Пайовикам дали «порулити», щоб тихенько випустити Щепановского?

«Будівельні» реалії: експертиза не дійсна, майно зникає, у квартир – по двоє господарів

Ось уже майже рік Зеновій Щепановський, хоч і не з власної волі, є найбільшим роботодавцем судів. Підкидає його команда роботи і правоохоронним органам та експертам, а заодно – головний біль владі. Зрештою, лише за приблизними підрахунками, сьогодні так звана справа Щепановського «об’єднала» навколо себе декілька десятків тисяч тернополян.

Судова експертиза – не дійсна!?

Найбільше уваги привертає кримінальна справа, що розглядається нині у Тернопільському міськрайсуді. Хоча би тому, що сюди регулярно під конвоєм і у наручниках доставляють самого «Заслуженого будівельника».

От і на черговому засіданні 17 травня трапився «момент істини» – заслухали двох спеціалістів, котрі за дорученням прокуратури Тернополя проводили досудову будівельно-технічну експертизу житлового будинку на вул. Білецькій. Вислухавши їхні свідчення, прокурор попросив оголосити перерву для підготовки зміни обвинувачення.

«Згідно з кримінально-процесуальним законодавством, висновок експерта може робити лише особа, яка  має спеціальні знання і є експертом у даній галузі. Відповідно на сайті Міністерства юстиції України розміщено перелік атестованих судових експертів. Прізвищ Марії Фенц та Ольги Боднарчук у цьому переліку немає, відтак вони лише можуть надавати звіт про оцінку майна, але не робити експертизи», – зазначив адвокат пана Щепановського Ростислав Лукашов.

І тепер головуючий на процесі суддя Тарас Багрій повинен дати оцінку, чи можна згаданий документ вважати доказом по справі.

«Якщо експерт не є кваліфікованим спеціалістом і атестованим експертом у даній галузі, відповідно експертиза виконана неправильно, кримінальну справу потрібно відправляти на нову експертизу», – уточнив юрист.

Більше того, нагадав пан Ростислав, у трудовій книжці головного обвинуваченого чітко зазначено, що з березня по жовтень 2008 року Зеновій Щепановський працював у Кабінеті Міністрів, відповідно він фізично не міг керувати своєю фірмою у Тернополі.

Тобто найближчим часом ми не тільки не почуємо вироку, а ще й багатостраждальний голова корпорації «Укрбудінвест» З. Щепановський має шанс внести грошову заставу та покинути СІЗО.

Пайовиків викликали у податкову

Тим часом 18 травня всіх кредиторів «Будівельника» викликали у…  податкову адміністрацію. Саме тут в актовій залі відбулись перші збори кредиторів, скликаних за дорученням Господарського суду Тернопільської області розпорядником майна фірми «Будівельник» Ф.К. Монастирським. Загалом зі 108-ми кредиторів прибуло 78-им, процедура реєстрації затягнулась. Більшість (і за чисельністю, і за розміром фінансових втрат) становили колишні пайовики «Будівельника». Скажімо, чверть голосів належить фірмі «Будова-Захід» (власник – Андрій Стоцький): з понад 222 млн. грн. доведених у суді втрат 62 мільйони належить саме пайовикам цієї організації (28%). На другому місці – комерційні банки та приватні бізнес-структури, і вже треті (але перші у черзі на повернення боргів) – Пенсійний фонд, центр зайнятості, та ж податкова, бюджетні установи. Також на збори запросили представників профспілок, Тернопільських обласної та міської рад, обласної адміністрації.

Мавр зробив свою справу – мавр може йти

Хто у хаті господар, пайовики продемонстрували з перших хвилин. Не встиг  розпорядник майна фірми «Будівельник» Франц Монастирський почати аналіз фінансово-економічного стану підприємства, як його перебив Андрій Стоцький. Власник «Будова-Захід» безапеляційно попросив розпорядника майна представитись самому і своїх помічників, а потому запитав, в якому законі вказується, що саме розпорядник майна повинен вести збори кредиторів. Говорячи простіше, дякуємо, що у тому числі завдяки вам судом офіційно проголошено Реєстр кредиторів, а тепер ви вільні.

Під час перепалки присутні спробували заспокоїти А. Стоцького, дорікнувши, що ухвала про його призначення не набрала законної сили і у Львівському апеляційному суді оскаржується його повноваження. Хоча в цілому Реєстр кредиторів набрав законної сили.

Зрештою трохи розгублений Франц Казимирович пішов на поступки і запропонував: він відзвітується, а тоді вже кредитори можуть переобрати голову зборів та раду кредиторів. Забігаючи наперед, варто зазначити, що засідати довелось повноцінний робочий день.

Щепановський за гратами перепродавав квартири?

Отже, нагадав розпорядник майна, 26 квітня 2011 року Господарським судом Тернопільської області було порушено провадження про банкрутство фірми «Будівельник» та введено мораторій на нарахування пені, штрафів, стягнень,  заборонено відчуження майна, призначено розпорядника майна.

Насамперед він спробував провести інвентаризацію.

«Зібрана інформація дає підстави сумніватись у добропорядності колишніх працівників адміністрації боржника, – констатував Франц Монастирський. – Протягом декількох останніх років перед банкрутством у різних банківських установах було взято кредити як самим боржником, так і сторонніми юридичними або фізичними особами. Але кожного разу у заставу надавалось майно ПП «Тернопільська фірма «Будівельник». На той час на посаді директора перебували різні особи, у тому числі і брати Щепановські. Складається враження, що в такий спосіб під виглядом взяття позик відбувся цілеспрямований розпродаж банкам майна «Будівельника» – автотранспорту, земельних ділянок, нерухомості – підприємство доводили до банкрутства. Також у заставу віддавались ще незбудовані квартири. На окремі квартири сьогодні є по декілька претендентів, тобто одна і та ж квартира продавалась декільком особам. Є підозри, що судам надавались фальшиві договори на дольову участь та фальшиві прибуткові касові ордери про оплату внесків за пайове житло». З неофіційних джерел відомо, що прибутковий касовий ордер про внесені 50 тис. грн. можна купити за 500 доларів.

Хто від розпачу, хто і просто скористався ситуацією, проте вже відомі випадки, коли фізичні особи, визнані кредиторами Господарським судом, зараз відстоюють свої права ще й у Тернопільському міськрайсуді.

Тим часом у січні ц.р. виконавча служба Тернопільського району продала підйомний кран японської фірми «Катод» за 600 тис. грн., хоча аналогічна техніка на ринку коштувала приблизно 175-200 тис. доларів. З цього приводу ініціюючий кредитор – товариство «Ласка-Лізинг» неодноразово зверталась до Господарського суду з проханням відсторонити від виконання обов’язків гендиректора З. В. Щепановского, оскільки той перебував під вартою. Відтак сьогодні десятки судових справ щодо відчуження майна «Будівельника» нами зупинено та оскаржуються у судах», – підкреслив Франц Казимирович.

Оскільки фірма «Будівельник» не надала бухгалтерської документації, не вдалось проаналізувати фінансового стану боржника. На підставі інформації облстатуправління, спостерігається наступне: первинна вартість основних фондів приватного підприємства у 2009 р. дорівнювала 20 млн. грн., а у 2010 р. зменшилась більш ніж на два з половиною мільйони і становила лише 17, 4 млн. грн. Більше звіт не подавався. Станом на 30 червня 2011 р. незавершені капітальні інвестиції дорівнювали 1,7 млн. грн., виробничі запаси на складах – 11,8 млн. грн., обсяги незавершеного будівництва – 126,6 млн. грн., дебіторська заборгованість – 13,8 млн. грн., інші оборотні активи складали 30,5 млн. грн. Отож усього 201,8 млн. грн. Вимоги кредиторів, визнані обласним Господарським судом, складають 222 млн. грн. Тобто є майже вся сума для погашення боргів, наголосив Франц Монастирський.

Тобто на папері майно є, але реально його немає, випарувалось, зникло.

«Зеновія Щепановського правоохоронні органи арештували наприкінці червня 2011 р. Відтоді він не міг підписувати документів та затверджувати їх печаткою. Виходить, що власник фірми не має жодного відношення до підписаних документів про відчуження майна, яке відбулось після червня 2011 року. Інакше є питання до міліції, – розмірковує розпорядник майна. – Якщо власник не мав доступу і нікому цього не доручав, майно повинно залишатись на місці. Якщо Щепановський до кінця червня минулого року таки продав, віддав, подарував частину майна, воно би не фігурувало у статистичній звітності».

Тобто і надалі фірма Щепановського  лишається таємницею за сімома замками. Такою собі фата-моргана. Складається враження, що хтось дуже поінформований, просто грається насамперед з пайовиками (адже вони втратили свої кровні гроші). Скажімо, розпорядник майна взнає, що з АТП у Білій зникає техніка, а потім з’ясовується, що її продають. Або щонайменше 50 квартир мають подвійних власників, котрі повністю(!) сплатили їхню вартість. Або з’являються завірені документи на майно, а чорнило на них ще не висохло! Розпорядник майна звертається  до правоохоронних органів, але у відповідь – мовчання. Чи ігнорування?

Тим не менше, на перших зборах було обрано Раду кредиторів, до складу якої увійшли тільки пайовики, точніше – представники кооперативів.

Коли випуск «Номер один» готувався, стало відомо, що рішення зборів Реєстру кредиторів вже оскаржено у суді. Тож далі буде…

Олена Густенко, Номер один