Куди поділося око тернопільського залізничного двірця?

Це наш файнющий двірець, який цілком втратив свій вигляд після Першої та Другої війни.

Що коїлося в 1906 році?

ПЕРВИННИЙ ВИГЛЯД ФАСАДУ. МАТЕРІАЛ ЮРІЯ ДОВБУША

Перебудова залізничного двірця тривала з осені 1903 р. Проект викона Технічне бюро Міністерства залізниць у Відні. Вартість нового будинку становила 300 000 крон. Від старої будівлі залишилися лише зовнішні стіни. Велике кругле вікно площею 65 кв. м у залізному каркасі на центральному фронтоні встановили місцеві фірми.

Над фасадом з боку перону помістили назву станції українською та польською мовами — “Тернопіль” і «Таrnopol». Двоповерховий, у стилі “віденської сецесії”, двірець відкрили 25 листопада 1906 року. Він став достойною візиткою міста.

Тричі протягом дня двірець оживав: вранці, о 8 год., коли перони заповнювала молодь, яка доїжала з околиць до шкіл, після 14-ї, коли учні повергались додому та ввечері, після 21 год., коли приходив львівський потяг з вечірньою поміток газетярі наповнювали галасом двірець і центральні вулиці міста.