“Благодійність по-українськи”. Хто потребує допомоги і хто її реально отримує?

Соціологічна група «Рейтинг» продовжує представляти результати дослідження, що проводиться на кошти компанії за спеціальним проектом «Благодійність по-українськи». У грудні був представлений випуск №1 «Допомогти в новорічні свята!».

Отже, згідно з проведеним Соціологічною групою «Рейтинг» дослідженням, близько 7% респондентів займаються благодійністю регулярно – щонайменше раз на місяць, 16% – декілька разів на рік. Таким чином в Україні не більше чверті населення у віці понад 18 років проявляють благодійність хоча б раз на рік. Ще близько 16% опитаних займались благодійністю декілька разів у минулому, а 61% – не займались благодійністю ніколи.

Кількість респондентів, які констатували, що не займались благодійністю ніколи, змінюється від близько половини на Заході і Півдні до понад 70% на Донбасі і Сході. Людей, які ніколи не займались благодійністю, виявилось найбільше у віці 18-29 та 30-39 років. Переважно, це люди з низьким рівнем освіти та доходами, здебільшого не одружені, дещо більше чоловіки, ніж жінки. За соціальним статусом це домогосподарки, студенти, робітники, безробітні.

Щодо напрямків, які потребують благодійної допомоги найбільше, респонденти виділили такі: дитячі будинки (64%), безпритульні діти (62%) та діти інваліди (58%). Дещо рідше називались люди похилого віку, що потребують допомоги (42%), будинки престарілих (41%), важкі захворювання людства (37%), малозабезпечені сім’ї (32%), дорослі інваліди (26%).

Далі у рейтингу пріоритетних напрямків благодійності йдуть безпритульні дорослі або бомжі (18%), розвиток охорони здоров’я (17%), захист прав людини (11%), люди, що просять милостині на вулиці (11%), захист тварин (10%), молодь, що потребує допомоги (10%),  обдарована молодь (9%).

Далі церква (8%), захист навколишнього середовища (8%), наркоманія, алкоголізм (7%), люди з психологічними розладами (5%).

Замикають рейтинг такі теми як освіта, наука (4%), люди, позбавлені волі (3%), люди, що зазнали репресій з боку влади (3%), мистецтво, культура (2%), проблеми нацменшин (1%), інше (1%). Не змогли визначитись 1% респондентів.

Таким чином, серед напрямків, що найбільше потребують благодійної допомоги, беззаперечним “лідером” є категорія “діти”.

Як виявилось благодійників також можна об’єднати в певні групи. Провівши аналіз відповідей респондентів на запитання «За якими з цих напрямків Ви займались благодійністю особисто?» ми отримали своєрідну «матрицю благодійності», яка показує які напрямки корелюють між собою, об’єднуючи благодійників у певні психологічні  групи, їх є 8 :

•          «Діти інваліди. Дитячі будинки. Дорослі інваліди. Будинки престарілих. Важкі захворювання людства»

•          «Церква. Люди, що просять милостині»

•          «Безпритульні діти. Безпритульні дорослі»

•          «Малозабезпечені сім’ї. Люди похилого віку, що потребують допомоги»

•          «Освіта, наука. Обдарована молодь. Мистецтво, культура. Розвиток охорони здоров’я»

•          «Захист тварин. Захист навколишнього середовища»

•          «Люди з психологічними розладами. Наркоманія, алкоголізм»

•          «Захист прав людини. Молодь, що потребує допомоги»

Відповіді респондентів щодо напрямків, які найбільше потребують благодійної допомоги, кардинально різняться з відповідями респондентів щодо напрямків, за якими проявляли благодійність безпосередньо вони! При цьому списки можливих напрямків використовувались ідентичні.

Отже, найчастіше респонденти проявляють свою благодійність даючи милостиню на вулиці (40% серед тих, хто хоча б раз займався благодійністю). Також допомагаючи безпритульним дітям (33%), жертвуючи церкві (30%) та допомагаючи людям похилого віку, що потребують допомоги (29%).

Дещо рідше респонденти проявляють благодійність, допомагаючи дитячим будинкам (25%), дітям інвалідам (24%) та малозабезпеченим сім’ям (21%), а також жертвуючи на боротьбу з важкими захворюваннями людства (15%), допомагаючи безпритульним дорослим (14%), будинкам престарілих (11%), дорослим інвалідам (10%).

Решті категорій допомагають не більше 5%. Зокрема, на розвиток охорони здоров’я (5%), молодь, що потребує допомоги (4%), захист тварин (4%), захист прав людини (3%). Допомагають людям з психологічними розладами, жертвують на захист природи та обдаровану молодь не більше 2% опитаних.

Найпопулярнішим видом благодійності на Заході України є пожертви на церкву (58%), в Центрі – безпритульні діти (51%). Допомога людям, що просять милостині найпопулярніша на Півночі (54%), Сході (39%), Півдні (36%) та Донбасі (27%).

Людям похилого віку найбільше допомагають на Півдні і Донбасі, включно з допомогою будинкам престарілих і безпритульним дорослим. На розвиток охорони здоров’я найбільше жертвують люди, що мешкають на Півночі (передусім йдеться про Київ), на дитячі будинки – на Сході, на важкі захворювання людства – в Центрі.

Проаналізувавши результати можна дійти наступних висновків:

1. Найактивнішими напрямками благодійності є допомога людям, що просять милостині на вулиці та пожертви на церкву. Адже тільки по цих напрямках кількість людей, які займаються такого роду благодійністю, значно перевищує (більш ніж вдвічі) кількість людей, які вважать ці напрямки такими, що потребують допомоги найбільше.
2. Найменш активними напрямками благодійності є наркоманія та алкоголізм, освіта та наука, обдарована молодь, розвиток охорони здоров’я, захист навколишнього середовища та будинки престарілих. Недостатньо активними також можна назвати наступні напрямки: люди, що зазнали репресій, люди з психологічними розладами, дорослі та діти інваліди, захист прав людини, дитячі будинки, важкі захворювання людства, захист тварин, мистецтво і культура, а також  люди, що позбавлені волі. Разом з тим, за більшістю неактивних напрямків благодійності вибір щодо допомоги робився осмислено. Так, 9 з 10 респондентів, що допомагали обдарованій молоді, будинкам престарілих, дітям інвалідам і дитячим будинкам вважають, що саме ці напрямки потребують благодійної допомоги найбільше.

Таб.1 Порівняння відповідей респондентів на запитання «За якими з цих напрямків Ви займались благодійністю особисто? (НЕ БІЛЬШЕ 5-ти ВІДПОВІДЕЙ) та «Назвіть п’ять напрямків, які на сьогоднішній день потребують благодійної допомоги найбільше?» (НЕ БІЛЬШЕ 5-ти ВІДПОВІДЕЙ).

У % до респондентів, які коли-небудь займались благодійністю

	кому допомагають	хто потребує допомоги
Люди, що просять милостинi на вулицi	39,9	13,8
Церква	30,1	13,6
Безпритульнi дiти	32,7	63,1
Люди похилого вiку, що потребують допомоги	29,2	43,7
Дитячi будинки	24,6	58,9
Дiти iнвалiди	23,6	58,3
Малозабезпеченi сiм’ї	21,4	32,5
Важкi захворювання людства	14,7	34,6
Безпритульнi дорослi	13,7	18,1
Будинки престарiлих	11,0	38,0
Дорослi iнвалiди	9,5	25,9
Розвиток охорони здоровя	4,8	18,6
Молодь, яка потребує допомоги	4,4	7,1
Захист тварин	4,2	9,7
Захист прав людини	3,4	8,8
Люди з психологiчними розладами	2,5	6,8
Захист навколишнього середовища	2,2	8,2
Обдарована молодь	1,8	7,6
Наркоманiя, алкоголiзм	1,3	6,2
Люди, позбавленi волi	1,3	2,7
Люди, що зазнали репресiй з боку влади	1,2	3,6
Проблеми нацменшин	1,0	1,1
Освiта, наука	0,9	3,9
Мистецтво, культура	0,9	1,9

Виходячи з вище сказаного ряд логічних запитань щодо нашої нелогічної поведінки у темі благодійності, який ми розпочали ще з минулого дослідження…

• Чому наше немаленьке (27%) бажання проявити благодійність, у процесі його реалізації, зашпортується у найзручніших, найпопулярніших перешкодах?
• Чому у результаті  цієї складної боротьби між побутовим та душевним комфортом, бажання допомагати іншим виживає тільки  у 5-6% громадян?

… поповнюється новим  запитанням:

• Чому, за часту ми займаємось благодійністю не в тих напрямках, які вважаємо пріоритетними?

Аудиторія дослідження: населення України віком від 18 років і старші

Вибіркова сукупність: 2000 респондентів

Метод дослідження: особисте формалізоване інтерв’ю згідно з опитувальником (face to face)

Помилка репрезентативності дослідження: для значень близьких до 50% похибка становить не більше 3%, для значень близьких до 30% – не більше 2,6%, для значень близьких до 10% – не більше 1,8%

Терміни проведення дослідження: 11 – 18 грудня 2010 р.

Розподіл областей:

Захід: Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька

Центр: Вінницька, Кіровоградська, Полтавська, Хмельницька, Черкаська

Північ: м. Київ, Київська, Житомирська, Сумська, Чернігівська

Південь: АР Крим, Одеська, Херсонська, Миколаївська, м. Севастополь

Схід: Дніпропетровська, Запорізька, Харківська

Донбас: Донецька, Луганська