Літературного персонажа Андрія Любки зрадила тернополянка
Кажуть, коли він куди-небудь заходить, жінки знімають обручки, змінюють статуси у соціальних мережах на “в активному пошуку” – все це про секссимвола української сучасної літератури Андрія Любку, який цього уїк-енду відвідав Тернопіль.
У Файне місто Любка привіз, окрімсвоїх друкованих творів, переклад книги польської мисткиніЛідії Осталовської “Акварелі”. Якщо коротко – це художній репортаж про геноцид циган. Вартує 100 грн. Андрій перекладав “Акварелі” кілька місяців – майже півроку за інтенсивним графіком – по 5-6 годин удень.
Виявляється, під час Другої світової війни у кількісному відношенні ромів (циган) було винищено більше, ніж навіть євреїв. Про геноцид євреїв ми знаємо значно більше тому, що роми не розповідають про це. “Ці “інопланетяни Європи” не мають традиції стежити за своєю історією, — сказав Андрій Любка на зустрічі з тернополянами. — Можливо, тому що їхнє минуле зазвичай драматичне”.
За освітою Любка – балканіст – досліджував війну Югославії у 90-их роках. Саме тоді почав дізнаватися про знищення етносами один одного: “Коли православні, католики і мусульмани – відповідно, серби, хорвати і боснійці воювали на теренах Югославії, найбільше там страждала українська діаспора, не меншого утиску зазнавали і цигани”.
За сюжетом книга-трилер “Акварелі” —не про циганів, а про художницю, чеську єврейку Діну Готлібову. Читаємо і, здається, спочатку це всього лише біографічний трилер, і лише десь збоку відображена історія ромів. Десь на 50 сторінці з’являються звичаї циган: по-циганськи душа називається “мулом”, за циганськими традиціями біля покійника не можна палити вогонь… Потім про те, звідки цигани увійшли в Європу, хто вони, якими мовами говорять. Голівудськість цієї історії полягає в тому, що Діна Готлібова – реальний персонаж, яка померла всього-на-всього в 2009 році в рамках зразкового хеппіенду.
В першій антології фестивалю “Ї”, яка днями вийшла друком (вартість – 50 грн.), є оповідання Андрія Любки “Імперія завдає удару у відповідь”, яке ще ніде не друкували і ніде не озвучене автором. Отож право “першої ночі” належало Тернополю. У вечір презентації “Акварелей” Андрій прочитав його для місцевої публіки.Оповідання – про переживання чоловіка через жіночу зраду. Родзинка твору – для жіночої аудиторії читати це не надто приємно. Але корисно. Автор цих рядків ніколи й не здогадувалася, що чоловіки можуть тримати “таке” у голові. Оповідання нібито від імені типового Козла, якого зрадила дівчина (до речі, за словами Любки, героїня – тернополянка). Перший варіант назви оповідання був “Сто варіантів помсти”.
“Якщо герой поводиться героїчно і благородно – це, звісно, про автора. Коли ж персонаж Дебіл, потрапляє у халепи і робить погані речі, – письменник вигадав цю історію або почув від друзів”, — так жартома Андрій Любка пояснив відсутність біографічного в оповіданні”Імперія завдає удару у відповідь” :)).
Ірина ЮРКО.
Фото автора.
Коментарі вимкнені.