Санстанція дозволу на продаж квасу у Тернополі не давала!

Нещодавно на нашому сайті з’явилась стаття про продаж бочкового квасу у Тернополі. Вона викликала чималий інтерес та ажіотаж у наших читачів. Нагадуємо, що у попередній статті йшлось про тітку Марію, яка свого часу продавала улюблений напій,  та прохопилась, що хробаки у ньому – не дивина для людей, які працюють у цій сфері. Як і обіцяли, ми продовжуємо наше розслідування.
Заввідділом гігієни харчування Тернопільської СЕС Ірина Поліщук переконує: у тих підприємців,  продукція яких знаходиться на контролі у СЕС такого бути не може.
– Станом на сьогоднішній день ніхто ще не брав у нас дозволів на реалізацію квасу.   Зауважу, що зараз торгівля квасом стала прибутковою для багатьох підприємців, тому для того, щоб безперешкодно реалізовувати його, намагаються оминути нашу інстанцію. Звісно ж, при виявленні таких підприємців, вони несуть відповідальність: їх штрафують.

–  Наскільки безпечно тернополянам купувати і вживати бочковий квас у спеку?

– Передусім, варто зважати на те, чи має реалізатор заключення санстанції. Якщо так, то якість квасу не повинна викликати сумніву. Адже ми ретельно перевіряємо і  тару для квасу, і сам напій. Періодично беруться змиви а також продукція для мікробіологічного аналізу.  Крім того, до реалізаторів висунута вимога: там де реалізується квас  повинна використовуватись пластикова тара. Тобто людина-покупець може вирішувати, чи пити з склянки чи бокала, чи з одноразового стаканчика, який коштує копійки. Адже продавець квасу може недобросовісно помити склянку, а це вже загрожує кишковими інфекціями для споживачів навіть при відмінній якості продукції.

– Також тернополяни повинні знати, що квас розповсюджується не лише з бочок, але й з так званих «Прохолод». «Прохолода» – це резервуар, який під’єднаний до централізованого водопостачання.  Тобто вона миється великою кількістю води регулярно на місці. А от бочку потрібно кудись транспортувати, шукати місце, де можна її помити, що викликає певні незручності для реалізаторів.

«Прохолоди» вважаються більш гігієнічним резервуаром для розповсюдження квасу. Після кожної партії напою, вона ополіскується на протязі 10 хвилин.  Один раз на п’ять днів «прохолоду» миють спеціальними засобами, після чого – 10 хвилин проточною водою.  Раз на 10 днів дезінфікують. Це забезпечує чистоту продукту.
Крім того, якщо повернутись до питання склянок, то у «прохолоді» вони будуть вимиті більше ретельно, аніж у бочці за рахунок того, що даний резервуар приєднаний до водопостачання.  А ті, хто продає квас з бочок, переважно споліскують склянки у відрі.  Хоча знову ж таки, варто розраховувати на совісність продавця.

– Отже, про хробаків – це всього лише страшилка? Такого бути не може?
– Дуже багато залежить від підприємця, як, як я вже сказала, всіляко намагаються ухилитись від обов’язкових режимних моментів.  Той квас, який розповсюджують без дозволу санстанції, не можна вважати безпечним, це – стихійна торгівля. Зараз будь-який підприємець може взяти собі бочку і розповсюджувати квас. І якщо бочки не мити згідно з вимогами СЕС, про які я вже розповідала, то так – мікробіологія може бути високою.  Це чергове питання, яке повністю залежить від совісності реалізатора.
Однак і в нашому місті є «дисципліновані» виробники квасу, які постійно піддаються найретельнішим перевіркам з боку нашої установи. А саме, Цех безалкогольних напоїв та завод «Опілля», які виготовляють висококласний квас. Його можна пити не остерігаючись.

Оля Терещук