Софія Лоренцо — італійська українка

Це миле, затишне та гарно доглянуте помешкання у селі Баворів Тернопільського району по-справжньому оживає влітку, коли сюди на відпочинок приїжджає з Італії його наймолодша господиня — Софія. Дехто, може, подивується: в Італію треба їздити відпочивати. Але у цій родині саме так.

Свого часу бабуся дівчинки — Марія Хорова (з дому Комар) поїхала, як і багато наших співвітчизниць, за кордон на заробітки. Одна з основних причин — передчасна кончина улюбленого сина та бажання спорудити на його могилі гідний пам’ятник. Потрібних коштів у пані Марії тоді не було. Через якийсь час до Італії приїхала її донька Оксана, яка знайшла в Італії не лише роботу, а й кохання та шлюб з італійцем Франко Лоренцо. У 2008 році у них народилася донечка Софія, яка стала потіхою для батьків та гордістю для Італії й України.

Дев’ятирічна Софія Лоренцо два роки поспіль здобуває перемогу на Міжнародному конкурсі «Мій рідний край», який впродовж ось уже двох десятиліть проводить у Львові «Союз українок» з метою «творення правдивих літописних сторінок історії України», як сказано в положенні конкурсу.
Живучи в містечку Вілла Адріана, що за 30 кілометрів від Риму, дівчинка якось довідалася від викладачки Дрогобицької гімназії Лідії Дукас (нині проживає в Італії, свого часу була засновницею наукового україномовного журналу «До світла»), що у 1901–1903 роках у містечку Сан-Ремо перебувала на лікуванні українська поетеса Леся Українка. «Справді? Це так близько від мого дому, — сказала тоді Софійка. — Я хочу знати про це більше, щоб розповісти своїм італійським одноліткам».

Почалися пошуки, знайомство з місцями, які відвідувала в Італії славнозвісна поетеса. На карті Італії дівчинка жовто-блакитними кольорами позначила Сан-Ремо, Венецію, Геную, Неаполь, Помпею, Палермо, Катанію. Через деякий час Софія разом із бабусею та мамою відвідала Сан-Ремо, побувала на віллі, де жила Леся Українка, та в бібліотеці, де є твори поетеси, перекладені італійською. «Щасливий випадок посприяв тому, що вдалося нам потрапити на територію вілли і познайомитися з її теперішнім господарем — адвокатом Алєсандро Ремотті, дуже освіченим чоловіком, простим і щирим у спілкуванні, — розповідає Софія Лоренцо. — У бібліотеці Сан-Ремо зустріли завідувачку Даніелу Філіппі. Вона з великим ентузіазмом і щирістю надала нам доступ до архівних документів. Потрапив до наших рук унікальний експонат — портрет Лесі Українки пензля канадської художниці українського походження Катерини Антонович, а також томик Лесиних творів, перекладених англійською та подарованих у 1963 році канадськими українцями місцевій бібліотеці».

В Італії зберігають пам’ять про славну українку. На фасаді будинку у Сан-Ремо, де проживала Леся Українка, з ініціативи краєзнавця, дослідниці і перекладачки Марини Моретті 28 травня 1998 року було встановлено меморіальну дошку з написом двома мовами: «На цій віллі в 1902-1903 роках жила поетеса Леся Українка, палка виразниця українського національного руху». Тоді ж було організовано наукові читання, де з доповіддю про життєвий та творчий шлях Лесі Українки виступила доктор філологічних наук, професор кафедри славістики Римського університету «La Sapienza» Оксана Пахльовська — донька Ліни Костенко. Усе це та ще цікаві моменти з життя і творчості Лесі Українки разом зі своїм науковим керівником Лідією Дукас дослідила Софія Лоренцо й виклала у працях «Мені Італія, а надто Сан-Ремо, здається «дома» (Італійськими стежками Лесі Українки)» та «Незабутня подорож з екскурсом у минуле». Обидві роботи визнані кращими на Міжнародному конкурсі «Мій рідний край», відповідно, у 2016 та 2017 роках у номінації «Ми – горда нація».

До роботи Софія додала відео про відвідання місць, де на початку ХХ століття лікувалася, творила, жила Леся Українка. Конкурсантка декламувала вірш «Contra spem spero!» («Без надії сподіваюсь») трьома мовами — українською, італійською та англійською. Найбільшу овацію залу Софія зірвала такими словами: «Мої мама та бабуся роблять все для того, щоб я була щирою українкою!» Дівчинка за порадою своєї наставниці хоче у майбутньому продовжити дослідження теми «Леся Українка та Італія», яка ще не до кінця вивчена…

Як розповіла Софія Лоренцо, щоб бути в україномовному середовищі, вивчати та збагачувати рідну культуру матері та бабусі, вона щотижня відвідує суботню школу «Престиж» у Римі. Бере уроки вокалу, гри на фортепіано, займається танцями та спортом. Софійка добре володіє італійською та українською, вивчає англійську мову. З нетерпінням чекає на канікули, бо три місяці має можливість, як сама каже, «бути на волі» у селі Баворів. Тут дівчинці все до душі – природа, люди.

Цього року через участь у конкурсі «Мій рідний край» та книжковому форумі у Львові вона могла поїхати в Італію лише 15 вересня. Тому, щоб не пропускати занять, попросилася до школи у директора Баворівської ЗОШ І-ІІІ ст. Миколи Степановича Костика та два тижні відвідувала уроки, виконувала завдання і, звичайно, отримувала заслужені бали. «Ви не подумайте, що баворівські вчителі мені завищували оцінки, — поділилася Софійка Лоренцо. — У моєму українському щоденнику поряд із «дванадцятками» є «дев’ятки» і навіть «шістки». Проте це найкраща у світі школа і найкращі вчителі. Я залюбки тут залишилась би!».

Джерело: газета Подільське слово