«Пацієнтів можу розрізнити по венах. Обличчя з часом забуваються, а от вени – ні», – медсестра з Тернополя Марія Ясній

«Пацієнтів можу розрізнити по венах. Обличчя з часом забуваються, а от вени – ні», – усміхаючись, розповідає медсестра гастроентерологічного відділення Марія Ясній.

Завжди усміхнена та з гарним почуттям гумору – саме такою знають Марію недужі. До кожного підійде, розрадить, допоможе, підбадьорить. Бо, як відомо, й добре слово має цілющу дію.

Хоча трудовий стаж у дівчини ще невеликий, свою роботу виконує справно. Старші наставники передали всі свої найкращі знання.

– Колектив дуже дружній, завжди знаєш, що маєш надійну підтримку, – мовить Марія Ясній. – Пригадую, як вперше прийшла на роботу, хвилювалася неймовірно, але колеги на чолі зі старшою медсестрою, знайшли потрібні слова, допомогли вникнути у специфіку роботи, розповіли, чим живе гастроентерологічне відділення та якої саме першочергової допомоги потребують пацієнти. Для мене це було дуже важливо. Бо навіть відмінні оцінки в атестаті не дають тих необхідних знань, які старші колеги здобули за роки практики. Їхнім порадам та настановам слідую досі.

Гастроентерологічне відділення завжди заповнене хворими. Тут надають допомогу недужим з усіх куточків нашої області.

– Нестача часу, грошей призводить до того, що пацієнти зволікають з візитом до лікаря. Як наслідок – запускають недугу, а отже вона вже важче піддається лікуванню, – ділиться медсестра. – Здоров’я – це не те, до чого можна ставитися байдуже. На жаль, не всі люди розуміють цю прописну істину. Коли воно підводить, аж тоді починають його цінувати. Проте відмотати плівку назад і почати все спочатку вже неможливо. Часто в організмі відбуваються незворотні процеси й недуга постійно «нагадуватиме» про себе.

Марія розповідає, що не могла не стати медиком. У дитинстві улюблена гра – лікарня. Під руками дівчинки завжди був «Набір юного лікаря», яким вона лікувала рідних. Ці спогади Марія завжди згадує з посмішкою.

– Найбільше діставалося бабусі, – каже дівчина, – але вона мужньо все зносила, я ж бо її улюблена онука. На сімейній раді потім не виникало в усіх подиву, що хочу стати медиком. Усі підтримали мене.

Так Марія Ясній стала студенткою Тернопільського медичного коледжу. З рідного села Білокриниця на Зборівщині їй довелося переїхати до Тернополя. Навчання давалося дівчині легко. Особливо подобалися заняття, де студенти опановували практичні навички.

– Хотілося дізнатися якомога більше про майбутню професію, навчитися та відшліфувати всі практичні навички, – каже Марія Ясній. – Медицина помилок на пробачає. Ніколи не забуду настанови викладачів, які вчили, що робота медсестри вимагає неабиякого терпіння, відповідальності й людяності. Коли йдеш до хворих, то повинна забути про власні проблеми, неприємності чи поганий настрій. Цим порадам слідую й дотепер.

– Як збагнули, що медицина – це ваше?

– Коли прийшла до лікарні на практику. Саме там відчула справжню загрозу людському життю й зрозуміла всю важливість цінності медичної допомоги. Власне, там збагнула, що медицина – це моє й що я буду допомагати людям.

– Яку чесноту вважаєте найважливішою у медичних працівників?

– Чеснот має бути багато, але я найбільше ціную професіоналізм, людяність, милосердя.

– Чи ділите людей за якоюсь ознакою?

– Ділю людей на корисливих, тих, яким від тебе щось потрібно в певний час й тоді вони з тобою, та безкорисливих, які просто з тобою та люблять тебе, незважаючи на твій матеріальний статус.

– Які країни хотіли б побачити?

– Поїхала б відпочивати до Португалії чи Італії. Здавна мрію побачити ці країні. Особливо хотілося б побачити Лісабон. Це одне з найстаріших міст світу. Воно на сотні років старіше Лондона, Парижа і навіть Рима. Лісабон приваблює через місцевий колорит, унікальну атмосферу, смачну кухню, близькість океану та м’який клімат. Лісабон хоч і розташований на семи пагорбах і є європейською столицею, досить компактний, тому за одну добу можна побачити все найцікавіше.

Італія – батьківщина знаменитих художників і талановитих учених, які змінили порядок світу, дім найбільшої кількості об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та калейдоскоп чарівних пейзажів. Тут можна помилуватися історичними пам’ятками старовини Рима й чарівної романтичної Венеції, горбистою місцевістю Тоскани й космополітичним Міланом. Усе це хотілося побачити на власні очі.

– Де, на ваш погляд, найкраще проводити вільний час?

– У спортзалі чи віддавати перевагу активному відпочинку на природі. Тоді заряджаєшся необхідною енергією, позбуваєшся негативу, що особливо важливо для мене, як для медичного працівника. Щоб потім мати можливість пацієнтам дарувати позитивний настрій.

– Найбільшу радість вам приносить…

– … розуміння того, що моя сім’я в безпеці, здорова та щаслива.

– Яка ваша улюблена пора року? Чому?

– Безперечно – літо! Всі інші пори року несприятливо впливають на моє здоров’я та самопочуття.

– Без чого не може розпочатися ваш ідеальний ранок?

– Без смачного сніданку, бадьорої зарядки та дорогих моєму серцю людей.

– На соцмережі витрачаєте багато часу?

– Десь 1-2 години.

– Ваша улюблена приказка?

– Безкоштовний сир – лише в мишоловці.

– Найяскравіший спогад з дитинства?

– Це – обійми рідних, яких не так часто бачу, як хотілося б. А ще, коли всі разом сідали за святковий стіл під час родинних свят.

– Яку книгу прочитали нещодавно?

– Захоплююся книгами з психології та детективами. З останнього, що прочитала – «Карибська таємниця» Агати Крісті. Книга написана 1964 року. Роман розповідає про чергове цікаве розслідування міс Марпл під час відпочинку на Карибському березі. Карколомні пригоди героїв книги, бажання розгадати таємницю вбивства – тримають у напрузі до останньої сторінки.

– Ваша професійна мрія?

– Щоб лікарні були оснащені за усіма медичними новинками, як, скажімо, в Єв-ропі. Ліки стали доступнішими для пацієнтів та й життя в Україні покращало.

Мар’яна СУСІДКО

Видання ТДМУ ім. І. Горбачевського Медична Академія