Святий Миколай існує: фотодокази тернопільського “Погляду”

Хочете подарувати дітям казку ще задовго до їхнього дня народження чи свята Миколая? Приїжджайте до Карпат. Там є хатинка, в якій навіть влітку панує зима та новорічно-різдвяний настрій: безліч декоративних ялиночок, ялинкових прикрас, паперових сніжинок та безмовний білий ведмідь. Це й не дивно, адже тут мешкає справжнісінький святий Миколай.

Так їдучи з Коломиї до Косова, обабіч села Пістинь, побачите на горбочку цілий маєток Святого Миколая. У ньому – кабінет, майстерня, навчальна кімната, пошта та навіть спальня українського «Санта Клауса», а поруч навіть дерев’яна каплиця, у якій 19 грудня традиційно відбувається святкове богослужіння.

Коли ми без попередження і незаплановано навіть для нас самих приїхали туди, то чоловіка, який працює Миколаєм, не було. Його помічниця пояснила, що зазвичай туристичні групи школярів наперед повідомляють про свій приїзд і узгоджують програму перебування в маєтку. Адже там, окрім екскурсій проводять ще й майстер-класи із виготовлення різдвяних подарунків та уроки на екологічну тематику. Проте, навіть за відсутності «святого» на робочому місці, можна оглянути його помешкання.

Вхід до дерев’яної двоповерхової хати – по сходах. Під ними примостилися не трійка коней, запряжених у сани, а скутер.

 

Коли ми увійшли до невеличких затишних сіней, одразу ж звернули увагу на старенький стаціонарний телефон. Коли він задзвонив, то згадалося дитинство, адже в час СРСР усі стаціонарні телефони дзвонили однаково – доволі гучно та різко – аби було чути в усі закутки хати.

Одразу вразило і оформлення хатини. Адже за дверима тільки-тільки завершилося літо, осінь лише злегка позолотила верхівки дерев, трава на подвір’ї у Миколая ще соковито-зелена, снігом і «не пахне». А в будинку вже все по-зимовому, наче хтось забув з минулого Нового року прибрати: на стінах паперові сніжинки, блискітки, гірлянди, ялинкові іграшки, дитячі аплікації на зимову тематику, сніговики.

Найперше потрапляємо до теплої кімнати з грубкою в кахлях. Там – пошта Миколая. В одному з кутків декоративний білий ведмідь, обтягнутий тканиною, схожою на махровий рушник. Навпроти – полиці з листами дітей із усіх областей України. Є там і листи з Тернопілля. Адреси на конвертах трохи різняться. На одних зазначається «Маєток Святого Миколая, с. Пістинь, Косівський район, Івано-Франківська обл., 78633», на інших «Маєток Святого Миколая, м.Косів, Івано-Франківська обл., вул..Дружби, 84, 78600».

 

Ми піднялися сходами на другий поверх. Зайшли до робочого кабінету Миколая. Там на столі – глобус, листи викладені в рядочок, величенька печатка, а на стінах – полиці з паперовими ялинками. З вікна відкривається вигляд на спортмайданчик, що за хатиною. Поміж подвійними вікнами – сніговички-орігами.

 

Є ще майстерня різдвяних подарунків, у якій для маленьких туристів з різноманітних населених пунктів України проводять заняття-навчання. Як нам пояснила помічниця Миколая, діти одразу приїжджають сюди зі своїми матеріалами, і їх навчають вирізати сніжинки, клеяти ялинки, тощо.

Є тут і кімната з опудалами звірів. Тут проводять екологічні уроки – розповідають, які рослини та тварини занесені до Червоної книги України. На стінах тут художні фото підсніжників, пролісків та інших рідкісних видів рослин та тварин.

 

Вийшли ми від опудал кабана, лисиці, сови та відправилися оглядати фотозвіт діяльності тутешнього Миколая. В коридорі на стінах – безліч світлин, на яких чоловік в блакитних ризах роздає дітям подарунки, зустрічається з офіційними делегаціями. Є навіть знимка з Всеукраїнського з’їзду казкових персонажів. Але ми спочатку подумали, що це своєрідна ювілейна зустріч Миколаїв. Також зауважили, що у Миколая борода коротша і не така сива, як її малюють  на більшості ілюстрацій.

 

А ще ми побували у спальні Миколая. Там побачили ліжко, зроблене з колод дерев, вкрите блакитним атласним покривалом. На ліжку – три подушечки із зображенням церкви та діток, що склали ручки у молитві. Біля ліжка – шкіряні тапки. На стіні в кутку – своєрідний гардероб. Там висять ризи священика.

   

Завершили ми мандрівку по маєтку у кімнаті, яку, мабуть, і освітлювати надміру не треба – тут безліч блискучих ялинкових прикрас та іграшок. Вони звисають зі стелі, стін, поличок, спеціально розставлених гілляк. А ще тут зібрана колекція різноманітних ретро-листівок на новорічно-різдвяну тематику.

 

Працівник маєтку розповіла, що в будинку задіяно чимало «помічників Миколая». Особливо в грудні. Вона каже, що на саме свято сюди з‘їжджаються мало не всі діти України. Запрошувала і тернополян відвідати 19 грудня в маєток святого Миколая, аби побачити яскраве та веселе святкове дійство.

п.с. Подорож відбулася завдяки рок-вар’яте “КораЛЛі” та власнику хостелу “Феномен” (м.Івано-Франківськ), за що “Погляд” їм щиро вдячний.

Люба Вовк, новини Тернополя “Погляд”,
фото Люба Вовк, Христина Підлісецька