П’ять книг на серпень для тернополян

Чи не єдина перевага школи над університетом полягає в літературі на літо. І начебто завжди маєш індивідуальний список для прочитання, але іноді бракує переліку must read. Пропонуємо вам 5 речень про 5 книг на серпень.

1. Ентоні Берджес «Ті, що бажають насіння» (Велика Британія, 1962). В світі (чи не до цього йде все?) нормою став атеїзм, гомосексуалізм, а дітонародження і гетеро сексуальність караються законом. «Часто мурликали по телевізору хриплі молоді люди незрозумілої статі». «Слово «гріх» єдина заміна слову «егоїзм». Врешті антиутопія розкриває питання-спротив, як відповідь на такий спосіб життя. «Коли чахне держава, розцвітає гуманність».

2. Володимир Арлов «Орден білої миші» (Білорусія, 2001). «Ви знаєте, книги, як діти, народжуються у письменників від жінок». В містечку існує всього по одному: один король, один письменник, один слуга, одна жінка, одна істина, одна абсурдність, один конфлікт. Чи таки не один? «А що якщо Вічність – не безкінечність часу, а його відсутність». Ця розповідь про моральний вибір людини в екстремальних обставинах.

3. Франко Армініо «Листівки з того світу» (Італія, 2010). Хотячи-не-хотячи, життя дається з умовою смерті. Ця книжечка складається з кількох десятків 2-реченевих репортажів з місця власної смерті. «Я завжди вважав себе невиліковним, навіть коли Італія виграла чемпіонат світу, навіть коли женився». Автор написав це із-за регулярних приступів паніки, після яких продовжував своє іпохондричне життя. «До мене вже померло 80 мільярдів людей».

4. Ерленд Лу «Наївний. Супер» (Норвегія, 1996). У наївності нічого не було б поганого. Але ж вона стосується дорослого мужлана, який для чогось шукає гармонію в житті. А що якщо гармонія в наївності, чистоті, простоті? Приблизно такими питаннями збиває неочікувана раптова і нездолана криза 25-літнього хлопця. «Всесвіт такий великий, що мені буває страшно».

5. Франц Кафка «Замок» (Німеччина, 1922). У притаманній для цього генія манері твір просяклий містичною безвихіддю. «Іноді людині здається, що вона бачить в купі лайна загублений діамант». Чоловік з іменем К. приїхав в містечко на роботу. Але все настільки засекречено,що годі тут жити. Поки він шукає, вибиває, вимагає хоча б дрібку правди і просвітління у вищих чиновників, відбувається навколо щось божевільно абсурдне. «Можеш скільки завгодно підбадьорювати людину з зав’язаними очима – нехай дивиться крізь хустку, все одно вона нічого не побачить, і, тільки коли знімуть хустку, вона побачить».

Всі цитати з власне творів.

Підготувала Катерина Пронь