Жахи на вулиці в’язів: чому в Тернополі так радикально обрізають дерева
Зовсім нещодавно Тернопіль прикрашали красиві розлогі дерева. Розкішні крони дарували місту кисень, у верховітті щебетали пташки. Десятки років міські красені росли та ставали дедалі соліднішими. Міцні дерева, хороші: жодна гілка з них ніколи не впала. Сьогодні на їхньому місці – триметрові голі стовпи без жодної гілочки. Видовище моторошне. Таке враження, що місто готують до масштабних зйомок фільму жахів.
Чи справді відновлюються дерева після такого обрізання й чи потрібне їм таке “омолодження”, спробуємо розібратися в цій статті. А також подивимося, що на це каже українське законодавство.
Звідки коріння?
Читачі погодяться: до кінця 2000-х ніколи досі дерева так не обрізали. Всі ми росли в тінистих зелених двориках, ходили по красивих вулицях і з таким явищем не зустрічалися. Обрізали хіба що під дротами або прибирали нижні гілки.
А потім ніби щось обірвалося: останні років зо три-чотири почалося активне обрізання всіх міських дерев, цілими алеями та дворами. Ця радикальна обрізка називається “топінг”. Незрозуміло, для чого в деревах видаляють цілком здорові скелетні гілки й залишають лише стовбур. Такого ви не побачите у Європі, та й більше ніде у світі в цивілізованих містах. Невже це якесь виключно українське явище?
За матеріалами численних публікацій інтернету ми з`ясували, що така дивна обрізка “успадкована” Україною від Росії та Білорусі. Звісно, де ж іще могли придумати так знущатися з живого створіння, як не в пострадянських країнах, де й людського життя ніколи не цінували. Перші згадки про понівечені дерева з’являються 2005 року. Очевидно, починали з тополі пірамідальної, яка добре переносить топінг і швидко відновлюється. А далі, не вміючи спинитись, стали робити телеграфні стовпи й з інших дерев.
Вони відростуть?
Ні, не відростуть. Наші північні сусіди вже мають чимало досліджень на цю тему: що станеться з деревом у найближчі 10 років після знищення крони. Сходяться в головному: повноцінним воно вже не буде.
Дерева, які не переносять обрізки, гинуть відразу або в найближчі рік-два: це такі породи, як клен, береза, біла тополя, ясен, каштан, дуб. Більш живучі породи ─ тополя пірамідальна, липа, акація, в’яз, верба ─ покриваються хмарою пагонів-вовчків, які мають неестетичний вигляд і тягнуть усі соки зі стовбура. У найближчі 5-10 років вони теж загинуть, бо через зрізи від спиляних гілок у дерево проникають шкідливі бактерії та грибки, утворюються дупла, і стовбур починає гнити та трухлявіти.
Це підтверджують дані білоруських учених. Обстежуючи тополі в Мінську, ботаніки виявили, що дерева, яких раніше не обрізали, не мають стовбурової гнилі, тоді як обрізані п’ять років тому тополі всі без винятку виявилися всередині гнилими.
“Зелена листяна маса поглинає шкідливі викиди промисловості, пил та CO2, а голий стовбур такого зробити не може, – зауважує український дендролог, академік Лісівничої академії наук України Володимир Панасович Кучерявий. – Грамотна обрізка – це обрізка від третього розгалуження гілок. Таку обрізку дерево добре витримає і не загине. Жодної користі нема від скаліченого до стовпа дерева: воно вже не працює для оздоровлення середовища. Не всі дерева витримують навіть правильну обрізку, а обрізка до стовбура – це калічення, винищування дерев. Навіть з економічної точки зору це невигідно: після загибелі дерева виростити нове буде коштувати багато часу та грошей”.
Як же обрізати правильно?
Тут велосипеда винаходити не потрібно: у Правилах догляду за зеленими насадженнями все розписано гранично чітко.
1. Формувальне обрізання (п. 9.1.11.1) потрібне для того, щоб сформувати красиву крону. При цьому вкорочують лише одно- та дворічні пагони. Якщо ми видалимо в дерева ті гілочки, які відросли за останній рік-два, суттєвої шкоди ми йому не завдамо. Тому формувальну обрізку дозволяють робити восени.
2. Санітарне обрізання ─ це видалення сухих чи пошкоджених гілок (п. 9.1.11.2.). Проводять його, коли дерево зелене, щоб відрізнити суху гілку від живої.
3. Омолоджувальне обрізання, як ми здогадуємося з назви, потрібно лише для старих дерев, у яких почала підсихати вершина та припинився ріст пагонів (9.1.11.3). Важлива ремарка – “лише для дерев, які добре витримують обрізання”.
Натомість у нас обрізають із незрозумілих причин цілі алеї молодих і цілком здорових дерев. Не зважають ні на їх стан, ні на породу.
Довга рука закону
Те, що з деревами в Тернополі чинять явне неподобство, ми вже зрозуміли. А тепер перейдімо до конкретики українського законодавства.
У постанові №559 “Про такси для обчислення розміру шкоди, завданої зеленим насадженням” пояснюється, яке дерево вважають пошкодженим до ступеня припинення росту: це дерево, яке втратило понад половину крони. Половину! А в нас при обрізці зрізають усю крону. І ми ще дивуємося, чому дерева після цього всихають.
Ідемо далі. Виявляється, так пошкодити дерево ─ це кримінальний злочин. У статті 270-1 Кримінального кодексу вказано, що “умисне знищення або пошкодження об’єктів ЖКГ (тобто об’єктів благоустрою) карається штрафом від 100 до 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян… або обмеженням волі до трьох років”. Щоб переконатися, що дерева – це елементи об’єктів благоустрою, можна заглянути у статтю 21 (ч. 1, п. 2) закону “Про благоустрій населених пунктів”.
Крім того, за безглузде знущання з дерева передбачено покарання й у Кодексі про адміністративні правопорушення. Стаття 153 повідомляє: “Знищення або пошкодження зелених насаджень у населених пунктах, невжиття заходів для їх охорони тягнуть за собою накладення штрафу”. Максимальні штрафи за цією статтею становлять 1700 грн.
Небайдужі люди творять дива
Отже, ви все це дізналися, у ваших жилах заклекотіло обурення, і ви хочете змінити ситуацію. Що робити? От, скажімо, йдете ви й бачите автокран і бригаду зеленгоспу, які обрізають дерева методом топінгу. Як дізнатися, законні їхні дії чи ні?
Якщо надворі не весна, а інша пора року, то незаконні (хіба що це може бути обленерго: у них уся обрізка вважається аварійною).
Отже, ви підходите до бригади й запитуєте документи на проведення такої обрізки. Так, у вас є таке право: роботи проводять на землях комунальної власності, ви сплачуєте податки за утримання цих територій. За законом “Про доступ до публічної інформації” (ст. 13, 14), вам зобов’язані надати інформацію та показати документи. За ненадання інформації передбачено відповідальність (ст. 24 того ж закону).
Якщо документи надавати відмовилися, викликайте поліцію.
Припустімо, документи вам показують. І тут увага! “Омолодження” (тобто знесення крони) може проводитися, тільки якщо є дефектний акт на це дерево, де вказано, що воно потребує омолодження, бо старе, його вершина почала всихати. Акт складають на основі обстеження дерев комісією, у ньому чітко вказують кількість дерев (п. 13.1.2 Правил догляду за зеленими насадженнями).
Якщо такого акту немає, будь-які інші документи не дають права проводити обрізання.
Заява від Васі Пупкіна з 62-ї квартири “Прошу обрізати всі дерева в моєму дворі” не дає права на обрізання. Дозвіл від будь-якої установи, де вказано лише адресу для проведення робіт, не дає права на обрізання. Навіть якщо є дозвіл міської ради, але немає самого дефектного акту, цього теж мало. Бо в тому дозволі найчастіше написано “провести обрізання аварійно небезпечних дерев”, а це зовсім не означає знесення крони.
Неправильні документи ─ викликайте поліцію. Напишіть заяву по злочин (не просто заяву, це важливо), де чітко вкажіть статтю Кримінального кодексу (270-1) та Кодексу про адміністративні правопорушення (153). Якщо ви бачите, що дерева вже обрізано, але не знаєте виконавців робіт, усе одно напишіть таку заяву з формулюванням “не відомі мені особи” та занесіть її в поліцію, екологічну та спеціалізовану інспекцію свого міста. Вимагайте притягнути виконавців до відповідальності за вищезгаданими статтями.
У матеріалі використано джерело: http://ua.censor.net.ua/r419872
Коментарі вимкнені.