівка, але є велика імовірність, що це будуть Франція і Португалія.
– Скільки країн уже встигли відвідати?
– Сім.
– Маєте шкідливі звички?
– Це — обробка фотографій за комп’ютером (усміхається – ред.)
– Улюблена книжка?
– Кожна книжка, яку читаю, улюблена. Зараз паралельно читаю дві – “Драйв. Дивовижна правда про те, що нас мотивує” Деніела Пінка та “Історія про життя, смерть і нейрохірургію” Генрі Марша.
– Фільм?
– Зараз не знаю, колись улюбленим був “Ефект метелика”.
– Якій їжі віддаєте перевагу?
– Не перебірливий у стравах.
– Чого прагнете навчитися?
– Жити за принципом «тут і зараз».
Підготувала Ірина Юрко.
Відгуки про фотографа Максима Федоровича:
Просто ГЕНІЙ:
… класична портретна фотографія. В ній важливий не фон, одяг чи аксесуари, а людина та її емоційний стан.
Буденний, казуальний одяг – це те, що різко робить фотографію низькосортною. Далі, коли уже зрозуміло, який буде одяг, можна підбирати фон-антураж і тип світла.