“Казку про коника” дивились у Тернополі

На екрані старший чоловік з бородою, як казковий чарівник, він володар своїх скарбів – колекцій дерев’яних іграшок, колисок, писанок, мотанок, коників. Його кредо – «Молись і працюй», його ранок розпочинається з молитви за все живе на планеті, а день минає у клопотах. Разом зі своїм вірним песиком Мушкою вони ходять вузькими вулицями Таллінна та ведуть свою господарку. Але за тисячі кілометрів від України Анатолій відчуває її біль, ділиться своїм болем з естонцями, збирає все, що може бути потрібним військовим і мирним людям, лишає всі свої справи, сідає у машину і їде на Донбас у спустошені міста зони АТО

Під час Мандрівного фестивалю про права людини Docudays UA в Тернополі Тернопіллям мандрує Docudays UA. показ документального фільму «Казка про коника» режисерів Уляни Осовської та Дениса Страшного відбувся в Бібліотеці-музеї “Літературне Тернопілля”. Під час обговорення виступив наш гість – заступник директора Тернопільський обласний краєзнавчий музей Роман Мацелюх. Він розповів про знайомство з головним героєм фільму Анатолієм Лютюком уродженцем Великих Бірок та цікаві факти з життя героя.

Нагадаємо, що раніше Тернопільській обласній універсальній науковій бібліотеці цим фільмом відкривалися покази Мандрівного в Тернополі

Довідково

Анатолій Лютюк народився 10 липня 1947 року у Великих Бірках у 1947 році. Сьогодні він живе в Естонії у Таллінні. Там заснував Центр української культури, за його сприянням побудована Українська греко-католицька церква, розвиваються ремесла, серед них одне з найцікавіших – виробництво черпаного паперу. Створив «Поетичну червону книгу країн світу». Окремі вироби зберігаються у бібліотеках Конгресу США, Ватикану, Пекіна.Анатолій зміг об’єднати багато людей задля допомоги Україні. З 2014 року він їздить на Донбас із волонтерською місією. Кавалер естонського ордену “Біла зірка”(2003).