«Адмінреформа в Україні покликана зруйнувати корупцію та дати більші повноваження громадам», – нардеп Микола Люшняк

 Адмінреформа в Україні зруйнує прошарок чиновників, які розподіляють державні кошти й до рук яких ці липнуть прилипають. У цьому переконаний народний депутат з Тернопільщини від Блоку Петра Порошенка «Солідарність» Микола Люшняк.

На думку політика, сусідні європейські країни зараз добре живуть саме тому, що свого часу провели ефективні реформи, забрали з управління країною баласт (надміру роздутий чиновницький штат)і віддали «левову частку» зароблених коштів місцевим громадам. Так економіка запрацювала. Щось подібне намагаються запровадити зараз і в Україні.

– Тільки тоді, коли в прошарку корупціонерів, які сидять на грошових потоках, забрати ці потоки, вони підуть. Такі умови й передбачає адмінреформа, – каже Микола Люшняк. –  Сьогодні голова селища чи села не надто зацікавлений у будівництві, для прикладу, заводу на своїй території, бо навіщо ж йому клопоти, якщо гроші з бюджету все одно прийдуть? Так от,  із впровадженням адмінреформи він у цьому буде неабияк зацікавлений, адже понад 60% податків залишиться тут.

В такій ситуації саме громади зможуть вирішувати й контролювати, куди витрачаються ці кошти. Адмінреформа потягне за собою решту змін — у сфері освіти, охорони здоров’я, вважає народний обранець.

– Заплановане реформування наблизить медичні послуги до людей, бо пункти первинної медичної допомоги будуть розташовані так, щоб людям можна було швидко туди дістатися, – пояснює Микола Володимирович. – До складу центрів первинної меддопомоги можуть входити фельдшерсько-акушерські пункти, сільські амбулаторії, медичні пункти, медичні кабінети.

Те, що об’єднання в територіальні громади потрібне, парламентар пояснює на прикладі елементарних підрахунків, що стосується системи освіти в сільській місцевості.

– У селі навчання одного учня вартує державі 70 тисяч гривень на рік, у місті — 8─12 тисяч. У класі в селі 20─30 учнів. Порахуйте, скільки держава витрачає. За ці кошти можна відремонтувати дорогу, купити автобуси. То, можливо, варто було б побудувати одну школу, де будуть комп’ютерні класи, спортзал і куди довозитимуть школярів спеціальним транспортом, як це є в розвинутих державах? Ми ставимо перед собою завдання, аби кожен учень у селі отримав добру базову освіту в умовах не гірших, ніж у місті, – додає Микола Люшняк.