Інвалід — це лише слово, а не вирок! – доводять у Тернополі

21 червня у Тернополі відбувся перший етап Всеукраїнської спартакіади серед потерпілих на виробництві. Майже 150 осіб із Тернопільщини з’їхались позмагатися у різних видах спорту: армспорту, бомбаскету, гирьового спорту, дартсу, настільного тенісу та шахів.

У кожного учасника є своя дивовижна історія, але усіх їх об’єднує любов до спорту, яка допомогла не опустити руки у важкий час. З кожної області приїхали учасники не лише ті, які, хто вже кілька років бував на спартакіаді, а й новачки, які нещодавно зазнали травм на виробництві і їм надзвичайно важко співвідносити себе зі статусом людей з обмеженими можливостями. Вперше, на змагання приїхала Лідія Ведернікова, яка вижила після перелому хребта та подолала власні негаразди.

«В 2014 році, через війну, я переїхала з Донецька у Заліщики. Тому, я вперше на змаганнях і дуже рада, що мене запросив Фонд медичної та соціальної реабілітації потерпілих. Адже за натурою я дуже рухлива.  Я все життя танцюю та співаю,  наперекір своїм травмам, які отримала травму на заводі, а вдруге на суботнику», — ділиться своєю історією Лідія Ведернікова.

На змагання, також приїжджають учасники зі своєю родиною. Як, наприклад, Михайло Мішталь з Бучацького району. Понад двадцять років тому, на роботі, Михайла потрапив в аварію. Після чого, більше як півроку він не міг поворухнутися. Не опустити руки Михайлові допомогла сім’я. «Інвалідність — це не вирок, а просто слово. Навіть, якщо послухати як до нас звертаються, то нас не називають інвалідами, а лише постраждалі», — зазначає дружина Михайла Мішталя.

Зазначаємо, що переможці спартакіади «Сила духу» отримають не лише подарунки та грошові винагороди, а й поїдуть на фінал шостої Всеукраїнської спартакіади, який пройде у вересні в Ужгороді.

Анастасія Флейтута

Коментарі вимкнені.