«У світі дотиків, звуків і пахощів як живеться вам, люди незрячі?»

Заплющіть очі – і ввійдіть в мій світ:

Світ без дзеркал, без сонця, без зірок…

Заплющіть очі і зробіть хоч крок,

Я так живу уже багато літ…

 

Такими щемними словами розпочалася громадська культурно-мистецька  спільна акція  Центру сліпих «Біла тростина» та Міжобласної школи для сліпих і слабо зрячих. Ці слова пройняли до глибини душі кожного присутнього, як і назва акції «У світі дотиків, звуків і пахощів як живеться вам, люди незрячі?». Подія відбулася у переддень Міжнародного Дня Білої тростини, який відзначають 15 жовтня сліпі та слабозорі у всьому світі. Цей день – не свято. Це – своєрідний знак біди, що нагадує суспільству про існування поруч людей з обмеженими фізичними можливостями, про допомогу і про солідарність. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, щороку кількість сліпих у світі зростає на 1 мільйон осіб, кожні 5 секунд втрачає зір одна доросла людина, кожну хвилину – одна дитина.

Поруч з нами, людьми здоровими, успішними і самодостатніми, життєвою дорогою йдуть сліпі і слабозорі наші краяни, несучи хрест вічної темряви чи напівтемряви. На Тернопіллі їх понад 2,5 тисяч, в Україні – 50 тисяч, у світі – 50 мільйонів. Не можна дозволити собі забути про їх проблему, про їх біду. Відтак, того дня до сліпих і слабозорих  завітали начальник міського управління освіти Ольга Похиляк, голова ТОГО «Фонд соціально-економічних ініціатив» Леся Колінець, заступник директора школи №3  Світлана Пільгун, представники міського та обласного  управлінь соціального захисту та інші.

Леся Колінець у своєму привітальному слові побажала присутнім не задаватися, мріяти і реалізовувати свої мрії. Як приклад навела Івана Гандзеру  – багаторазового  фаворит глядацького голосування на проекті «Голос Країни».

Завідуючу Тернопільського навчально-консультаційного пункту для сліпих та слабозорих Ганну Богатирьову нагородили Грамотою «Тернопільбуду» за  високе служіння обраній справі, невтомний творчий пошук, самовідданість, добро і щедрість душі.

Василь Лило, генеральний директор «Тернопільбуду», є частим гостем у Товаристві сліпих. У розмові він зізнався, що його завжди вражає чистота душ сліпих людей, їхня мужність і сила духу, а ще – відкритість та любов до життя.

– Про розвиток культури у будь-якому суспільстві свідчить не те, скільки концертів чи виставок провели в країні, – зауважив Василь Лило, – а те, як люди ставляться до своїх знедолених співвітчизників і наскільки можуть полегшити їм життя. Нам всім необхідно багато зробити, щоб хоч трохи спростити життя незрячих, адже місто, вулиці, магазини, техніка, все, що нас оточує створене для зрячих, і не пристосоване до їхніх потреб.

Принагідно Василь Лило нагадав про звернення чотирнадцятої сесії міської ради до директора Тернопільського УВП Львівського УТОСу  Любомира Хруника стосовно виділення одного із приміщень на 1-му чи 2-му поверсі у виробничому корпусі Тернопільського УВП  для переобладнання його у  культурно-мистецький центр «Дозвілля». Адже мистецькі акції збирають сліпих і слабозорих всієї області у підвальному приміщенні з поганою вентиляцією і сирістю, що не відповідає жодним санітарним нормам.

– Учасники центру «Дозвілля» мають високу професійну кваліфікацію, вони отримують призові місця та високі нагороди на пісенних конкурсах України. З морально-етичної точки зору не можна допускати, аби пісня і музика, яка гріє та возвеличує душу людей з обмеженими можливостями, лунала у напівпідвальному сирому залі.

Зі свого боку, Василь Лило пообіцяв зробити ремонт у залі і переобладнати приміщення згідно усіх пожежно-технічних норм власним коштом та об’єднати спонсорів і меценатів, кому не байдужа доля сліпих та слабозорих людей.