Ринки у Тернополі без покупців, ціни на крупи зросли на 20-30%!

На Центральному ринку сьогодні – тиша і спокій. Усі проходи вільні. Зазвичай вони всупереч пожежним і санітарним нормам заставлені стелажами чи розмаїтим товаром, яким торгують з землі, на стільки, що іноді важко розминутися двом перехожим. Держспоживслужба зазвичай цього не замічає, бо крізь зелені папірці й справді буває важко розгледіти порушення. Та сьогодні – ідилія. Промислова група не  працює, а отже місця вистачає на натовпи покупців. Ось тільки їх немає. На центральному ринку, де завжди рух, як у мурашнику, – одиниці людей.

Піднімаюся сходами у крите приміщення, де торгують ковбасами та субпродуктами. Продавці здебільшого у масках та рукавицях, хтось на руки одягнув маленькі поліетиленові пакети, дехто взагалі без масок і рукавиць. У торгових рядах – пробіли.

– Ходимо торгувати один на двоє місць, по черзі. Бо покупців немає. А так хоч можна щось вдома зробити. Вже аж в суботу прийду торгувати, може буде більше людей, – розповідає продавчиня, по ходу закриваючи своє торгове місце.

Пояснює, що заплачену орендну плату адміністрація ринку перенесла на наступний місяць у зв’язку з карантином. Але якщо хтось продовжує виходити торгувати, то кажуть платити за оренду заново. Позаяк покупців немає, такі умови не вигідні.

Ще один продавець критого ринку розповів, що їм порадили не закуповувати нового товару. Мовляв, дане приміщення на час карантину все ж хочуть повністю закрити.  А бажаючих торгувати скерують на ринковий комплекс «ВІП Маркет», де має інтереси міський голова Сергій Надал.

Прямую у молочний відділ критого ринку. Одразу при вході продавець пропонує пробувати сир. Питаюся за одноразову ложечку. Він дивиться на мене здивованими очима і просто відрізає грудочку кисломолочного сиру. В старий спосіб пропонує спробувати і сметани – наливши її безпосередньо на руку. Від обох запропонованих варіантів відмовляюся. Прошу малий кульок і, використовуючи його як рукавицю, пробую продукцію. В одної продавчині помічаю багато чорних цяток на сирі, немов він лежав на землі і на нього нападав пил чи об’ємніший бруд. Пропоную їй такий сир утилізувати. Жінка мовчки загортає його, залишаючи на прилавку.

 

За сир, який раніше коштував орієнтовно 70 грн за кілограм, тепер просять 60. Зважаючи, що молочна продукція швидко псується, а клієнтів немає, ціни на неї торговці опускають.

– Нема людей. Як шуліки налітаємо на єдиного покупця, – констатує продавець, продаючи мені сир.

Поруч якийсь чоловік торгується за смалець і врешті відмовляється від покупки.

– Хм, вже віддаю за 30, хоча він коштував 35, і не хочуть брати, – бідкається продавчиня.

З критого ринку прямую до комлексу «ВІП Маркет». Дорогою бачу чоловіка, який навпроти торгового кіоску читає газету. Навколо – ні душі, немов у якомусь фільмі про апокаліпсис.

– Людей в останні дні різко помешало, – каже підприємець Дмитро Федорчак, відкладаючи газету. – Раніше мав орієнтовно тисячу покупців, зараз – біля сотні.

На гречку чоловік ще лишив стару ціну, меншу від нинішньої закупочної.

– На гуртовні вже зараз гречку просять 31-33 грн за кілограм. В роздрібі вона по 35 грн. До карантину і ажіотажу коштувала 25 грн, – озвучує цифри підприємець. – Цукор теж подорожчав, але не на стільки, з 13,5 грн до 14, 5 грн за кілограм.

Попри спад торгівлі, каже Дмитро Федорчак, він воліє краще бути на вулиці і дихати свіжим повітрям, ніж сидіти вдома. Загалом від нього віє позитивом, чудова риса для торговця.

Прощаюся, прямую в комплекс «ВІП Маркет». Тут, щойно роблю фото чоловіка, який згортає торгівлю промисловим ширвжитком, від його агресивного сусіда отримую погрозу «заїхати по морді». Загалом на фотографування тут продавці реагують більш нервово.

У критому ринку комплексу окремі торговці сваряться з покупцями, які намагаються витягти овочі чи фрукти з під целофанового накриття. При цьому кивають на представників муніципальної інспекції. Мовляв, за таке їм загрожує штраф. Хто менш агресивний, просить людей самим не торкатися продуктів, ледь не молячи.

Наразі тернополяни не надто звикли до новації і намагаються продукти з-під плівкового покриття таки набирати самотужки.

У відділі круп в очі одразу впадають нові цінники. Окрім гречки подорожчала і сочевиця, більш як на 20% – до 50 грн за кілограм.

– На ажіотажі гуртовні підняли ціни. Ми самі за те, щоб держава навела порядок з цінами, – кажуть продавці відділу.

Смажена гречка у них донедавна коштувала 28 грн за кг, зараз – 36 грн.

Прямую в молочний відділ. Зауважую, що продавців тут значно більше, ніж на центральному ринку. Кожен намагається продати свою продукцію якнайшвидше, конкуренція робить своє. На початку ряду мені пропонують літру молока за 25 грн, далі – за 18 грн, чергова продавчиня віддає за 15 грн. Запевняє, що молоко свіже. Жінки кажуть, що приїхали в Тернопіль машиною. Зважаючи, що покупців не густо, виглядає, що такий «бізнес» не є надто вигідним. Особливо, якщо ще доводиться платити орендну плату за торгове місце у критому приміщенні. А на вулиці торгувати категорично заборонили, через страх штрафу люди з асфальту сьогодні вже не торгують. 

На обидвох ринках впало у вічі, що багато торгових відділень закриті. Покупців – взагалі обмаль.