Покійникам Тернополя тісно не буде
Обласний центр незабаром матиме два нових кладовища
Більше року на Микулинецькому цвинтарі та у Підгородньому поховання здійснюють за рахунок резервних місць: хтось зайняв місце поруч із могилами родичів або замовив собі ділянку заздалегідь. Попередня влада бралася вирішувати питання створення нового кладовища, та справу до кінця так і не довела. Зацікавленість цим питанням виявило нове керівництво Тернополя. За словами міського голови Сергія Надала, найближчим часом місто матиме нове кладовище, до того ж не одне. Вони поставлять крапку у цьому делікатному питанні на кілька десятків років.
Доля нового кладовища в руках Міносвіти
Утворити кладовище на межі масиву «Дружба» та Кутківці мала намір команда колишнього міського голови Романа Заставного. Мерія планувала виділити під кладовище ділянку розміром у 40 га, якої б вистачило для поховань впродовж 40-50 років. Більше того, вона навіть виготовила проектну документацію на облаштування нового міського кладовища. Однак на цьому все закінчилось. Довести справу до логічного завершення має намір міський голова Сергій Надал.
– Зараз ми тісно працюємо з економічним університетом, якому належить земельна ділянка. Хочу подякувати ректору Сергію Юрію за розуміння ситуації. Керівництво навчального закладу не може надати ділянки без дозволу Міністерства освіти. В університеті відбулось засідання вченої ради, яка підтримала наше прохання виділити землю для потреб міста. Тієї території достатньої для кладовища й обслуговуючих підприємств. Зараз чекаємо доброї волі Міносвіти. Тільки після цього можна говорити про спорудження великого кладовища. Вирішується питання про виділення 1,5 га для кладовища в Тернополі на вул. Микулинецькій. Але є складність: зараз у цьому місці є великий і глибокий яр. Також паралельно працюємо над виділенням земельної ділянки у Кутківцях – жителі мікрорайону також звернулись із проханням допомогти. Зараз спеціалісти вивчають там ситуацію, тож точно назвати площу ділянки не можу.
Аналогічна ситуація у Підгородньому. Там місць теж немає. Дійшло до того, що довелось викупляти у жителів села землю, щоб проводити поховання. Сьогодні міська влада веде переговори з жителями села, аби отримати хоча б 2 га землі під розміщення поховань. Людям пропонують обміняти їхні угіддя. Третина людей погодилась, а ще 12 осіб категорично проти.
Протягом року у Тернополі здійснюють 1300-1400 поховань. З них до 50% – це захоронення на уже закріплених раніше ділянках. Дехто з громадян вбачає альтернативу в крематорії. Втім, це для міста задоволення не з дешевих, зазначив мер, а інвесторів немає. Тут варто врахувати й етичний бік справи. До цього неоднозначно ставиться церква, каже Сергій Надал, вона категорично проти спалювання.
Давати оцінку новим кладовищам передчасно
Загалом для утворення нових кладовищ у генплані міста передбачили близько 60 га. Перш ніж розпочати облаштування нового кладовища, потрібно отримати висновки усіх дотичних до цього питання структур, зокрема, санепідслужби. Кладовище має відповідати «Гігієнічним вимогам щодо облаштування та утримання кладовищ у містах та населених пунктах».
– Кладовища повинні розміщуватись у приміській зоні поселень і поблизу сіл. Санітарно-захисна зона від території кладовища до житлових і громадських будівель, зон відпочинку, а також колективних садів та городів повинна бути не меншою 300 м, – розповідає завідувач відділенням комунальної гігієни міської СЕС Галина Чайкіна. – У межі цієї відстані не повинні потрапляти житлові будинки, гуртожитки, об’єкти водопостачання, дитячі установи тощо. Кладовища підлягають здійсненню перевірок. Відповідальність за те, що відбувається на території об’єкта, несе адміністрація кладовища разом з органами місцевого самоврядування. Для визначення придатності ділянки для розміщення кладовища СЕС проводить її обстеження, з нею і погоджується проектна документація.
Говорити про те, чи відповідають цим вимогам нинішні кладовища Тернополя, не на часі, кажуть у СЕС. Вони виникли давно, тому змінювати що-небудь уже пізно. Галина Володимирівна погоджується, що нові кладовища місту вкрай необхідні. Однак, дати оцінку ділянкам, які виділили під їх розміщення, можливо лише після визначення місцязнаходження об’єктів згідно з генпланом міста та ознайомлення з проектною документацією.
20 років не турбувати!
За словами Галини Чайкіної, деякі кладовища можуть використовуватись повторно при умові, що від дати останнього поховання пройшло не менше 20 років. «В окремих випадках, якщо кладовище розміщене у сприятливих ґрунтових умовах, за погодженням санітарних служб та органів місцевого самоврядування кладовищний період може становити 15 років. Робити повторні захоронення у коротший термін заборонено».
Людські останки мають властивість розпадатися. Під час цього процесу виділяються продукти, які можуть створити небезпеку для здоров’я людей. Окрім того, на тілах померлих можуть існувати збудники різних захворювань, скажімо, туберкульозу чи кишкових інфекцій. Патогенні організми з тіла покійного можуть становити небезпеку не тільки під час похорону: за сприятливих умов вони можуть ще довго зберігатись у ґрунті. Через «живучість» деяких мікроорганізмів передбачено вимоги щодо розміщення могил. Згідно із санітарними нормами, їх глибина повинна становити 1,5 м, довжина – не менше 2 м, а ширина – 1 м. Відстань між могилами – не менше 1 метра з довгого боку, та не менше 5 м з короткого.
Санітарні норми порушують лише у селах
– Кладовища заборонено розміщувати на берегах водойм, які використовуються для питного водопостачання або культурного використання, – розповідає завідувач відділенням комунальної гігієни обласної СЕС Лідія Блажкевич.
При недотриманні санітарних вимог отруйні речовини, що виділяються під час розпаду трупів, можуть потрапляти у повітря, ґрунтові та поверхневі води. Втім, на щастя, на Тернопільщині з такими випадками знайомі лише теоретично.
– Єдине, чим загрожують кладовища, – це дискомфорт для жителів деяких населених пунктів, – каже Лідія Йосипівна. – У селах траплялися випадки недотримання санітарних вимог. Це пояснюється щільною забудовою і відсутністю місця. Знайти нові ділянки дуже важко, адже багато землі заходиться у приватній власності. Бували випадки, коли кладовище було розміщене за декілька метрів від житла. Частина людей, змирившись з тим, живуть недалеко від поховань. Заяви щодо недотримання санітарних вимог облаштування кладовищ до нас надходять рідко. В основному оскаржують наміри облаштувати нові кладовища або збільшити територію вже існуючих. Востаннє з такою проблемою до обласної санепідслужби зверталися 8 років тому. Скарга поступила від жителів села Добровляни Заліщицького району. Аналогічна ситуація траплялась і в Зборівському районі.
Отож, як бачимо, проблем з кладовищами чимало, а найбільше їх виникає через… відсутність вільних земель під розташування нових кладовищ, бо старі переповнені.
Зоряна Гарасимів, НОМЕР ОДИН
Коментарі вимкнені.