Лікують не лише серця, а й душі волонтери Тернопільського медичного університету

«Без ядра горіх ніщо, так само як і людина без серця» (Г. Сковорода)

Люди доброї волі, воїни світла і добра… Так називають тих, які щодня, забуваючи про власне життя, допомагають іншим. Звісно, йдеться про волонтерів. Останніми роками люди цієї героїчної професії стали необхідні для нашої країни, мов повітря. Адже саме завдяки їхній важкій, інколи невдячні праці, хлопці, які воюють на неоголошеній війні, мають що їсти, в що одягтися, вірять у завтрашній день.

5 грудня весь світ вшановує людину з великої літери – волонтера. З цього приводу хочеться розповісти про студентів Тернопільського державного медичного університету, котрі щодня допомагають нужденним.

Приємно, що майбутні медики навчаються лікувати не лише  людські серця, а й душі. Вони ніколи не залишаються осторонь чужих бід, долучаються до усіх благодійних, гуманітарних акцій. Часто самі ж їх ініціюють.

  

«Це дуже хороші діти. Вони не раз вимірювали мені рівень цукру, артеріальний тиск», – поділилася тернополянка Тетяна Ігорівна Тарасик. Жінка розповіла, що студенти часто надають корисні консультації, спілкуються з самотніми людьми.

Виявляється, що волонтери медуніверситету щотижня проводять схожі акції і в ТРЦ «Подоляни».

  

А ще вони опікуються будинком дитини «Малятко», часто навідуються до малюків. Цих молодих людей можна побачити і в психіатричному диспансері, і геріатричному будинку, сиротинці тощо. Вони не лише допомагають як медики, а й виконують звичайну роботу по господарству. Керівники цих закладів кажуть, що просити студетів не доводиться, вони самі часто телефонують і запитують, що потрібно.

    

До слова, активну участь у волонтерстві беруть й іноземні студенти. Вони дуже переймаються долею самотніх перестарілих, дітей-сиріт. Ці молоді люди є учасниками «Карітасу». У цій благодійній організації зізналися, що спершу їхні відвідувачі до іноземців ставилися з перестрогою. Але з часом вони здружилися.

  

 

Не оминула тернопільських майбутніх медиків і війна на Сході України. Чимало їх нині воює на передовій. Ректор університету Михайло Корда сказав, що вони пішли туди доброльцями, тож їх звільнили від навчання на кілька місяців. Серед них є і дівчата, які неодноразово виносилили поранених з поля бою. Уже легендами на передовій стали Ірина Токарчук і Іванна Чобанюк, а також Сергій Коновал, Олександр Башта, Зеновій Гвоздик, Михайло Денисюк.

«У нас патріотами є не лише студенти, а й викладачі. Нині кілька фахівців працюють у військових госпіталях, проводять складні операції пораненим, зокрема це стосується доцента кафедри онкології, променевої діагностики і терапії та радіаційної медицини Мирослава Домбровича, доцента кафедри травматології та ортопедії з комбустіологією Ігоря Кулянди, клінічного ординатора кафедри анестезіології та реаніматології Тетяни Потупалової, асистента кафедри мікробіології, вірусології та імунології Миколи Винничука. Окрім того, нашу країну захищають такі працівники університету: інженер Андрій Галаван, оператор Ігор Форисюк, водій Володимир Марховський», – повідомив Михайло Михайлович.

Майбутні медики часто організовують різноманітні акції зі збору коштів, влаштовують доброчинні ярмарки тощо. Осторонь нашої біди не стоять і колишні випускники, багато з них передають посилки з медикаментами, які тернополяни одразу ж доправляють на Схід України.

“Особливо хочу відзначити сім’ю Бойчуків, яка сьогодні проживає в Канаді. Богдан Бойчук і його дружина Надія Архіпова постійно передають до університету посилки з медикаменти, хірургічними інструментами, які ми негайно переправляємо нашим бійцям у фронтову зону”,- додав Михайло Корда.

    

Не забувають студенти ТДМУ і про сім’ї військових. Надають їм усю необхідну допомогу і підтримку. Наприклад, під час останнього загальноміського ярмарку солодощів частину виручених коштів передали в Логістичний центр допомоги воїнам АТО, а іншу частину спрямували на закупівлю всього необхідного для тих працівників ТДМУ, які перебувають на фронті, та їхніх сімей. Сьогодні вони готують подарунки до Миколая і Нового року, аби відправити на передову і сім’ям військовослужбовців.

 

Доцент кафедри педіатрії з дитячою хірургією Тамара Воронцова, в якої також на Сході України воює син, постійно тримає тісний контакт з працівниками ТДМУ на передовій, сприяє студентам університету в організації допомоги для військовослужбовців і їхніх родин. Також нещодавно вона разом з групою студентів відвідала військовий госпіталь в Києві. Майбутні медики не тільки вручили подарунки, а й приємно здивували поранених музичним концертом.

Про доброчинні акції майбутніх медиків можна писати і писати. Але, що дуже важливо, вони цим не хизуються. «Добро має бути тихим» – такий девіз волонтерів ТДМУ.

 

 

Ці молоді люди переконані, що нині настав час, коли потрібно припинити скаржитися на життя, треба бути щасливим вже сьогодні. А яка людина є найщасливішою? Звісно, та, яка допомагає іншим. Тож не забуваймо при зустрічі усміхнутися, нужденному подати скибку хліба, сирітку обійняти і заспокоїти… Давайте усі станемо волонтерами доброї волі, тоді доля віддячить нам щедрим цілунком.

Зоряна ДЕРКАЧ (стаття вийшла у газеті “Свобода” 9 грудня 2015 року).