Ольга Довбуш, Богдан Довганик, Роман Колодій та інші – справжня еліта Тернопільщини (фото)

Справжніх розумників коронувало ЗНО

VIPи чи простолюдини – уже не важливо, вступники розмістилися у рейтингових списках до вишів за одним критерієм – знаннями.

Золоті медалі і медальки

Наприкінці травня ЗМІ широко висвітлювали випускний у школах. На шпальти газет, у телеоб’єктиви потрапляли здебільшого так звані VIP-випускники – діти впливових батьків. Молоді люди охоче розповідали про наряди, приготовлені на випускний, ділилися планами на майбутнє. Ця яскрава і пишна феєрія – з дорогим вбранням, дорослими макіяжами та зачісками, відверто кажучи, була подібна на ярмарок суєти і марнославства, а надто на фоні інформації про школярів однієї сербської школи, які прийшли на випускний у джинсах, бо гроші, які планували потратити на святкові наряди, віддали на благодійність.

Діти VIP-персон були здебільшого короновані золотими медалями або ж дуже високими балами шкільних атестатів. Розумні, красиві, багаті, відомі… Але попереду було ЗНО, яке коронувало справжню еліту, і дивна річ, серед неї тернопільських VIP-випускників не виявилося, бо продемонстрували посередні знання.

Спитаєте, звідки така інформація? Інформаційна система «Конкурс», яка висвітлює рейтинги вступників до вишів, є відкритою та загальнодоступною, а отже, з неї можна почерпнути, хто і на скільки склав ЗНО. До того ж, в інтернеті достатньо пошукових систем і, увівши прізвище, ім’я випускника, можна дізнатися про його бали та куди він подав заяви. Так от, серед VIPів найбільше «прокололася» дочка одного поважного чиновника з ОДА: із шкільним атестатом, оціненим у високі 195,2 бала, вона спромоглася скласти зовнішнє незалежне оцінювання в середньому на 142,2 бала, заледве сягнувши за 140-бальний бар’єр, який дозволяє подавати заяви у вузи. З таким скромним багажем знань дівчина планує стати юристом. Утім, вона не одна така – з високим балом атестата у кінці рейтинговим списків. Загалом система «Конкурс» наочно виявляє парадокси нашої шкільної освіти, коли наявність золотої медалі та високий бал атестата почасти кричущедисонують із скромними балами ЗНО. Видається, медалі слід роздавати після успішних результатів ЗНО – лиш за таких обставин це були б медалі, а не медальки – куплені, домовлені, випрошені і аж ніяк не заслужені.

Очевидно, що діти VIPів таки стануть студентами, але на платній основі. Проте сьогодні – мова про справжніх розумників. Отже, знайомтеся з тими випускниками, які здали ЗНО з результатами «під двісті балів».

 

Ольга Довбуш навчилася читати у два роки

Олі зараз шістнадцять. Вона стала випускницею раніше за ровесників, бо пішла до школи у п’ять років. Батьки її привели у школу чотирирічною, але дівчинку не прийняли, хоч вона читала як доросла і вміла рахувати. Нині Оля сміється: замість шкільної парти їй запропонували підготовчу групу дитячого садка, де її навчили читати «правильно», відповідно до віку – по складах.

Оля – випускниця Бучацької гімназії імені Володимира Гнатюка. Вона прославила цей навчальний заклад на усю Україну. Ще б пак – Оля здобула кілька перемог на обласних, всеукраїнських конкурсах та олімпіадах. Вона стала однією з чотирьох школярів Тернопільщини, кому призначили президентську стипендію на один рік за перемогу у Міжнародному мовно-літературному конкурсі імені Тараса Шевченка в 2010-2011 навчальному році. Щоправда, президентську стипендію (600 гривень у місяць) Оля почала отримувати лише цьогоріч (раніше не було коштів).

Оля зізнається, що багато працювала самотужки, бо через участь у конкурсах, олімпіадах часто пропускала шкільні заняття. Поштовх до такої учнівської активності дала їй перша вчителька – Галина Михайлівна Матвійчук, під чиїм керівництвом Оля-третьокласниця вперше взяла участь у конкурсі імені Петра Яцика і відразу ж виборола третє місце. Загалом, якби перелічити усі перемоги школярки, то це зайняло б чимало газетної площі. Дівчина вдячна гімназії – за здобуті знання і підтримку. Адже ЗНО підтвердило високий рівень підготовки: іспит з української мови та літератури вона склала на 199,5 бала, історію – на 195 балів, англійську – на 192, біологію – на 197. З такими результатами Ольга Довбуш проходить у найпрестижніші вузи у першій хвилі. Навчальні заклади «полюють» за такими вступниками, бо це справжня еліта.

Батько Олі – методист відділу освіти Бучацької РДА, мати – учителька української та польської мов. Ким планує стати Оля? Зізнається, що довго не могла вибрати фаху, але тепер визначилася: хоче стати корекційним педагогом – навчати діток з особливими потребами. Вона подала заяви до Тернопільського педагогічного університету, а також до Київського, Львівського та Чернівецького університетів. Планує вчитися у столиці.

 

Богдан Довганик завдячує Богові, батькам і «Пласту»

Випускник тернопільської школи №3 Богдан Довганик підтвердив бал атестата у 200 балів високими результатами ЗНО. Іспит з української мови та літератури він склав на 198,5 бала, хімію на 197, біологію на 197 балів. Розповідає, що ніколи не вчився заради оцінок, а з цікавості. У престижну третю школу перейшов у старших класах. Частково займався з репетиторами. Почувається сильним у хімії настільки, що сам уже може надавати послуги репетитора. А що, усміхається, непоганий був би підробіток для студента.

Юнак справляє позитивне враження – упевнений, розумний, несхильний до перебільшувань чи самореклами. Його велосипед ледве помістився у редакційний кабінет – «видзвонила» його у момент, коли він виїжджав з Тернополя на дачу. Богдан розповідає, що досі у сім’ї тривають дискусії: залишатися йому у Тернополі чи їхати вчитися в інше місто. Стосовно фаху сумнівів не виникає: він буде лікарем, як батько. Ярослава Івановича Довганика знають багато тернополян-батьків – він завідувач відділення міської дитячої лікарні. Про цього скромного чоловіка у білому халаті відгукуються лише добре – і як про фахівця, і як про людину. Та не усі знають, що у Ярослава Івановича п’ятеро синів(!) І усі талановиті, обдаровані. Найстарший здобув фах історика, другий після нього – економіст за освітою, але працює телеоператором на «П’ятому» каналі у Києві, об’їздив з відеокамерою півсвіту. Гастролює Європою у складі оркестру третій син-музикант. Четвертий вивчає японську мову у Львівському університеті. А наймолодший Богдан буде лікарем. Запитую у Богдана, звідки у їх сім’ї стільки талантів. Він упевнено відповідає: «Від Бога».

А ще Богдан завдячує «Пласту», куди його у десятирічному віці привели старші брати. Тут він сформувався як людина, українець. А на вишколі пластунів з надання першої медичної допомоги упевнився, що лікарська справа – це його покликання.

Богдан подав заяви у чотири медичні вузи України на спеціальність «лікувальна справа». Вибір – за ним, бо високі бали ЗНО відкрили йому дорогу усюди.

 

Таланти Доброводівської школи

Роман Колодій, житель села Іванчани Збаразького району, може заперечити те, що сільська школа дає менше знань, аніж міська. Юнак навчався до дев’ятого класу в Іванчанській дев’ятирічці, а у старших класах – у Доброводівській школі. За чотири роки отримав 35 грамот та відзнак за участі в олімпіадах, конкурсах. Торік здобув диплом третього ступеня на Всеукраїнському мовно-літературному конкурсі імені Т.Шевченка. ЗНО склав із вражаючими результатами: історія України – 199,5 бала, українська мова та література – 198,5, всесвітня історія – 196, англійська мова – 194,5.

Зайве казати, що такі знання відкрили обдарованому юнаку двері в усі вузи. Він подав заяви на різні спеціальності: філологію, право, переклад – в університети Києва, Львова, Тернополя. Не сумнівається лише в одному – навчатиметься у столиці, а от за яким фахом – ще не впевнений, бо усе йому до душі.

Батько юнака – підполковник міліції у відставці, працював в УБОЗІ, мати – очолює поштове відділення в Іванчанах. Можна лише розділити радість батьків за сина-розумника. Нехай юнак ставить у житті високі планки, бо може досягти вершин.

Доброводівська школа пишається ще одним випускником – Тарасом Барановським. У рейтингах медичних вузів та на природничих спеціальностях університетів, куди юнак подав заяви, він займає із загальною сумою балів 790 провідні місця. Навчання «на бюджеті» йому забезпечене. Мені не вдалося порозмовляти з Тарасом, бо він якраз поїхав до Львова подавати документи. Його батько – Петро Барановський є завучем Доброводівської школи. Він розповів, що у березні син виграв олімпіаду, яку проводив Київський університет імені Шевченка, і звідти прийшло запрошення вступати до цього вузу. Юнак – призер п’яти обласних олімпіад з біології, фізики, французької мови, астрономії. А третє місце у Всеукраїнській олімпіаді з екології додало йому тридцять балів до загального рейтингу. У молодших класах син серйозно займався біатлоном – був у дитячій обласній збірній. Але два останні роки Тарас більше шукав себе у науці, і це дало плоди.

Ольга КУШНЕРИК, Свобода