Як тернополяни святкують у світі

Новий Рік — дійсно планетарне свято, яке знають, люблять і з нетерпінням чекають земляни, такі різні у своїх етно-національних, історичних та культурних традиціях, релігійних переконаннях. Незважаючи на те, що це одне з небагатьох свят, яке об`єднує все людство, за всіх часів у різних народів існували й існують власні традиції зустрічі Нового Року, святкова атрибутика та визначений час для проведення цього свята. Ми вирішили запитати в українців, яких доля порозкидала по всьому світу, як вони відсвяткували новий рік, які традиції існують у країнах, де вони проживають, і чим різняться святкування.

Новий рік відсвяткували в українській церкві

Людмила Зафігурна вже кілька років живе з батьками в невеличкому містечку Лінден, що в штаті Нью-джерсі (США). Вона навчається в коледжі та працює.

Взимку їхня сім`я святкує і католицьке Різдво, і українське. Щоправда, на католицьке більше відчувають свято — ходять в  гості, обмінюються подарунками, а от 7 січня часто випадає так, що доводиться працювати.

У сусідньому містечку є українська церква. Щотижня вони їздять на недільну відправу. Парох храму реєструє всіх прихожан і роздає перед службою новини української громади (хто одружився, хто народився і т. д. ).

Новий 2012 рік Люда та її хлопець Юра зустрічали з українцями при цій церкві. «Українські господині приготували багато смачних і рідних нам страв. Українські музики цілий вечір розважали нас. Було дуже весело. Майже, як вдома», — розповідає Люда.

За словами дівчини, У США новорічне свято традиційно святкується з меншим розмахом, ніж Різдво. Зазвичай, Новий рік американці зустрічають в колі друзів і, значно рідше, з сім’єю. Напередодні свята влаштовують паради, футбольні матчі і подібні видовищні заходи. Традиційно, Новий рік вважається днем початку нового життя. Багато американців приурочують до цього дня важливі зміни, наприклад, обіцяють після 1 січня кинути палити або почати займатися спортом. Роль Біг-бена, чи годинника на Спаській башті, виконує годинник на Times Square в Нью-Йорку – його зображення транслюється по всіх телеканалах.

На відміну від багатьох інших американських свят, Новий рік в США не має строгих кулінарних канонів. Єдиним обов’язковим атрибутом новорічного торжества є келих шампанського. Шампанське супроводжують легкі закуски: горішки, сир, печення, піца і т.д. Головне правило зустрічі Нового року — більше веселості. Подарунки бажані, але не обов’язкові. Проводжаючи старий рік багато американців співають традиційну пісню “Auld Lang Syne”. Назву цієї пісні, написаної на початку XVIII століття, можна перевести зі староанглійської, як “Старі Добрі Часи”. У пісні пропонується підняти келих за старих друзів і старі добрі часи.

В Італії українці готують лазанью і олів`є

Ірина Гатала вперше зустрічала новий рік в Італії з сім`єю свого хлопця Тараса у місті Арона, що недалеко від Мілану. Вони святкували вдома. Готували як українські, так і італійські страви. Канапки, олів`є, традиційну для італійців cotecino con lentike (свинячу ковбасу з сочевицею), лазанью, фаршировані помідори, пасту. Дівчина розповіла нам, що святкування в Україні та Італії не дуже відрізняються. Так само святкують як з родиною, так і з друзями. Є багато людей, які зустрічають новий рік біля ялинки. Опівночі дуже багато феєрверків. Вони можуть тривати навіть більше, ніж півгодини. По телевізору показують святкові концерти та «Сам удома».

На думку Іри, Різдво для італійців важливіше, аніж Новий рік. Саме у ніч з 24 на 25 до діток приходить Баббо Натале — місцевий Дід Мороз — ,який приносить подарунки. А 5 січня ввечері прилітає  старенька відьмочка Бефана, яка розносить дітям різноманітні солодощі, а неслухняним — вуглинки. Вона літає на мітлі від будинку до будинку з великим мішком цукерок та наповнює ними панчохи, які діти вішають на камін, або ж кладе панчохи з солодощами малечі під подушку.

А на сам Новий рік подарунки не є обов’язковими, їх дарують за бажанням. Ще італійці дуже гарно прикрашають свої будинки і багато веселяться. Зазвичай ставлять штучні ялинки — живі шкодують нищити для кількох днів радості. А ще у кожному будинку обов`язково повинна бути шопка. Вона тут навіть важливіша за ялинку.

В Ірландії святкують в ресторані та без феєрверків

Марія Кинаш з чоловіком та двома синочками живе в Ірландії близько 10 років. Вони вже звикли  відзначати всі свята у цій волелюбній країні, хоча за батьківщиною і її традиціями сумують страшенно.  

2012-й  зустрічали з сім`єю та друзями вдома. Марія каже, що в Ірландії новий рік не святкують з таким шиком, як у нас. Тут зазвичай замовляють столик у ресторані, а там вже є святкова программа, або ж готують святкову вечерю вдома. Феєрверк деколи є, але невеликий.

У їхній родині Різдво святкують двічі. Подарунки дітям приносить Санта-Клаус вночі 24 грудня. Щоб задобрити старенького, вони залишають біля каміна молоко і печиво.

«На святий вечір ми готуємо 12 страв: кутю, вареники з капустою, з вишнями, пампушки, гриби мариновані, запікаємо рибу в духовці, варимо грибну юшку, готуємо салат з риби, проскурочку з медом, вінегрет, пісний борщ з вушками і хліб. На святий вечір включаємо диск з українськими колядками. Після вечері наш синочок Мар’янчик залазить під стіл і кудкудакає… щоб велося господарство (і шукає під столом цукерки і гроші). А ще перед тим, як накривати на стіл, на 4 кути стола ставимо  4 зубчики часнику і гроші. Після вечері до нас приходять друзі  з Львівщини колядувати, або ми ідемо до них в гості. Варто зазначити, що люди із Західної України більш святкують Святий вечір і Різдво, ніж зі східної України, — розповідає Марія. — Свята наші тут не відчутні, тому що 8 або 9 січня діти повертаються в школи, а ми ідемо на роботу. Але все ж стараємось прищепити  нашим дітям любов до нашої культури та традицій, вчимо їх колядувати, сіяти. В українській школі перед закінченням навчального року роблять концерт. Але діти тут не знають, що таке вертеп. Тут є одна українська церква, але все одно на Різдво на Україні набагато краще і більше відчувається, що то свято.”

 

Німців даремно вважають скупими

Тернополянка Реґіна Божонок уже кілька років живе в Німеччині. Спочатку навчалася, тепер працює. Хоч і сумує за домівкою, Різдвом у дідуся з бабусею в Карпатах, та все ж поступово звикає і до тамтешніх традицій:

— Ще напередодні першого Адвента — за кілька тижнів до Різдва, у Німеччині починають працювати різдвяні ярмарки. Найпопулярніший з них —  у Нюрнберзі. Це не тільки грандіозна торговиця, а й виставка місцевих промислів, парад майстерності народних умільців, концертний майданчик, місце сімейних прогулянок. За порядком спостерігає величезний Лускунчик ростом під три метри — яке ж без нього Різдво в Німеччині? Годинами можна бродити навколо Ринкової площі.  Легкий морозець — не перешкода, адже на кожному кроці можна зігрітися гарячим ароматним глінтвейном. А красивий керамічний кухоль із зображенням святкової Ринкової площі варто прихопити на пам’ять. Кожне місто готує для різдвяного базару свої сувенірні горнята, щорічно їх забарвлення і малюнок змінюються, тож за кілька років можна зібрати чудову колекцію.
На Святий вечір родини збираються за різдвяним столом, і щоб не випробовувати терпіння малечі, подарунки дарують перед вечерею. Мені довелося якось провести Святий вечір у колі німців.  У хаті стояла тиша, малеча затамувала подих. На ялинці горіли справжні свічки, а з приймача лунала “Тиха ніч”. І лише після пісні всі вітали одне одного і шукали подарунки під ялинкою. Хоч німців часто називають скупими, на Різдво середня родина витрачає приблизно 250 євро на подарунки.

У перший різдвяний ранок — приємне здивування: місто чисте, тихе і порожнє. Повні народом тільки церкви. Навіть той німець, що цілий рік не відав сюди дороги, на Різдво вважає обов’язком долучитися до меси. Кірхе (церква) теж святково прикрашена пухнастими ялинами, над вівтарем сяє Віфлеємська зірка, а при вході під вітринним склом — ціла різдвяна композиція. Кинеш монетку в щілину — і оживе біблійна сцена народження Божого сина.

Після різдвяної служби німецька родина всідається за святковий стіл. Рідко обходиться без традиційного гусака з яблуками і капустою. Їдять також сирне або м’ясне фондю, раклет ( у маленькі пательні кожен набирає собі інградієнти і смажить на настільному грілі). В Баварії традиційними на Святвечір є смажені сосиски Bratwurst і картопляний салат. Але вечеря  —  для того, щоб спілкуватися з родиною. Зачиняються вікна і двері, коли кожний прагне опинитися в колі найближчих людей. Після місячної метушні і передсвяткових готувань два різдвяних дні вражають тихою урочистістю і камерністю.
А от Новий рік німці майже не святкують. Часто просто збираються за фондю, щоб погомоніти. Салюти, звісно, є, ще й неабиякі. По телевізору йдуть різдвяні фільми. Культовим, як наша “Іронія долі”, тут є мультик “Останній єдиноріг”. Люблять німці подивитися і  фільм “Сіссі” про австрійську імператрицю і її життя.

Юля Томчишин, Місто