Майстер-клас: де, коли, які та скільки грибів можна знайти на Тернопільщині

З початком осені у грибників розпочнеться сезон полювання на гриби

Грибники-професіонали вже тривалий час навідуються в ліси, щоб і душу відвести, і принести додому смачну поживу. Натомість для більшості грибників-любителів з настанням осені розпочинається справжній грибний сезон. Саме в цю пору року грибів росте найбільше, і знайти їх для будь-кого не складе великої проблеми, лише б було бажання, говорять грибники. Про особливості грибного «бізнесу», корисні поради, як не натрапити на отруйні гриби та ще багато цікавого розповів читачам «Номер один» грибник з 30-річчим стажем, тернополянин Ігор Комендат.

«Ідеальний період росту гриба – тепла, в міру дощова осінь»

– Захопився збиранням грибів, як і більшість грибників, з дитинства, – почав розповідь Ігор Комендат. – Жив я тоді в районному центрі Костопіль, що на Волині. Тут у лісах ростуть сосна, граб, дуб. Вперше у лісі, зі слів батьків, побував, коли мені було півроку. Спав тоді під деревом, натомість по гриби почав ходити з 4-ох років. Ходив у ліс з батьками, а також із дідусем та бабусею. Згодом побував у багатьох лісах, в тому числі і на Тернопіллі, куди переїхав у 20 років.

– Як грибники-професіонали визначають початок грибного сезону?

– Ідеальний період росту гриба – тепла, в міру дощова осінь. Для мене найбільшим показником росту гриба є саме такий період, який маємо нині – тепло, прогріта земля, дощі, сонце в міру пекуче. Перші збори грибів у залежності від погодніх умов, можуть бути у серпні, липні, або й навіть у червні. Якщо ж говорити про білі гриби, то вони з’являються наприкінці серпня, а здебільшого – в другій декаді вересня, натомість були випадки, коли з’являлися в кінці вересня – на початку жовтня. Багато підосичників, підберезників, маслюків, лисичок з’являються, коли після спекотних днів наступають дощі. Це ті гриби, які найчастіше можна зустріти на території Тернополя, до того ж вони не вибагливі у приготуванні, їх не складно готувати, консервувати тощо. Грибний сезон закінчується з настанням морозів. Хоча два роки тому я знаходив гриби після того, як два дні стояли морози. Тобто перші заморозки гриб ще може пережити, але сніг – ні.

– Де на Тернопіллі рекомендуєте шукати гриби?

– Якщо говорити про царя грибів – білого, або, як ще його називають, боровика , то на Тернопільщині відомі два регіони його масового росту – Шумщина та Бережанщина, у меншій кількості вони є у районі Дністровського каньйону. Якщо ж говорити про підберезника, підосичника, маслюка, то в області є багато місць, де вони ростуть у великій кількості. Скажімо, найближче до Тернополя – у Мшанецьких лісах на Зборівщині. Хоча мені відомо кілька посадок за 7 км від Тернополя, де маслюки ростуть у великій кількості. І, приїхавши туди, ти маслюків не збираєш, а заготовляєш. Тобто береш стільки, скільки зможеш почистити, законсервувати і з’їсти. У Кременецьких горах найбільш якісні білі гриби, підберезники, підосичники. Їх усі знають і споживають у їжу в різноманітному вигляді – сушеними, маринованими, замороженими. Щодо опеньок, то їх найбільше на Шумщині.

– Чи є у грибників таке поняття, як грибний рік чи грибний місяць?

– Деякі грибники кажуть, що сезон грибів буває один раз на 4 роки, деякі – раз на 5 років. Абсолютно однакові погодні умови по-різному впливають на ріст грибів. Скажімо, у 2011 році гриби не росли ніде, їх не було ні на Тернопіллі, ні в Карпатах, ні на Поліссі. А два роки тому був справжній грибний рік, кращого й не пригадаю. Грибів того року було багато не лише на наших теренах, а й загалом по Україні і не лише. Скажімо, того року був випадок у Смоленській області, коли з друзями за дві години назбирали до 400 кг грибів.

– Чи правда, що білі гриби бувають літні й осінні?

– Так, є такі гриби. Скажімо, кілька тижнів тому літні білі гриби у великій кількості були на Бережанщині. Загалом літні гриби відрізняються від осіннього колеги своїми якостями здебільшого в гіршу сторону. Літні білі гриби часто бувають червивими, а якщо спекотно і є велика кількість опадів, вони можуть трухлявіти, тобто вони не стоять, а через 2-3 дні йдуть на поживу жителям лісу. Натомість для осінніх білих грибів характерний інтенсивний ріст. І якщо хтось знаходить грибницю, де ростуть осінні білі гриби, то можна бути певним, що навколо нього є ще кілька грибів, бо один він не росте.

«Ніколи не потрібно брати гриба, якого не знаєш»

– Сьогодні чимало грибів можна побачити на ринку. Звідкіля вони і чи варто їх купувати?

– Купувати гриби чи назбирати власними силами – це особиста справа кожного. Хоча якщо говорити про той гриб, який ми бачимо на ринку, то він здебільшого потрапляє на Тернопільщину з Карпат і Закарпаття. Тернопільських грибів у продажі майже немає, бо їх загалом немає у такій великій кількості (навіть якщо гриб активно росте), щоб можна було промислово заготовляти.

– Особисто Ви здебільшого навідуєтесь за грибами в тернопільські ліси чи кудись спеціально виїжджаєте?

– Коли гриби інтенсивно ростуть, то цікаво збирати, де їх справді багато. Я полюбляю їздити по гриби на північ Волинської та Рівненської області, у Карпати, а були випадки – і в Білорусь. Перебуваючи у справах в Росії, теж навідувався в тамтешні ліси, зокрема на Смоленщині. Це одна з найкращих місцевостей у європейській частині Росії, де ростуть білі гриби. Бував у лісах Вологодської області, Республіки Комі. Вперше бачив, коли надворі мінус три градуси морозу, а поруч усе встелено грибами.

– Специфіка ж Тернопільської області така, що в нас немає масово лісів, де можуть інтенсивно рости гриби. Звичайно, коли вони ростуть, то в ці ліси масово їдуть люди (у народі грибників називають «тихими» мисливцями) і не дуже приємно, коли ти приїздиш у ліс, а в тебе гриби виривають з-під рук.

– Який найбільший гриб доводилося знаходити?

– У Карпатах неодноразово знаходив білого гриба від 800 грамів до 1,5 кг, натомість на території Тернопільської області зустрічав білий гриб висотою 10-12 см і вагою в середньому по 100-200 грамів.

– Чи є якісь правила вибору місцин для пошуку грибів?

– Перше і головне правило грибника – гриби потрібно шукати не там, де ти думаєш, що є гриби, а в місцях, де вони бували раніше.

– А як відрізнити їстівні від неїстівних або отруйних грибів?

– Щоб не помилитися, ніколи не потрібно брати гриба, якого не знаєш. Немає якогось загально прийнятого принципу визначення отруйний гриб чи ні, адже каталогу чи довідника з собою в ліс не візьмеш. Разом з тим, варто пам’ятати, що старий гриб, покритий пліснявою, теж може бути отруйним. І, звичайно, якщо гриба приніс додому, його того ж дня або в крайньому випадку на наступний ранок потрібно почистити і термічно обробити.

«На чемпіонат Європи серед грибників…»

– Знаю, що Ви планували поїхати на чемпіонат Європи серед грибників у Литву…

– Мені хотілося туди поїхати, але не для участі у змаганнях, а щоб подивитися на північну частину Європи, її ліси, природу тощо. Я спершу дав згоду на проїздку, але потім не склалося з часом. А якщо говорити про тамтешні гриби, то їх там не потрібно шукати, варто лише визначитись, яких і скільки хочете назбирати, щоб не перевантажитися. Про це знаю не з переказів. Скажімо, у Швеції о 12 годині ночі без проблем відшукав 3-4 гриби, які важили 2 кг.

– Чи в Україні проводяться змагання серед грибників?

– Я про такі змагання не чув. Можливо, у грибників немає таких якісних показників, як, скажімо, у рибалок, яким потрібно зловити найбільше або найбільшу рибину. Хоча одного разу на Рівненщині бачив, як біля лісу розмістилося 500 машин, а їхні власники і пасажири подалися за грибами. Це те саме, що у невеликому районному центрі вийти на ринок.

– А чи є в Україні якась організація грибників або об’єднання, хоча б не формальне?

– Такої організації немає, хоча є люди, які дуже професійно займаються цією справою, в них відкриті свої сайти, фотогалереї тощо. Разом з тим у грибників їхнє хобі не розвинене так активно, як полювання чи риболовля, які створюють спеціалізовані форуми. Тому не скажу, що до грибника можна застосувати слово «фан» чи «фанат».

– Чи є на Тернопіллі справжні грибники-професіонали?

– Таких людей є чимало, і що характерно, це зазвичай люди середнього віку. Хоча таких, як я, скажімо, що їздять у сусідні області чи навіть країни, мало. А тих, хто через день навідується в ліс, дуже багато.

– На Вашу думку, грибів може бути багато?

– У мене такого поняття, як заготовлювач грибів, немає. Якщо я привожу багато грибів, то зазвичай їх не залишаю. Мені у великій кількості їх не потрібно, бо я і моя сім’я їх не з’їсть. Звичайно, перед чисткою роздаю гриби родичам, друзям, сусідам. Хоча, до прикладу, білі гриби завжди потрібно мати під рукою. Так повелося з давніх часів, що білі мариновані гриби на столі – це гарний продукт, який залюбки куштують гості.

– Чи потрібен грибникам якийсь спеціальний одяг?

– Для лісу зручні військові камуфляжі, які сьогодні без проблем можна всюди придбати. Також потрібно мати хороші чоботи (берци) та накидку від дощу.

– Як ставиться до Вашого захоплення дружина?

– Усі мої друзі, дружина, рідний брат у захопленні від цього заняття, поступово привчаю до нього дітей, хоча з останніми є певні проблеми, бо в сучасної молоді інші вподобання. А щодо дружини, то пригадую такий випадок. Одного разу, коли найбільше назбирав білих грибів, була зі мною дружина. А була вона тоді на 9 місяці вагітності. І лише вона сама тоді назбирала близько 100 штук білих грибів.

– А як саме поводитися з грибом – виривати чи підрізати ножем?

– Я вважаю, що гриб не ріжеться, а зривається. Його, звичайно, не потрібно виривати з землі з корінцем, просто акуратно повернути в один й інший бік. Грибниця сама по собі – це величезний організм, і коли ти бачиш білий гриб, то маєш розуміти, що під ним є грибниця з легковий автомобіль. Вважається, що коли залишаєш корінь незрізаним, то зберігаєш грибницю і, навпаки, коли гриб зрізаєш, то збільшується ймовірність гниття самого кореня, а це може пошкодити грибниці. Про цю теорію можу говорити з чисто емпіричної точки зору, адже якщо ти зірвав гриба, шкоди йому не завдав, то, прийшовши наступного разу на цю галявину, обов’язково знову на ній відшукаєш гриби….

Віталій Попович, “Номер один”,